Справа № 489/2222/22
Номер провадження 2/489/1476/22
про залишення позовної заяви без руху
17 серпня 2022 року місто Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Кокорєв В. В., розглянувши матеріали позовної заяви за вх. № 6481/22-Вх
за позовом про розірвання шлюбу,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
встановив
Позивачем подано до суду позовну заяву про розірвання шлюбу.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, в порядку, встановленому ЦПК України, в т. ч. шляхом пред'явлення позовної заяви, форма і зміст якої повинні відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 № 11, до заяви про розірвання шлюбу додається, зокрема, свідоцтво про реєстрацію шлюбу.
До позовної заяви доданий не оригінал, а копія свідоцтва про шлюб між сторонами, тому позивачу необхідно надати суду оригінал свідоцтва про шлюб.
Згідно з п.2 Розділу IV Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану загублено, повторна видача свідоцтва здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця державної реєстрації актів цивільного стану та місця проживання заявника на підставі актового запису цивільного стану.
Згідно з ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної вимоги немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Тому, за подання позовної заяви з вимогою немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992 грн. 40 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 4, 175-177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя
ухвалив
Залишити без руху позовну заяву про розірвання шлюбу, позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 .
Надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме сім днів з дня отримання позивачем копії ухвали. В зазначений строк позивачу необхідно надати суду оригінал свідоцтва про шлюб та документ про сплату судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп. на відповідні реквізити Ленінського районного суду міста Миколаєва або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
В разі невиконання цих вимог у визначений строк, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили в момент її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кокорєв