Справа № 489/6883/21
Провадження № 2/489/610/22
Іменем України
19 серпня 2022 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Сухно А.В.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації частки майна, набутого у шлюбі,
встановив:
У жовтні 2021 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення з нього вартості 2/3 часток спільного майна подружжя, яким є меблева кухня з мийкою і обіднім столом, що складає 20 626,66 грн. від загальної вартості вказаного майна 30 940,00 грн.
В обґрунтування позову вказано, що з 01.06.2019 по січень 2021 року перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15.01.2021. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 , який проживає з позивачем.
В період шлюбу ними була придбана та встановлена в квартирі відповідача меблева кухня з мийкою і обіднім столом загальною вартістю 30 940,00 грн., якою після розірвання шлюбу одноособово користується відповідач. Позивач пропонувала відповідачу поділити спільне майно шляхом передачі їй меблевої кухні або повернення половини грошових коштів, як компенсації її вартості, проте позивач відповів відмовою.
Посилаючись на те, що досягти згоди щодо поділу спільного майна подружжя сторони не можуть, малолітній син сторін проживає з позивачем, а відповідач має значну заборгованість зі сплати аліментів на його утримання, вважає що на підставі ч. 2-3 ст. 70 СК України є підстави для збільшення її частки в майні до 2/3, просить відступити суд від рівності часток подружжя та стягнути з ОСОБА_3 грошову компенсацію її частки у розмірі 20 626,66 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.10.2021 (суддя Кирильчук О.І.) відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи згідно розпорядження в.о. заступника керівника апарату суду № 90 від 14.02.2022 (в зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку судді Кирильчука О.І.) вказана справа передана для розгляду головуючому судді Микульшиній Г.А.
Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Миколаєва Микульшиної Г.А. від 09.03.2022 справу прийнято до розгляду, ухвалено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалами суду від 14.07.2022 та 02.08.2022 задоволені клопотання представника відповідача та позивача про їх участь у судовому засіданні в режимі відео конференції відповідно.
Представник відповідача подавав суду відзив, в якому не визнав позовні вимоги та вважав позов таким, що не підлягає задоволенню, однак мотивів, доводів не навів та доказів суду не надав.
У судовому засідання позивач ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги, пояснила, що спірна кухня с мийкою та обіднім столом була придбана за спільні кошти подружжя, подаровані на весілля у розмірі більше 20 000,00 грн., подаровані її братом після весілля у розмірі 5000,00 грн. та спільні кошти, накоплені подружжям в період шлюбу. Також вказала, що в замовленні від 06.07.2019 виробник кухні ОСОБА_5 помилково оформив замовлення на себе, хоча фактичними замовниками були сторони, при цьому кухня, обідній стіл та мийка були доставлені та встановлені за місцем реєстрації відповідача та були придбані за спільні кошти подружжя у загальному розмірі 30 940,00 грн., 10 000,00 грн. з яких подружжя сплатило в якості авансу, а залишок у розмірі 20 940,00 грн. - при встановленні кухні. Крім того, вказала, що відповідач має велику заборгованість зі сплати аліментів, яка на час розгляду справи ним не погашена, а тому є підстави для відхилення від рівності часток подружжя на підставі ч. 2-3 ст. 70 СК України, пояснивши, що зазначена в позові ст. 71 СК України є технічною помилкою.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та вважав позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки взагалі заперечував факт придбання сторонами спірного майна, вважав подані позивачем докази неналежними. Погодився з розміром заборгованості відповідача зі сплати аліментів станом на 01.10.2021, проте пояснив, що йому не відомо чи має відповідач таку заборгованість на час розгляду справи.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.
Із матеріалів справи встановлено, що 01.06.2019 між сторонами був зареєстрований шлюб, який розірвано рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15.01.2021 по справі № 482/1989/20, яке набрало законної сили 16.02.2021 (а.с.11-13).
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , який проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.4-7).
Відповідач має заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина станом на 01.10.2021 у розмірі 44 610,33 грн. (а.с.10).
Як вказує позивач в період шлюбу з відповідачем ними було придбано меблеву кухню з мийкою і обіднім столом загальною вартістю 30 940,00 грн., якою після розірвання шлюбу одноособово користується відповідач оскільки майно залишилось за адресою його проживання: АДРЕСА_2 .
