29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"19" серпня 2022 р. Справа № 924/368/22
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом державного підприємства "Радгосп "Лісовогринівецький"
до Лісовогринівецької сільської ради
про стягнення 38529,61 грн.,
До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява державного підприємства "Радгосп "Лісовогринівецький" до Лісовогринівецької сільської ради про стягнення 38529,61 грн.
Ухвалою суду від 20.06.2022р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обгрунтування позову, відзначено, зокрема, що 08.02.2018 року між Лісовогринівецькою сільською радою (Орендодавець) та ТОВ "Віоза" (Орендар) укладено додаткову угоду №1 до договору оренди земельної ділянки №267 від 25.05.2007 року, відповідно до якої "У зв'язку зі зміною меж села лісові Гринівці Хмельницького району відповідно до рішення Хмельницької районної ради №39-15/2013 змінено межі сіл Лісові Гринівці та Скаржинці Лісовогринівецької сільської ради Хмельницької ради Хмельницької області та включено в межі села Лісові Гринівці Лісовогринівецької сільської ради 1182,3109 га земель, встановлено нові межі с. Лісові Гринівці загальною площею 1726,5032 га. Відповідно до вищевказаного земельна ділянка з кадастровим номером 6825083600:03:015:0021 знаходиться в комунальній власності Лісовогринівецької сільської ради сторони дійшли згоди здійснити зміну сторони орендодавця в Договорі оренди землі №267 від 25.05.2007 року, а саме: змінити орендодавця Хмельницьку районну державну адміністрацію на Лісовогринівецьку сільську раду." Інші умови договору, до яких не внесено зміни, зберігають чинність. Додаткова угода №1 від 08.02.2018 року скріплена підписами та печатками сторін.
Крім того, стосовно правонаступництва відзначено, що згідно з випискою з протоколу засідання виконавчого комітету Ружичнянської районної ради депутатів трудящих від 03.07.1951 вирішено затвердити проект встановлення зовнішніх меж і розмірів землекористування сільськогосподарської артілі "Перемога" Лісо-Гринівецької сільради, який передбачає: закріплення на вічно за сільськогосподарською артіллю 2628,24 га землі в межах, вказаних на проектному плані; залишено серед землекористування сільськогосподарської артілі наступної землі неколгоспного користування: дороги районного значення 37,43 га, землі школи 3,94 га, землі ветпункту 0,65 га, землі одноосібних господарств 1,04 га, землі робітників та службовців 0,60 га. Запропоновано районному відділу сільського господарства виготовити відповідно до затвердженого цим рішенням проекту встановлення зовнішніх меж і розмірів землекористування сільськогосподарської артілі "Перемога" державний акт на вічне користування землею. Сільськогосподарській артілі "Перемога" села Лісові Гринівці Ружичнянського району Кам'янець-Подільської області УРСР виконавчим комітетом Ружичнянської районної ради депутатів трудящих видано Державний акт на вічне користування землею колгоспами №536253 від 28.09.1951, згідно з яким за сільськогосподарською артіллю "Перемога" закріплюється в безплатне і безстрокове користування, тобто навічно, земля в кількості 2628,2 га згідно з планом і описом меж. Державний акт № 536253 містить опис меж сільськогосподарської артілі "Перемога" та план земель, переданих у вічне користування сільськогосподарській артілі "Перемога".
