125/1137/22
3/125/596/2022
18.08.2022 м. Бар Вінницької області
Суддя Барського районного суду Вінницької області Салдан Ю.О., розглянувши за участі секретаря судового засідання Гаврищук К. М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацевлаштована, здійснює догляд за дітьми, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 481579 від 30.07.2022, складеного начальником СРПП ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Палійчуком І. О., ОСОБА_1 ставиться у провину те, що 30.07.2022 о 22:00 в АДРЕСА_1 вона вчинила домашнє насильство в сім'ї психологічного характеру, а саме: висловлювалась нецензурними словами до чоловіка, який сприйняв такі дії як насильство відносно себе. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, які визначені статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Із статті 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за дії передбачені частиною 1 даної статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Отже, адміністративна відповідальність за статтею 173-2 КУпАП настає за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У судовому засіданні 18.08.2022 ОСОБА_1 пояснила, що вона не змогла з'явитися до суду 17.08.2022, оскільки чоловік не взяв її із собою, сказав їй шукати машину самостійно. Автобус на Бар пообіді не їздить, тому вона не змогла знайти можливості доїхати до суду.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, стверджувала, що 30.07.2022 саме чоловік вчинив щодо неї домашнє насильство. Пояснила, що чоловік тривалий час протягом двох років вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, у тому числі в присутності дітей. Однак до поліції раніше вона не зверталася, оскільки хотіла зберегти сім'ю заради трьох дітей, але вже більше не змогла терпіти насильства з боку чоловіка, тому уже двічі викликала поліцію. Після першого випадку, коли чоловіка суд притягнув до відповідальності, вони помирилися, однак психологічне насильство повторилося 30.07.2022. Зазначила, що ОСОБА_2 постійно докоряє їй в тому, що в будинку не прибрано, забороняє розмовляти по телефону, виходити будь-куди з дому, кошти на її утримання не виділяє, хоча вона не працює у зв'язку із здійсненням догляду за дітьми. Чоловік не вважає, що він повинен дружині виділяти якісь кошти на товари побутового призначення чи для догляду, витрати на сім'ю здійснює епізодично, тому вона звернулася до суду за стягненням аліментів.
Крім цього, у форматі вільної розповіді про обставини домашнього насильства в їх сім'ї, ОСОБА_1 розповіла про низку конкретних випадків психологічного і фізичного насильства з боку ОСОБА_2 , що вона називала систематичним знущанням над нею, яке вона більше не може терпіти. При цьому детально описувала час вчинення і обставини кожного випадку, який змогла пригадати. Зокрема, чоловік багаторазово погрожував дружині, що вижене її та дітей із свого будинку, хоча на його ремонт вона також вкладала гроші, які отримала від продажу своєї квартири. Вимикав неодноразово в будинку світло, воду та Інтернет, про що він сам зізнався пізніше, однак коли робив це, то казав, що світла немає, а воду дружина вихлюпала. Зазначила, що вперше ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство близько двох років тому. У той час майстри робили фасад їхнього будинку, вона їм готувала їсти, а також дивилася за дітьми. Одного дня донька облилася супом, оскільки вона не вгледіла за нею, за це чоловік дуже сильно кричав на неї та виражався нецензурними словами на очах у дітей, і все це чули майстри. Був випадок, коли найменший син надірвав тюль, вона налякалася, щоб цього не побачив чоловік, швидко все зашила, однак коли чоловік побачив тюль, то почав кричати, обзивати потерпілу і говорити, що вона з дітьми нищать йому будинок.
Крім цього, була ситуація коли ОСОБА_1 перебувала в стані вагітності на 9-му місяці, у неї з чоловіком виник сімейний конфлікт, під час якого він її схопив, потягнув у коридор, де штовхнув у стіну. Під час вагітності сином лікар виписав їй вітаміни, і коли вони підійшли до аптеки, то чоловік кричав, що це даремні витрати, і він не повинен нічого на неї витрачати. Також була ситуація фізичного насильства в кухні, коли вона чистила картоплю, чоловік однією рукою схопив потерпілу за горло, а другою за руку і кричав та погрожував. Такі дії були в присутності найменшого сина, якому тоді ще 1 року не було. Був випадок коли ОСОБА_2 вдарив її кулаком в голову так, що у неї два тижні боліла голова.
ОСОБА_1 додала, що таких ситуацій багато, і чоловік завжди її звинувачує та пред'являє претензії, хоча вона старається максимум зробити для сім'ї, сама виховує дітей, оскільки чоловік завжди на роботі, готує по три-чотири рази на день, практично кожного дня прибирає в будинку, на даний час постійно займається городом та консервацією з метою зробити запаси продуктів. Вказала, що коли у неї була одна дитина, то вона встигала зробити всю домашню роботу на високому рівні і чоловік до неї претензій не мав. Однак після народження другої і третьої дитини вона не може на такому ж рівні справлятися з доглядом за дітьми і домашнім господарством, діти можуть насмітити, тому чоловік почав вчиняти скандали через те, що не так добре прибрано чи діти насмітили. Чоловік погрожував, що вижене її з трьома дітьми з дому. Зазначила, що вони перебувають у процесі розлучення, однак поки вона немає куди піти з трьома дітьми, мама її проживає в однокімнатній квартирі.
