58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34
18 серпня 2022 року Справа № 926/2828/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут”
до відповідача Фізичної особи - підприємця Гербановської Марії Тимофіївни
про стягнення заборгованості в сумі 16 953,55 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Паращук Д.В.
Представники сторін:
Від позивача - адвокат Попов В.Д.
Від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Фізичної особи- підприємця Гербановської Марії Тимофіївни про стягнення заборгованості в сумі 16 953,55 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання згідно умов укладеного між сторонами Договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання № 0942586EEIAP016 по оплаті вартості переданого газу в обсязі 0,731 тис.куб.м. за період жовтень 2021 року-квітень 2022 року у сумі 16 071,98 грн.
Далі позивач вказує, що у зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості, останньому нараховано пеню в сумі 568,03 грн., 3% річних в сумі 92,12 грн., інфляційні втрати в сумі 221,42 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2022 року, судову справу № 926/2828/22 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання по суті призначено на 18 серпня 2022 року.
17 серпня 2022 року на офіційну електронну адресу суду надійшла письмова заява відповідача про припинення порушень у справі.
Обґрунтовуючи вказану заяву, відповідач вказує на те, що згідно відомостей ЄДР місцезнаходженням Фізичної особи - підприємця Гербановської Марії Тимофіївни є АДРЕСА_1 . Відтак, відповідач не повідомлена завчасно про дату, час та місце судового засідання; не отримала копії позовної заяви та доданих до неї документів; вважає, що справа підлягає вирішенню Господарським судом міста Києва.
Враховуючи означені обставини, відповідач просить суд: припинити порушення процесуальних норм ПІК України під час вирішення справи 926/2828/22; накласти штраф на позивача за зловживання процесуальними правами, а позовну заяву у справі 926/2828/22 залишити без розгляду, а в разі продовження розгляду справи 926/2828/22, якщо суд не поверне позов без розгляду: відкласти судове засідання на іншу дату, після завершення воєнного стану в Україні; залишити без руху позовну заяву у справі 926/2828/22 на підставі виявлених після відкриття провадження недоліків та зобов'язати позивача належним чином виконати обов'язок щодо направлення відповідачу копії позову із додатками за офіційною адресою; продовжити відповідачу строк на подання відзиву; перейти до вирішення справи за правилами загального позовного провадження; передати справу № 926/2828/22 за підсудністю до Господарського суду міста Києва; направляти всі процесуальні документи у справі засобами поштового зв'язку за офіційною адресою відповідача.
Як встановлено судом, подана відповідачем заява не підписана електронним цифровим підписом.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно положень статті 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Приписами статті 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” унормовано, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис.
Згідно із статтями 1, 4 Закону України “Про електронний цифровий підпис”, електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Отже, створення електронного документа завершується накладенням електронного цифрового підпису його автора та надає електронному документу статусу оригіналу.
Таким чином, електронні документи без електронного цифрового підпису не вважаються офіційними.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що електронну форму даної заяви не підписано електронним цифровим підписом уповноваженої особи, остання не може вважатися оригіналом електронного документа і не береться до уваги судом.
Разом з тим, суд звертає увагу сторін на наступне.
Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад господарського судочинства є змагальність сторін.
Положення частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до частини 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 3 статті 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно частини 6 статті 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представника позивача, суд з метою встановлення фактичних обставин справи вважає за необхідне перейти до розгляду справи у загальному позовному провадженні та розпочати, за правилами статті 250 ГПК України, розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі.
Згідно частини 1 статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Так, за загальним правилом та приписами частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до положень частини 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відтак, з метою встановлення правильної територіальної юрисдикції (підсудності) господарської справи № 926/2828/22, судом досліджено офіційне місцезнаходження відповідача.
Згідно відомостей, що містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження відповідача - Фізичної особи - підприємця Гербановської Марії Тимофіївни є АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 1, 5 статті 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Відтак, обґрунтовуючи звернення саме до Господарського суду Чернівецької області, позивач вказує, що місцем виконання Договору є - 58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Саксаганського, 4-А, що за територіальною підсудністю відноситься до Господарського суду Чернівецької області.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень статті 532 Цивільного кодексу України, місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
Як вбачається із системного аналізу умов укладеного між сторонами договору та суті правовідносин між сторонами, сторони не визначили місця виконання зобов'язання. Разом з тим, з умов договору слідує, що зобов'язання щодо поставки газу позивачем виконується за адресою об'єкта (точки комерційного обілку) - м. Чернівці, вул. Саксаганського, 4-А, при цьому місце виконання зворотнього зобов'язання відповідача по сплаті коштів за спожитий газ сторонами не узгоджено.
Відтак, виконання зобов'язання відповідачем щодо оплати коштів за спожитий газ не пов'язане із місцем виконання Договору та може виконуватись відповідачем за міцем його фактичного місцезнаходження, а тому суд дійшов висновку, що справу № 926/2828/22 слід направити за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, за місцезнаходженням відповідача.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись статтями 4, 27, 29, 30, 31, 169, 170, 234, 235, 236, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву відповідача про припинення порушень у справі № 926/2828/22 (№ б/н, від 16.08.2022 року) залишити без розгляду.
2. Здійснювати розгляд справи № 926/2828/22 у порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
3. Господарську справу № 926/2828/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” до відповідача Фізичної особи - підприємця Гербановської Марії Тимофіївни про стягнення заборгованості в сумі 16 953,55 грн направити за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В).
Повний текст ухвали складено та підписано - 19 серпня 2022 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
Суддя О.Г. Проскурняк