При цьому, згідно наданих позивачем письмових доказів, а саме: копії замовлення № 22 від 06.07.2019, оформленого на ім'я ОСОБА_5 , загальна вартість меблевої кухні та обіднього столу мала складати 28 500,00 грн. та мийка вартістю 2440,00 грн., що становила загальну суму до сплати 30 940,00 грн. Також згідно наданого суду позивачем замовлення покупця ОСОБА_5 № 5609 від 03.07.2019 магазин надав йому деталі та фурнітуру кількістю найменувань 40 одиниць для виготовлення кухні та столу на загальну суму 21 052,38 грн.
В судовому засіданні позивач пояснила, що в замовленні від 06.07.2019 виробник кухні ОСОБА_5 помилково оформив замовлення на себе, пояснивши що він є ФОП та здійснює замовлення матеріалів на своє ім'я, а потім виготовляє замовлені меблі. Вказала, що сторони самі обирали вид, матеріали, фурнітуру кухні, обіднього столу та мийки в магазині по АДРЕСА_3 . Вказані меблі були доставлені та встановлені за місцем реєстрації відповідача та були придбані за спільні кошти подружжя у загальному розмірі 30 940,00 грн.
Суд критично ставиться до заперечень представника відповідача проти факту придбання сторонами спірного майна, та того, що воно придбане за спільні кошти подружжя, оскільки ніяких доказів на спростування такого ним не надано, а його пояснення є непослідовними.
За такого, суд приходить до висновку, що спірне майно у вигляді меблевої кухні з мийкою та обіднім столом, яке було набуто в період шлюбу, є спільною сумісною власність сторін.
За правилами статей 60, 63, ч. 1 ст. 70 СК України, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. У разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Також відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належність, допустимість, достовірність та достатність доказів регульовано статтями 77 - 80 ЦПК України.
За положеннями частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи встановлені обставини, наявні у справі докази та наведені норми права, суд приходить до висновку, що спірне майно у вигляді меблевої кухні з мийкою та обіднім столом, яке було набуто в період шлюбу, є спільною сумісною власність сторін. При цьому, враховуючи, що відповідач ухилявся та ухиляється від участі в утриманні сина сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявним у справі розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Інгульського ВДВС від 19.10.2021, згідно якого станом на 01.10.2021 заборгованість відповідача складає 44 610,33 грн., а також відсутності у справі доказів щодо відсутності заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів станом на час розгляду справи, суд вважає, що є підстави для відступу від засад рівності часток подружжя при поділі майна відповідно до ч. 2 ст. 70 СК України.
Водночас, суд вважає недоведеними вимоги позивача в частині збільшення її частки на підставі ч. 3 ст. 70 СК України, оскільки згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. А тому, доводи позивача про необхідність збільшення частки її майна на підставі ч. 3 ст. 70 СК України, у зв'язку із недостатністю розміру аліментів, які вона одержує для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування неповнолітніх дітей, не є переконливими, оскільки ОСОБА_1 не надала суду відповідних доказів.
Правовідносини, в яких позивач просить припинити право власності на свою частку в спільному майні з отримання грошової компенсації на свою користь, регулюються також положенням частини другої статті 364 ЦК України, яка передбачає, що якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Такий висновок зроблено Верховним Судом в постанові 29.04.2020 по справі № 210/4854/15-ц, провадження 61-30421св18.
Таким чином, виходячи із суті та змісту заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу вищевказаних положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, враховуючи правове обґрунтування підстав для збільшення частки позивача. За такого, суд вважає можливим відступити від засад рівності часток подружжя і враховуючи вимоги позивача про отримання грошової компенсації вартості своєї частки спірного майна, припинити право спільної власності сторін на меблеву кухню з мийкою і обіднім столом, стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_1 різницю вартості спірного майна у розмірі 20 626,66 грн., що становить 2/3 частки цього майна, в рахунок компенсації вартості частки другого співвласника.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково лише з підстав правового обґрунтування для відступлення від презумпції рівності часток сторін у спірному майні, то відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн. за майнову вимогу.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації частки майна, набутого у шлюбі задовольнити частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право спільної власності на меблеву кухню з мийкою і обіднім столом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 2/3 частки меблевої кухні з мийкою і обіднім столом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в розмірі 20 626,66 грн.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на меблеву кухню з мийкою і обіднім столом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , припинивши право спільної власності ОСОБА_1 на це майно з моменту отримання грошової компенсації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908,00грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 19.08.2022.
Суддя Г.А. Микульшина