Згідно з постановою бюро Хмельницького обкому КП України і виконкому обласної ради депутатів трудящих від 29.04.1957 прийнято пропозиції Ружичнянського райвиконкому та райкому КП України про укрупнення існуючого радгоспу лікарських культур Міністерства охорони здоров'я СРСР за рахунок земель колгоспу "Перемога" с. Лісові Гринівці з загальною площею 2628 га орної землі та Староушицького райвиконкому РК КП України про організацію нового радгоспу лікарських культур на базі земель колгоспу "Шлях Леніна", ім. Орджонікідзе, ім. Сталіна, ім. Котовського з загальною площею орної землі 9973 га. Зобов'язано Староушицький, Ружичнянський райком КП України та райвиконкоми: відведення земель колгоспів для організації нового радгоспу лікарських культур проводити на основі добровільної згоди колгоспників за рішенням загальних зборів членів колгоспів з наступним затвердженням облвиконкому і Радою Міністрів УРСР; передачу радгоспам земель, а також майна та інших товаро-матеріальних цінностей колгоспів проводити у відповідності з встановленим Радою Міністрів СРСР порядком. Загальними зборами колгоспників колгоспу "Перемога" с. Лісові Гринівці постановлено перейти в радгосп і передати йому всі землі, закріплені за колгоспом "Перемога" с. Лісові Гринівці, а також все громадське майно (архівний витяг від 29.10.2008 №01-12/829 з протоколу загальних зборів колгоспників колгоспу "Перемога" с. Лісові Гринівці Ружичнянського району від 28.04.1957 №4). Рішенням виконкому Ружичнянської Райради депутатів трудящих від 30.04.1957 №148 затверджено протокол загальних зборів колгоспників колгоспу "Перемога" сіл Лісові Гринівці і Скарженці від 29.04.1957 "Про перехід колгоспу "Перемога" в радгосп"; припинено діяльність колгоспу "Перемога" сіл Лісові Гринівці і Скарженці і вирішено рахувати діяльність організованого Хмельницького радгоспу на базі колгоспу "Перемога" з 30.04.1957, який входить в адміністративне обслуговування Лісово-Гринівецької сільської ради депутатів трудящих.
Також позивач посилається на копію акта від 20.05.1957 опису і оцінки основних засобів колгоспу "Перемога" станом на 01.05.1957 для передачі його радгоспу Лікростресту Міністерства охорони здоров'я СРСР, копію акта від 23.05.1957 про передачу від колишнього колгоспу "Перемога" села Лісові Гринівці Ружичнянського району Хмельницькому радгоспу Лікростресту Міністерства охорони здоров'я СРСР земель згідно з Держактом, а також на рішення Лісовогринівецької сільради №1 від 18.01.1991
Як вказав позивач, вищезазначені акти затверджені рішенням виконкому Ружичнянської Райради депутатів трудящих від 23.05.1957 №188, яким також вирішено рахувати господарсько-фінансову діяльність колгоспу "Перемога" сіл Лісові Гринівці і Скарженці припиненою з 01.05.1957. Кабінетом Міністрів України згідно постанови від 28.12.1991 №380 постановлено підтримати пропозиції Держхімпрому України та Міністерства охорони здоров'я України про передачу спеціалізованих радгоспів по вирощуванню лікарських рослин Українському державно-акціонерному консорціуму "Укрфітотерапія". Розпорядженням представника Президента України від 27.05.1993 №22 перереєстровано радгосп лікарських рослин на радгосп "Лісогринівецький". Згідно з п. 1.1 статуту радгоспу "Лісовогринівецький", затвердженого радою трудового колективу радгоспу 26.05.1993 та зареєстрованого розпорядженням представника Президента України у Хмельницькому районі 27.05.1993 №221, радгосп "Лісовогринівецький" входить до складу Українського Республіканського державно-акціонерного консорціуму "Укрфітотерапія" як окрема юридична особа. Майно радгоспу складають його основні і оборотні фонди, закріплені за ним державою і належать йому на правах власності. Форма власності радгоспу - державна (п. 5.1 статуту).
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №158-р від 13.04.2007 віднесено до сфери управління Мінагрополітики державні підприємства, що займаються виробництвом лікарської сировини, зокрема, радгосп "Лісовогринівецький". Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області від 16.04.2007 №420/07-р припинено право користування земельною ділянкою ДГ "Хмельницький" площею 4,13га на території Лісовогринівецької сільської ради у зв'язку з добровільною відмовою. Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Віоза" на території Лісовогринівецької сільської ради. Вказано передати товариству з обмеженою відповідальністю "Віоза" в користування на умовах оренди терміном на 25 років земельну ділянку площею 4,13га із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення (рілля) за межами населених пунктів на території Лісовогринівецької ради для ведення підсобного сільського господарства. Товариству з обмеженою відповідальністю "Віоза" - приступити до користування земельною ділянкою після встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації.
