Справа № 686/7569/22
Провадження № 2/686/3644/22
02 серпня 2022 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
за участю секретаря Антосєва В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, представник - Кабінет Міністрів України про відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
18 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, представник - Кабінет Міністрів України про відшкодування моральної шкоди в сумі 759 000 000 000 грн. 00 коп., завданої йому невиконанням постанови суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11 за 01 квітня 2022 року.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що вищевказане рішення суду залишається невиконаним з вини посадових і службових осіб відповідача, тобто триваючим в часі правопорушенням; невиконання рішення суду призвело до далекосяжних негативних наслідків як для позивача, так і для авторитету держави Україна. Адекватне відшкодування шкоди, зокрема, й моральної, в такому випадку є одним із ефективних засобі юридичного захисту. Подача позовної заяви до суду про стягнення шкоди, завданої внаслідок невиконання рішення суду, є здійсненням волевиявлення позивача і заявлена моральна шкода розрахована за його вільним волевиявленням з врахуванням рішень ЄСПЛ без будь-якої методики.
Причина - невиконання рішення суду, наслідок невиконання рішення суду - порушені права позивача та завдано йому моральних страждань А саме, порушено наступні права позивача: порушено право на судовий захист, адже виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення КСУ від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Неминучим наслідком порушення прав позивача є обов'язок правопорушника відшкодувати позивачу моральну шкоду в порядку ч. 1 ст. 23 ЦК України. Це право є абсолютним. А обов'язок доказування співмірності завданої позивачу моральної шкоди у відповідності до закріпленої в ЦК України презумпції вини особи, яка вчинила правопорушення, покладається на відповідача.
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_1 просить суд стягнути з Держави Україна на його користь 759000000000 грн. моральної шкоди, завданої йому порушенням його прав при невиконанні постанови суду посадовими і службовими особами відповідача у справі № 2270/14181/11 за 01 квітня 2022 року, судові витрати та видатки і можливі податки, платежі та збори покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 19.04.2022 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
12 травня 2022 року представник відповідача Держави України в особі Кабінету Міністрів України надіслав до суду відзив на позов, у якому вказав, що позивачем пред'явлено позов до неналежного відповідача - Держави України, представник Кабінет Міністрів України. У справі, що розглядається, позивач просить відшкодувати моральну шкоду, що завдана тривалим невиконанням рішення суду №2270/14181/11 і відповідачем вказує Державу Україна, представник Кабінет Міністрів України, проте у цих правовідносинах Державу Україна повинен представляти орган до компетенції якого належить примусове виконання рішення суду та у провадженні якого, знаходиться виконавче провадження з виконання рішення суду №2270/14181/11. Якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні (постанова Верховного Суду від 21.12.2018 року №803/1252/17). Разом з тим, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують вчинення протиправних дій відповідачем щодо позивача, моральної шкоди, спричиненою такими діями, та причинного зв'язку між протиправними діями та заявленою шкодою. Крім того, позивачем не обґрунтовано суму моральної шкоди, яку він вимагає стягнути.
Ухвалою суду від 18 травня 2022 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, у позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача Кабінету Міністрів України в судове засідання не з'явився.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, представник - Кабінет Міністрів України про відшкодування моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду у справі №2270/14181/11 за 01 квітня 2022 року про відшкодування моральної шкоди та просить стягнути з Держави Україна на його користь 759 000 000 000,00 грн. моральної шкоди.
Статтями 167, 170 ЦК України визначено, що Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно ч. 2 ст. 30 ЦПК України - позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина четверта статті 38 ЦПК України у вказаній редакції).
У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (пункт 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №5023/10655/11 від 20 листопада 2018 року).
Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” передбачено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з'ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, що призвела до заподіяння шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна, представник - Кабінет Міністрів України про відшкодування моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду у справі №2270/14181/11 за 01 квітня 2022 року про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 16, 23 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 4, 12, 81, 258, 354 ЦПК України суд, -
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна, представник - Кабінет Міністрів України про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду у справі №2270/14181/11 за 01 квітня 2022 року - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11.08.2022 року.
Суддя О.М. Палінчак