Зазначила також, що поводження її чоловіка з нею спостерігали й інші люди. Наприклад, коли вона пішла з дітьми в магазин і через те, що діти повільно ходять, вона затрималася з ними, а коли повернулася, то він голосно кричав, що вона вештається з дітьми по селі (виразившись у грубій формі).
У письмових поясненнях, як долучені до протоколу, ОСОБА_1 також стверджувала, що 30.07.2022 саме чоловік вчинив щодо неї домашнє насильство, і вказувала, що такі ситуації виникають постійно.
У судовому засіданні 17.08.2022 ОСОБА_2 пояснив, що 30.07.2022 дружина розпочала конфлікт спеціально з метою провокації його на вчинення насильства щодо неї, при цьому здійснюючи звукозапис того, як він після провокації із нею сварився. Стверджував, що психологічне домашнє насильство вона вчиняє щодо нього систематично, безпричинно вчиняє удома скандали, поводиться агресивно, спеціально постійно провокує його. Пояснюючи обставини конфліктних сімейних стосунків ОСОБА_2 описував вчинення дружиною насильства щодо нього у загальних формулюваннях, без деталізації, у яких саме діяннях полягало домашнє насильство, коли саме мали місце епізоди домашнього насильства і за яких обставин. Зазначив, що на його думку, у дружини є проблеми з психічним станом, можливо, через війну, можливо через те, що їй важко з трьома малолітніми дітьми (півтора року, три роки, п'ять років), вказував, що дружина молодша за нього на 17 років, виросла без батька, вважає, що вона вийшла за нього заміж із матеріального розрахунку, щоб він її забезпечував. Пояснив також, що він постійно працює, забезпечує сім'ю матеріально, а на ній тільки діти, і після приходу з роботи він хоче, щоб вдома було прибрано і зварено їсти, а дружина цього не робить, тому він їй висловлює претензії, але психологічного насильства не вчиняє. Вказував, що дружина постійно погрожує йому, що зганьбить його на все село, звинувачує, що він поганий батько вдома, а хороший тільки на людях, висловлював обурення з приводу того, що у своїй хаті він не має права нічого сказати.
Не заважаючи на те, що ОСОБА_2 стверджував, що дружина вчинила щодо нього домашнє насильство, просив не притягувати її до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_2 також пояснив, що дружина 17.08.2022 залишилася вдома, бо не хотіла їхати з ним до суду.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , оцінивши їх у сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що пояснення дружини є більш переконливими і повністю спростовують факт вчинення нею домашнього насильства щодо чоловіка. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що ОСОБА_2 , надаючи пояснення щодо подій 30.07.2022, пояснював цей випадок провокацією з боку дружини і стверджував, що такі провокації є систематичними. Однак пояснення щодо діянь дружини він надавав, в основному, загальними фразами. Звинувачуючи дружину у систематичному чиненні психологічного насильства щодо нього, він надавав пояснення у загальних формулюваннях, без деталізації, коли саме мали місце епізоди домашнього насильства і за яких обставин. Пояснення потерпілої щодо поведінки чоловіка у сім'ї, навпаки, є детальними і послідовними, вона назвала багато деталей щодо місця, часу і супутніх обставин низки випадків неналежної поведінки чоловіка щодо неї. Такі детальні показання потерпілої свідчать про правдивість цих пояснень.
Крім того, суд оцінює критично пояснення ОСОБА_2 щодо того, що саме він є жертвою домашнього насильства від дружини, з огляду також на його значно старший вік, більший життєвий досвід, а також з урахуванням того, що дружина є економічно залежною від чоловіка, здійснюючи догляд за трьома маленькими дітьми, немає іншого житла. Обставини молодого віку, відсутності батька чи інших родичів, які могли б її підтримати чи захистити, матеріальної залежності від чоловіка, свідчать про те, що саме дружина перебуває у більш уразливому стані, порівняно із чоловіком.
Суд також зауважує, що чоловік не був зацікавлений в одночасній присутності у судовому засіданні із дружиною, і представляючи першим свою версію суду, він говорив подібними фразами, які потім говорила дружина, зокрема, що вона його постійно умисно провокує на сварки (дружина говорила, що чоловік її провокує), що вона здійснювала аудіозапис сварок, внаслідок чого і він почав записувати на телефон (дружина говорила, що вона почала здійснювати запис, бо чоловік почав так робити), а також спроектував ситуацію походу з дітьми в магазин на себе (нібито, це чоловік ходив у магазин із сином, який ходить повільно, тому вони затрималися, а дружина голосно кричала, що він вештався з дитиною по селі). При цьому йому судом було роз'яснено, що у судовому засіданні оголошується перерва до наступного дня у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 і необхідністю заслухати її пояснення для повного і всебічного з'ясування обставин справи, що не позбавляло його можливості з'явитися до суду наступного дня. Вказане підриває довіру до пояснень ОСОБА_2 .
З огляду на зазначене, суд відхиляє пояснення ОСОБА_2 як неправдиві.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення нею домашнього насильства щодо чоловіка. Самі по собі дані протоколу про адміністративне правопорушення не можуть бути єдиним доказом вини особи.
Отже, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, слід закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 283-285 КУпАП суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, через Барський районний суд Вінницької області, протягом 10-ти днів з дня її винесення.
Суддя Юлія САЛДАН