Як зазначив позивач, ні артіль "Перемога", ані Радгосп "Лісовогринівецький" не звертались із заявою до власника земельної ділянки про припинення права користування земельною ділянкою площею 2628,2 га, згідно Державного акта на вічне користування землею колгоспами №536253 від 28.09.1951. При цьому, жодними уповноваженими органами рішення про припинення права користування земельними ділянками згідно Державного акта на вічне користування землею колгоспами №536253 від 28.09.1951, площею 2628,2 га щодо артілі "Перемога" та Радгоспу "Лісовогринівецький" не приймалося. Разом з тим, позивач також вказав, що він не надавав будь-кому згоди на вилучення всієї або частини земельної ділянки, площею 2628,2 га, що охоплюється Державним актом №536253 від 28.09.1951. Окрім того, припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення підприємства, установи, організації допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво, зазначив позивач.
Крім того, навівши зміст укладеного 25.05.2007 року між Хмельницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Віоза" (орендар) договору оренди земельної ділянки №267, а також укладеної 08.02.2018 року між Лісовогринівецькою сільською радою (орендодавець) та ТОВ "Віоза" (орендар) додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки №267 від 25.05.2007 року, позивач вказав, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.09.2021р. у с праві № 924/311/21 позов задоволено. Вирішено визнати недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 16.04.2007 №420/07-р "Про затвердження проекту відведення та передачу в оренду ТОВ "Віоза" земельної ділянки на території Лісовогринівецької сільської ради"; визнати недійсними Договір оренди земельної ділянки, укладений між Хмельницькою районною державною адміністрацією та ТОВ "Віоза" за №267 від 25.05.2007р. та Додаткову угоду до нього №1 від 08.02.2018р.; скасувати державну реєстрацію земельних ділянок: кадастровий номер 6825083600:03:015:0033 площею 2,0 га та кадастровий номер 6825083600:03:015:0032 площею 2,1245 га, що розташовані: Хмельницька область, Хмельницький район, Лісовогринівецька сільська рада; сасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держану реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Віоза" права оренди земельними ділянками кадастровий номер 6825083600:03:015:0033 площею 2,0 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2292476968250, номер запису про інше речове право: 40581770 від 07.03.2018 року) та кадастровий номер 6825083600:03:015:0032 площею 2,1245 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2292498068250, номер запису про інше речове право: 40581976 від 07.03.2018 року).
Також позивачем вказано, що листом Лісовогринівецької сільської ради № 42 від 10.05.2022 року повідомлено, що згідно руху коштів по рахунку Лісовогринівецькій сільській раді від ТОВ «ВІОЗА» надійшло за період дії додаткової угоди 38529,61 грн.
Посилаючись на зміст положень ст.ст. 11, 177, 202, 205, 207, 216, 1212 ЦК України, а також окремі приписи земельного законодавства та правові висновки Верховного Суду, позивач вказав, що відповідач, не будучи власником земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:03:015:0033 площею 2 га, поза волею позивача фактично використовував дану земельну ділянку з державною реєстрацією цього речового права, при цьому передав вказану земельну ділянку товариству з обмеженою відповідальністю "Віоза", не сплачуючи орендну плату за використання вказаної земельної ділянки ДП «Радгосп «Лісовогринівецький», а отже, зобов'язаний повернути кошти, які мав заплатити законному користувачеві земельної ділянки, яким, як вказав позивач, є ДП «Радгосп «Лісовогринівецький».
Водночас, позивач відзначив, що відповідач визнав сам розмір коштів, отриманих за оренду вказаної вище земельної ділянки у відповідь на запит Позивача і ці кошти мають з Відповідачів бути стягнені.
Враховуючи вищевказане, позов підлягає задоволенню у повному обсязі, зазначив позивач. При цьому, позивач також просить суд покласти на відповідача, крім витрат на судовий збір, також 25000 грн. витрат на правничу допомогу (надавши при цьому копії договору про надання правової допомоги від 04.06.2022р., акту про надання правової допомоги від 04.06.2022р., рахунку від 04.06.2022р.).
Відповідач у своєму відзиві проти позову заперечує, вказуючи, зокрема, з посиланням на зміст укладеного 25.05.2007 року між Хмельницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Віоза" (орендар) договору оренди земельної ділянки №267, а також укладеної 08.02.2018 року між Лісовогринівецькою сільською радою (орендодавець) та ТОВ "Віоза" (орендар) додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки №267 від 25.05.2007 року, а також окремі приписи цивільного та земельного законодавства, що ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» є користувачем земельної ділянки на підставі акту державного акта на вічне користування землею колгоспу «Перемога» №536253 від 28.09.1951 року.
