Справа № 128/1275/22
Іменем України
19 серпня 2022 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Ганкіна І.А., оглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Вінницького районного суду Вінницької області 04.07.2022 року надійшли матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 05.07.2022 року дану позовну заяву було залишено без руху, виходячи з того, що відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивачкою не надано доказів на підтвердження обставин викладених в позові. Оглянувши, матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 не надано оригіналу свідоцтва про укладення шлюбу. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених ЦПК України. Верховний Суд 23 жовтня 2019 року прийняв важливу постанову (справа № 917/1307/18), якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності. Як вбачається з положень ст. 84 ЦПК України, що визначені умови та випадки витребування доказів. Так, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 ЦПК України. При поданні до суду даного клопотання необхідно пам'ятати: позивач подає таке клопотання обов'язково разом з позовною заявою (ч. 1 ст. 84, ч. 2 ст. 83 ЦПК України), а відповідач - разом з відзивом на позовну заяву, у строк встановлений судом для подання відзиву (ч. 1 ст. 84, ч. 3 ст. 83 ЦПК України). Позивачем ОСОБА_1 в супереч закону суду не було подано клопотання про витребування доказів у встановленому законом порядку, а лиш вказано по тексту позову «..суд не позбавлений можливості витребувати оригінал свідоцтва про шлюб в подальшому при розгляду справи…». Позивачкою не вказані обставини, що утруднюють надання нею доказів на які вона посилається при подачі позову. Відповідного клопотання про витребування доказів не подано. Суд звертає особливу увагу, що у відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Для усунення недоліків судом був установлений строк, який не може перевищувати 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Копія ухвали надіслана позивачам за зареєстрованим місцем проживання позивача, зазначеною позивачем згідно позовної заяви.
Судом копія ухвали була направлена позивачці ОСОБА_1 на електронну адресу вказаною нею в позові, а саме - 05.07.2022. З підтвердженням про отримання.
Однак станом на 19.08.2022 року недоліки не усунені. Інших даних суду не відомо. Вимоги ухвали про залишення позову без руху не виконано, заяв/клопотань не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
За таких обставин, дану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачеві, оскільки вимоги вказані в ухвалі без руху позивачем не виконані.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, яка відповідатиме вимогам закону.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 19.08.2022.
Суддя І.А. Ганкіна