18 серпня 2022 року Справа № 926/2770-б/22
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., при секретарі судового засідання Боднарчуку В.В. розглянувши матеріали справи
за заявою SC “PROLISOK” SRL, смт. Шкея, Сучавська область, Румунія
до малого приватного підприємства “КРАСТОК”, с.Лопушна Вижницького району Чернівецької області
про відкриття провадження у справі про банкрутство
представники сторін
від кредитора - Губський Р.В., ордер №1228971 від 16.08.2022, Petrasuc Boreslaw-Stefan, довіреність від 17.08.2022 №1156
від боржника - Гінінгер А.З., ордер №1047432 від 11.08.2022
До Господарського суду Чернівецької області 25.07.2022 надійшла заява SC “PROLISOK” SRL про відкриття провадження у справі про банкрутство малого приватного підприємства “КРАСТОК” у зв'язку з неспроможністю останнього виконати грошові зобов'язання перед кредитором в сумі 580085,57 євро, що еквівалентно 17 118 847,25 грн по курсу НБУ станом на 12.07.2022.
Ухвалою від 29.07.2022 заяву прийнято до розгляду. Підготовче засідання призначено на 11.08.2022.
10.08.2022 до суду надійшов відзив малого приватного підприємства “КРАСТОК” на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якому підприємство просить суд відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство з огляду на наявність між сторонами спору про право щодо вимог SC “PROLISOK” SRL. Зокрема, МПП “КРАСТОК” зазначено, що в обґрунтування безспірності грошових вимог SC “PROLISOK” SRL зроблені посилання на контракт №04/14 та акт звірки взаєморозрахунків щодо виконання контракту №04/14; контракт №35 та акт звірки взаєморозрахунків щодо виконання контракту №35. Проте, МПП “КРАСТОК” не укладало контракти№04/14, №35, додатки до них, акти звірки на виконання цих контрактів не підписувало, а тому вказані документи є недійсними, в зв'язку з чим МПП “КРАСТОК” звернулося з позовом до Господарського суду Чернівецької області про визнання недійсними вказаних правочинів.
У судовому засіданні 11.08.2022 оголошувалась перерва до 16.08.2022.
15.08.2022 SC “PROLISOK” SRL надав відповідь на відзив, де вважає доводи боржника безпідставними, суперечливими і такими, що не підтверджуються жодними доказами, а отже з метою уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, наявні всі правові підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство. Ініціюючий кредитор також звертає увагу на те, що оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора має відбуватися до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, посилаючись на судову практику Верховного Суду (постанови від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 10.11.2021 у справі №916/1101/21, від 02.02.2022 у справі№910/4918/21). Крім того, ініціюючий кредитор вважає, що боржник у відзиві на заяву вдався до порушення доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).
16.08.2022 МПП “КРАСТОК” надав заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечує проти наявності невиконаних зобов'язань перед SC “PROLISOK” SRL, а також заперечує факт укладання контрактів між сторонами. МПП “КРАСТОК” вважає контракти, додатки до них, акти звірок підробленими та просив витребувати у заявника оригінали цих документів для огляду в судовому засіданні. Окрім того, МПП “КРАСТОК” просив витребувати оригінали електронних доказів надсилання актів звірок взаєморозрахунків від МПП “КРАСТОК” на адресу SC “PROLISOK” SRL.
У судовому засіданні 16.08.2022 оголошувалась перерва до 18.08.2022 для надання ініціюючим кредитором суду оригіналів доказів (контракт №04/14 від 14.07.2014, доповнення №19 від 02.04.2019, Акт звірки взаєморозрахунків станом на 07.09.2019.; контракт №35 від 22.01.2019, Доповнення №1 від 26.09.2019, Додаток 2 від 12.02.2021, Акт звірки взаєморозрахунків станом на 04.11.2019 по контракту № 35 від 22.01.2019; Докази (оригінал) надсилання боржнику актів звірки взаєморозрахунків згідно контракту №04/14 від 14.07.2014 та контракту №35 від 22.01.2019; фінансова вимога від 06.09.2021), копії яких додані до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У судовому засіданні 18.08.2022 представник ініціюючого кредитора надав суду для огляду оригінали контракту №04/14 від 14.07.2014, Акт звірки взаєморозрахунків станом на 07.09.2019; контракт №35 від 22.01.2019, Доповнення №1 від 26.09.2019, Додаток 2 від 12.02.2021, Акт звірки взаєморозрахунків станом на 04.11.2019; фінансову вимогу від 06.09.2021 (фотокопія), а також докази надсилання боржнику актів звірки взаєморозрахунків згідно контракту №04/14 від 14.07.2014, контракту №35 від 22.01.2019 та фінансової вимоги від 06.09.2021.
Представник ініціюючого кредитора в судовому засіданні просив відкрити провадження у справі про банкрутство МПП “КРАСТОК”. Представник боржника просив відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство з підстав необґрунтованості безспірності грошових вимог до МПП «Красток».
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог кредитора, з огляду на таке.
14.07.2014 між малим приватним підприємством “КРАСТОК” (продавець) та компанією SC “PROLISOK” SRL (покупець) укладено контракт №04/14 про купівлю-продаж деревини.
За п.1.1 договору продавець продає та відвантажує, а покупець купує та приймає в цілому деревину дров'яну для технологічних потреб хвойних та букових порід та технологічну сировину хвойних порід на умовах ДАФ, зал.ст. Вадул-Сірет (Україна) ст. Дорнешти (Румунія) відповідно до Інкотермс 2010 (далі - товар).
Ціна за 1 м3 деревини дров'яної для технологічних потреб хвойних та букових порід встановлюється 25 євро, ціна за 1 м3 технологічна сировина хвойних порід 30 євро (ДАФ Вадул Сірет) (п. 2.2. Контракту).
Загальна сума контракту становить щонайменше 900 000,00 євро (п.2.3 Контракту).
Відповідно до п.2.4. Контракту встановлено, що оплата деревини провадиться в євро шляхом 100% попереднього банківського переказу на валютний рахунок продавця за партію товару протягом 3 банківських днів до початку відвантаження товару.
Згідно п.11.1 Контракту, останній вступає в силу з моменту його підписання і діє до виконання всіх умов контракту, але не пізніше 31.12.2014.
02.04.2019 сторонами підписано доповнення №19 від 02.04.2019 яким змінено п.11.1. контракту №04/14 - контракт діє до виконання всіх умов до 31.12.2020.
У період з 25.06.2018 по 18.02.2021 SC “PROLISOK” SRL внесено передоплату в розмірі 310 000 євро (підтверджується платіжними дорученнями доданими до заяви а.с.95-130), однак МПП “КРАСТОК” взятих на себе зобов'язань передбачених контрактом №04/14 не виконав, та не поставив товар на суму 278 484,65 євро.
06.09.2021 SC “PROLISOK” SRL направило директору МПП “КРАСТОК” фінансову вимогу з проханням повернути раніше перераховану передоплату по контракту №01/18 від 02.02.2018 на суму 278484,65 євро.
У відповідь на фінансову вимогу, директор МПП “КРАСТОК” листом від 14.09.2021 просив провести звірку між МПП “КРАСТОК” та SC “PROLISOK” SRL.
Як вбачається з Акту звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.01.2017 - 07.09.2021, станом на 07.09.2019 заборгованість МПП “КРАСТОК” по контракту № 04/14 від 14.07.2014 становить 278484,65 євро. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень.
22.01.2019 між SC “PROLISOK” SRL, що далі іменується “Продавець” та малим приватним підприємством “КРАСТОК”, що далі іменується “Покупець”, укладено контракт №35 на купівлю-продаж обладнання для подрібнення рослинних відходів OSB second hand - OSB Strander PZU 16-525, 1980 року випуску на умовах CPT (Берегомет) відповідно до Інкотермс 2010.
Ціна товару складає 226770,00 євро (п.2.2.Контракту).
Контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до виконання всіх умов контракту, але не пізніше 31.12.2022 (п.10.1. Контракту).
Згідно Доповнення №1 від 26.09.2019, сторони змінили умови поставки - ФСА Сучава, та доповнили п.2 - сума контракту збільшується на 74830,92 євро і загальна сума контракту становить 301600,92 євро.
Додатком 2 від 12.02.2021 сторони змінили ст.2.3 - оплата товару здійснюється в євро, банківським переказом, на валютний рахунок продавця до 30.06.2021.
