Справа № 2-7-203/06
нп 2/490/2165/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
17 серпня 2022 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Черенкової Н.П.,
при секретарі -Костенко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю, третя особа- ОСОБА_3 ,-
У липні 2005 року позивачзвернувся до суду зпозовомдо ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за набувальною давністю, третя особа- ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 11.05.2006 року по даній справі затверджено мирову угоду, згідно умов якої за ОСОБА_1 визнано право власності на 1\2 частину домоволодіння, за ОСОБА_2 на 1\6 частину будинку.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14.11.2019 року дана ухвала суду скасована, справа направлена до суду першої інстанції для розгляду іншим складом суду.
Протоколом автоматизованого розподілу справи від 26.11.2019 року дана справа передана на розгляд судді Черенковій Н.П.
Ухвалою від 29.11.2019 року дана справа прийнята суддею до свого провадженнята призначенопідготовчесудовезасідання на 10.02.2020 року.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці, слухання справи призначено на 20.03.2020 року.
Сторони до судового засідання не з'явились, у зв'язку з чим слухання справи було відкладено на 24.06.2020 року.
Від адвоката Павлова К.О. 20.03.2020 року надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Слухання справи відкладено на 07.10.2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2020 року було відкрито касаційне провадження та дана справа витребувана від Центрального суду.
Постановою Верховного Суду від 07.12.2020 року касаційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, а постанова Миколаївського апеляційного суду від 14.11.2019 року залишена без змін.
Після повернення справи до суду, підготовче судове засідання призначено на 15.04.2021 року.
Із- за неявки сторін, слухання прави відкладено на 12.05.2021 року.
Сторони до судового засідання не з'явились.
Ухвалою суду від 12.05.2021 року залучено до участі у справі в якості правонаступника відповідача ОСОБА_2 його спадкоємицю- ОСОБА_4 , підготовче судове засідання закрито, та справу призначено до смудового розгляду на 25.08.2021 року.
У зв'язку з неявкоюналежноповідомленогопозивача, слухання справи відкладено на 22.11.2021 року.
У зв'язку з находженням судді у нарадчій кімнаті у складі колегії суддів ( 490\2405\18) , слухання справи відкладено на 22.02.2022 року. Сторони до судового засідання не з'явились.
Слухання справи відкладено на 19.07.2022 року. Про дату засідання позивач був повідомлений.
В судове засідання19.07.2022 року, позивач не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про слухання справи у його відсутність не надходило.
Слухання справи відкладено на 17.08.2022 року, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, однак до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про слухання справи у його відсутність не надходило.
За такого, з моменту передачі справи даному складу суду - 29.11.2019 року позивач жодного разу до суду не з'явився.
Розумність тривалості судового розглядумаєвизначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінказаявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Враховуючине обхідність вирішення справи у розумні строки, суд вважає, що достатніх правових і фактичних підстав для відкладенняслуханнясправи на цей час немає.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч.1, 2, п. 10 ч. 3ст. 2 ЦПК України)
Відповідно до частини 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2020 року у справі №9901/11/19вказала,що у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
У розумінні процесуального законодавства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Загальнообов'язкові процесуальні правила, зокрема, викладені уст. 223 ЦПК Україниє певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п'ята статті 223 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Крім того, як вказано у постанові ВС від 22.05.2019 (справа №310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Частиною 4 ст. 12 ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд враховує, що повідомлення про день, час та місце розгляду справи були направлені позивачу завчасно, з дотримання розумних строків розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, однак в судове засідання позивач не з'явився повторно, не повідомивши суд про причину неявки. Наразі будь-яких доказів наявності поважних причин неявки до суду позивач не надав.
Відповідно дост. 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з наведеним, залишення заяви без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК Українине є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на розумні строки розгляду справ, та те, що позивач не з'являється в суд для розгляду справи без підтвердження поважності неявки, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Керуючись ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю, третя особа- ОСОБА_3 - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова