Справа № 930/1299/22
Провадження №2/930/650/22
18.08.2022 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Царапори О.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні в м. Немирові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
Виклад позиції позивача.
Позивач ОСОБА_1 зареєструвала із відповідачем ОСОБА_2 шлюб 12.07.2007 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Немирівського районного управління юстиції, про що в цей же день було зроблено актовий запис за № 45 про що було видане свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 .
Від спільного проживання у шлюбі сторони мають двоє спільних неповнолітніх дітей, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких у їх свідоцтвах про народження зазначений відповідач.
Між сторонами фактично припинені шлюбні відносини, оскільки позивачем до суду подана позовна заява про розірвання шлюбу.
З моменту фактичного припинення шлюбних відносин, відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, участі у їх вихованні не приймає, внаслідок чого позивач не має можливості самостійно їх утримувати.
Позивач стверджує, що їй відомо, що відповідач працює офіційно, отримує дохід і може надавати матеріальну допомогу у розмірі 10 000 грн., щомісячно на обох дітей, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Однак, оскільки у добровільному порядку відповідач відмовляється це робити, тому позивач вимушена звернутися до суду з даним.
Виклад позиції відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог не подав не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 29.07.2022 року.
Заяви, клопотання позивача, відповідача
Заяви та клопотання пов'язаних із розглядом даної справи від позивача та відповідача до суду не надходили.
Процесуальні дії у справі
Відповідно до ухвали суду від 29.07.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та відкрито провадження у справі, розгляд цивільної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 18.08.2022 року на 10:30 год. без повідомлення (виклику) учасників справи.
27.07.2022 року з метою встановлення місця проживання відповідача судом здійснювався запит до адресно-довідкового бюро при ГУДМС України у Вінницькій області, а тому ухвалу суду від 29.07.2022 року було направлено на адресу відповідача, яка збігається із адресою зазначеною у позові разом з копією позовної заяви, додатками до неї і судовою повісткою.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подавав.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення позивача та відповідача про розгляд справи і реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Відповідно до ч.2, п.1 ч.6 ст. 19, п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без виклику сторін малозначні справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мініміму для працездатних осіб.
За приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У зв'язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч.13 ст.7 ЦПК України).
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
За вказаних обставин, за приписами ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі і від даного шлюбу мають двоє спільних дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження Серія НОМЕР_2 та Серія НОМЕР_3 (а.с. 13,14, 15). Позивач також стверджує, що шлюбні стосунки із відповідачем припинені і діти перебувають на її утриманні.
Відомостей про те, що відповідач працює та отримує заробітну плату, позивач суду не надала.
Але разом з тим, відповідач не скористався пропозицією суду щодо подання відзиву на позов .
Підставою даного позову є фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також правові норми, на які вона посилається в підтвердження своїх вимог, а саме ненадання відповідачем належної матеріальної допомоги на утримання дітей. Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення аліментів.
Оцінюючи вище перераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, Суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79 та 80 цього ж Кодексу, вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можливо встановити дійсні обставини справи, у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Підставою даного позову є фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також правові норми, на які вона посилається в підтвердження своїх позовних вимог, а саме небажання відповідача в добровільному порядку надавати допомогу на утримання спільних дітей .
У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою,офіційно працює, а тому має можливість надавати допомогу на утримання обох дітей у розмірі 10 000 гривень, однак позивачем не надано на огляд суду належних доказів, що станом на час розгляду даної справи відповідач працює та отримує стабільний дохід. Крім того позивачем не надано доказів, що вона вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача у добровільному досудовому порядку, а тому суд дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов'язку щодо утримання своєї дитини до досягнення нею повноліття.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України, Закону України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року № 2402-III (далі Закон № 2402-III) та Закон України Про Державний бюджет України на 2022 рік
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України Про охорону дитинства батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Відповідно до положень ст.ст. 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно із ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд приймає до уваги, що розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», складає з 1 січня - 2618 грн., з 1 липня - 2744 грн., з 1 грудня - 2833 грн.
Частинами 1, 2 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до частини 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).
При визначенні способу стягнення аліментів суд погоджується з обраним позивачем способом стягнення аліментів та вважає, що він повинен бути визначений у єдиній твердій грошовій сумі за вибором позивача.
При цьому суд враховує те, що батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дітей і відповідач має обов'язок брати участь в утриманні своїх дітей.
Однак позивач не надала доказів на підтвердження наявності у відповідача стабільного доходу, і не довела спроможності відповідача сплачувати аліменти на дітей у визначеній нею твердій грошовій сумі.
Посилання позивача на те, що саме така сума буде обєктивною для утримання дітей, не є підставою для стягнення аліментів у вказаній нею сумі. Тому підстав для стягнення з відповідача аліментів у розмірі, зазначеному позивачкою, суд не вбачає.
З урахуванням принципів розумності та справедливості, дослідивши докази, долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає достатньою сумою аліментів в розмірі по 3000 грн. на кожну дитину, що не є заздалегідь непомірним для сплати відповідачем та буде в достатній мірі відповідати заявленим позивачем потребам утримання дітей, з огляду на законодавчо визначений розмір прожиткового мінімуму на дитину.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України Про судовий збір , а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Висновки суду
За таких обставин, враховуючи вік дітей, потреби фізичного, духовного, соціального розвитку, зважаючи на те, що обов'язок по утриманню дітей лежить на обох батьках, виходячи із засад справедливості та розумності, враховуючи обставини, передбачені ст. 182 СК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у меншому розмірі ніж просить позивач.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
При зверненні до суду з означеним позовом ОСОБА_1 не сплачено судовий збір, оскільки позивач звільнена від його сплати.
Так, відповідно до п.3. ч.1 ст.5 ЗУ Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, в тому числі позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в сумі 992,40 грн., відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
На підставі ст. 180-182, 190, 191 СК України, ст. 1, 2 Закону України Про охорону дитинства , керуючись ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області від 10 липня 2007 року, РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 аліменти на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3 000 гривень на кожну дитину, щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 26.07.2022 року та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві ) гривні 40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд, Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Суддя: О.П. Царапора