На виконання умов контракту №35 від 22.01.2019, SC “PROLISOK” SRL відвантажило МПП “КРАСТОК” обладнання на загальну суму 301600,92 євро, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними, зокрема: CMR №0602219-3 від 08.02.2019 на суму 55000 євро; CMR №0602019-2 від 08.02.2019 на суму 65000 євро; CMR №0602019-3 від 08.02.2019 на суму 32000 євро; CMR №0602019-4 від 07.02.2019 на суму 74770,00 євро; CMR від 27.09.2019 згідно якого продавцем поставлений товар на загальну суму 74830,92 євро. Вказані накладні підписані сторонами та скріплені печатками. У матеріалах заяви наявні інвойси та специфікації поставленого обладнання.
Як вбачається з Акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, станом на 04.11.2019 по контракту № 35 від 22.01.2019 за МПП “КРАСТОК” рахується заборгованість в сумі 301600,92 євро. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень.
В підтвердження викладених в заяві обставин додано письмові докази.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до абзацу 2 ч.3 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, заява кредитора може ґрунтуватися на об'єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов'язань перед цим кредитором.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом, заява кредитора ґрунтується на об'єднаній заборгованості відповідно до контракту №04/14 від 14.07.2014 та контракту №35 від 22.01.2019 в загальній сумі 580085,57 євро, що еквівалентно 17 118 847,25 грн по курсу НБУ станом на 12.07.2022. Відповідні обставини підтвердженні матеріалами справи.
Також, сума заборгованості МПП “КРАСТОК” перед SC “PROLISOK” SRL в розмірі 580085,57 євро (301600,92 + 278484,65) підтверджена Актами звірки взаєморозрахунків від 04.11.2019 та від 07.09.2021.
Водночас, Боржником не надано суду доказів на підтвердження оплати вищевказаної заборгованості.
Частина друга, третя статті 203 ЦК України встановлюють, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно ч.2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 76 зазначеного Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В статтях 2, 13 ГПК України закріплений принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічні висновки містяться у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
З матеріалів справи вбачається, що до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додані копії контракту №04/14 від 14.07.2014, контракту № 35 від 22.01.2019 на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора.
В судовому засіданні 18.08.2022 представник ініціюючого кредитора надав суду для огляду оригінали вищезгаданих контрактів, які підписані сторонами, зокрема директором МПП «КРАСТОК» Ю.Ю.Корпан.
Доводи представника МПП «Красток» про підробку підписів на контрактах судом відхиляються, оскільки доказів у підтвердження визнання недійсними вказаних правочинів в судовому порядку до матеріалів справи не додано. Разом з тим, МПП «Красток» подав до Господарського суду Чернівецької області позов про визнання вищезгаданих контрактів недійсними, проте ухвалою від 15.08.2022 №926/2988/22 позов залишено без руху.
Заперечення представника МПП «Красток» щодо отримання фінансової вимоги SC “PROLISOK” SRL від 06.09.2021 №800 про повернення передоплати по контракту №01/18 від 02.02.2018 на суму 278484,65 євро, згідно акту звірки, спростовуються листом МПП «КРАСТОК» від 14.09.2022 з якого вбачається про отримання ним вказаного листа від 06.09.2021 №800, після вивчення якого МПП «КРАСТОК» просило провести звірку взаєморозрахунків.
Посилання у тексті фінансовій вимоги на контракт №01/18 від 02.02.2018 замість на контракт №04/14 від 14.07.2014, за усними поясненнями представника ініціюючого кредитора, є помилковим, оскільки такий контракт між сторонами не укладався. Вимога стосувалася саме повернення коштів за контрактом №04/14 від 14.07.2014 на суму 278484,65 євро.
Також, представник ініціюючого кредитора надав оригінал Акту звірки взаєморозрахунків за контрактом №04/14 від 14.07.2014, в якому встановлено, що за даними МПП «КРАСТОК» на 07.09.2021 заборгованість на користь SC “PROLISOK” SRL становить 278484,65 євро, а згідно оригіналу Акту звірки взаєморозрахунків за контрактом №35 від 22.01.2019 заборгованість МПП «КРАСТОК» станом на 04.11.2019 складає 301600,92 євро.
Вказані Акти звірки взаєморозрахунків підписані директором МПП «КРАСТОК» Корпан Ю.Ю. та відправлені електронною поштою на адресу SC “PROLISOK” SRL та скріплені підписом та печаткою SC “PROLISOK” SRL.
