м.Чернівці
18 серпня 2022 року Справа № 926/3114/22
Суддя Господарського суду Чернівецької області С.М. Гушилик, розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (58000, м. Чернівці, вул. Пауля Целана, буд.6, код 42102122)
До боржника МАЛОГО ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КИЛИМ" (58032, м.Чернівці, вул. Ентузіастів, буд.7, кв.115)
Про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 20697,55 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з МАЛОГО ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КИЛИМ" грошової заборгованості за спожиту електричну енергію за травень 2021 року в сумі 20697,55 грн.
18.08.2022 року відділом документального та інформаційного забезпечення зареєстровано заяву про видачу судового наказу за вх.№3114 та присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №926/3114/22.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022 року справу №926/3114/22 передано судді Гушилик С.М.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу, судом виявлено підстави для відмови у видачі судового наказу, враховуючи наступне.
У відповідності до статті 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку наказного провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, визначені ГПК України.
Так, підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.
Згідно з статтею 147 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
У відповідності до ч.1 ст.150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. До заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника (п.2 ч.3 ст.150 ГПК України).
За ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Суд, дослідивши заяву ТзОВ "ЧЕРНІЕЦЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" про видачу судового наказу встановив, що заявник в обґрунтування виникнення заборгованості посилається, зокрема на умови публічного типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг до якого МПП "КИЛИМ" приєдналося шляхом підписання заяви-приєднання.
При цьому, зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що останню підписано від імені начальника юридичного відділу ТзОВ "ЧОЕК"- Кульба Г.Б., однак заявником не подано до заяви доказів повноважень начальника юридичного відділу ТзОВ "ЧОЕК"- Кульба Г.Б. щодо підписання заяви про видачу судового наказу.
Наведене свідчить про порушення заявником п.5 ч.2 та п.п.3, 4 ч.3 ст.150 ГПК України при поданні заяви про видачу судового наказу та є підставою для відмови у видачі наказу.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Окрім того, в порушення п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу не містить документи або їх копії, що зазначені в додатках до заяви, які підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 2481, 00 грн.
За подання до господарського суду встановлено наступний розмір та порядок сплати судового збору: за подання заяви про видачу судового наказу - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн х 0,1 = 248,10 грн).
Однак, скаржником не додано до заяви про видачу судового наказу оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу, оскільки заявником не дотримано вимог статті 150 ГПК України.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 147, 148, 150, 151, 152, 153, 175, 234 ГПК України, суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (58000, м. Чернівці, вул. Пауля Целана, буд.6, код 42102122) у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з МАЛОГО ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КИЛИМ" (58032, м.Чернівці, вул. Ентузіастів, буд.7, кв.115) заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 20697,55 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Гушилик С.М.