Заперечення боржника проти заборгованості перед кредитором з підстав наявності спору про право судом відхиляються як безпідставні з огляду на таке.
Як вбачається з відзиву, заперечення боржника проти відкриття провадження у справі про банкрутство мотивовані поданням МПП “КРАСТОК” 10.08.2022 позовної заяви до Господарського суду Чернівецької області про визнання недійсними правочинів на підставі яких ґрунтуються грошові вимоги ініціюючого кредитора, що свідчить, на думку боржника, про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, та є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство МПП “КРАСТОК”. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.08.2022 позовну заяву МПП «КРАСТОК» залишено без руху, для виправлення зазначених недоліків надано 10 днів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21 акцентував увагу на те, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право у розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20.
Отже, про наявність спору про право у розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ свідчать заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом розгляду якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора, та який подано боржником до подання ініціюючим кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Проте, МПП “КРАСТОК” звернувся з позовом до Господарського суду Чернівецької області про визнання правочинів недійсними 10.08.2022, в той час як заява про відкриття провадження у справі про банкрутство МПП “КРАСТОК” надійшла до суду 25.07.2022. Відтак, позов надійшов до суду після подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Зазначені обставини дають підстави для висновку про відсутність у цьому випадку спору про право у розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ.
Приписи ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачають, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Отже підставою для застосування до боржника встановлених Кодексом процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі є неплатоспроможність боржника. Ознакою такої неплатоспроможності є наявність невиконаного боржником зобов'язання перед кредитором незалежно від його розміру та строку виконання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог кредитора та наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Вирішуючи питання щодо призначення розпорядника майна по справі суд виходить з наступного.
Згідно п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
В заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, заявник просить призначити розпорядником майна - арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича, а також додано його заяву про призначення розпорядником майна МПП “КРАСТОК”, яка відповідає вимогам статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
Судом встановлено, що арбітражний керуючий Козирицький А.С. не здійснював управління боржником, не є заінтересованою особою чи близькою особою стосовно боржника та кредиторів, відсутня судимість за вчинення корисливих злочинів.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги відомості, надані арбітражним керуючим у заяві, на підставі приписів частини 2 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку про призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (свідоцтво № 49 від 01.02.2013).
Згідно ч.8 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про встановлення розміру оплати послуг розпорядника майна та джерела її сплати.
Частиною 1 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Оскільки відомості щодо розміру середньомісячної заробітної плати керівника боржника матеріали справи не містять, суд вважає за доцільне встановити оплату послуг арбітражного керуючого Козирицького А.С. в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу.
Відповідно до ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).
Керуючись ст.ст. 2,9,28,30,34,35,39,41,44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкрити провадження у справі про банкрутство малого приватного підприємства “КРАСТОК” (59241, Чернівецька область, Вижницький район, с. Лопушна, вул.Шкільна, 29, код ЄДРПОУ 14262940).
2. Визнати грошові вимоги SC “PROLISOK” SRL в розмірі 580085,57 євро, що еквівалентно 17 118 847,25 грн (четверта черга) та судовий збір 24810,00 грн (перша черга).
3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.
4. Ввести процедуру розпорядження майном малого приватного підприємства “КРАСТОК” (59241, Чернівецька область, Вижницький район, с. Лопушна, вул.Шкільна, 29, код ЄДРПОУ 14262940).
5. Призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (29001, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 53, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №49 від 01.02.2013).
6. Встановити оплату послуг розпоряднику майна в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду.
7. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство малого приватного підприємства “КРАСТОК”.
8. Вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
9. Розпоряднику майна до 30 вересня 2022 року надати відомості про результати розгляду вимог кредиторів.
10. Попереднє засідання суду призначити на 11 жовтня 2022 року о 10:00 год (зал засідань №1).
11. Розпоряднику майна до 06 жовтня 2022 року провести інвентаризацію майна боржника.
12. Копію даної ухвали надіслати боржнику, кредитору, арбітражному керуючому Козирицькому А.С., державній виконавчій службі за місцезнаходженням боржника, місцевому загальному суду та державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 255, 256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено і підписано 19.08.2022.
Суддя В.В.Дутка