Вказано, що, зміст норми частини першої статті 92 Земельного кодексу України не передбачає права розпорядження земельними ділянками юридичного титулу постійного користування, у тому числі права передавати ці ділянки в оренду чи суборенду. Норма статті 95 Земельного кодексу України також не передбачає права постійного землекористувача передавати в оренду чи суборенду земельну ділянку, отриману в постійне користування. Наголошено, що власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені.
Також відповідачем відзначено, що позивач не надає доказів того, що він поніс збитки внаслідок неодержання доходів за час невикористання земельної ділянки, а сам ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» не може бути орендодавцем земельної ділянки, так як позбавлений права розпоряджатись землею, а лише користуватись (не може отримати орендну плату). Вказано, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 09 вересня 2021 року скасовано державну реєстрацію земельних ділянок 6825083600:03:01 5:0033 площею 2,0 га та кадастровий номер 682583600:03:015:0032 площею 2,1245 га, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім окремих випадків) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об”єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Таким чином, вважає відповідач, заявляти про стягнення безпідставно збережених коштів до моменту формування земельної ділянки в натурі не має сенсу.
За таких обставин, відповідач просить суд відмовити в позові.
Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено таке.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.09.2021р. у справі № 924/311/21 позов задоволено. Вирішено визнати недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 16.04.2007 №420/07-р "Про затвердження проекту відведення та передачу в оренду ТОВ "Віоза" земельної ділянки на території Лісовогринівецької сільської ради"; визнати недійсними Договір оренди земельної ділянки, укладений між Хмельницькою районною державною адміністрацією та ТОВ "Віоза" за №267 від 25.05.2007р. та Додаткову угоду до нього №1 від 08.02.2018р.; скасувати державну реєстрацію земельних ділянок: кадастровий номер 6825083600:03:015:0033 площею 2,0 га та кадастровий номер 6825083600:03:015:0032 площею 2,1245 га, що розташовані: Хмельницька область, Хмельницький район, Лісовогринівецька сільська рада; сасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держану реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Віоза" права оренди земельними ділянками кадастровий номер 6825083600:03:015:0033 площею 2,0 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2292476968250, номер запису про інше речове право: 40581770 від 07.03.2018 року) та кадастровий номер 6825083600:03:015:0032 площею 2,1245 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2292498068250, номер запису про інше речове право: 40581976 від 07.03.2018 року).
У вищевказаному рішенні господарського суду Хмельницької області від 09.09.2021р. у справі № 924/311/21 (на яке посилається позивач), зокрема, відзначено, що згідно з випискою з протоколу засідання виконавчого комітету Ружичнянської районної ради депутатів трудящих від 03.07.1951 вирішено затвердити проект встановлення зовнішніх меж і розмірів землекористування сільськогосподарської артілі "Перемога" Лісо-Гринівецької сільради, який передбачає: закріплення на вічно за сільськогосподарською артіллю 2628,24 га землі в межах, вказаних на проектному плані; залишено серед землекористування сільськогосподарської артілі наступної землі неколгоспного користування: дороги районного значення 37,43 га, землі школи 3,94 га, землі ветпункту 0,65 га, землі одноосібних господарств 1,04 га, землі робітників та службовців 0,60 га. Запропоновано районному відділу сільського господарства виготовити відповідно до затвердженого цим рішенням проекту встановлення зовнішніх меж і розмірів землекористування сільськогосподарської артілі "Перемога" державний акт на вічне користування землею.
Сільськогосподарській артілі "Перемога" села Лісові Гринівці Ружичнянського району Кам'янець-Подільської області УРСР виконавчим комітетом Ружичнянської районної ради депутатів трудящих видано Державний акт на вічне користування землею колгоспами №536253 від 28.09.1951, згідно з яким за сільськогосподарською артіллю "Перемога" закріплюється в безплатне і безстрокове користування, тобто навічно, земля в кількості 2628,2 га згідно з планом і описом меж. Державний акт № 536253 містить опис меж сільськогосподарської артілі "Перемога" та план земель, переданих у вічне користування сільськогосподарській артілі "Перемога".
Згідно з постановою бюро Хмельницького обкому КП України і виконкому обласної ради депутатів трудящих від 29.04.1957 прийнято пропозиції Ружичнянського райвиконкому та райкому КП України про укрупнення існуючого радгоспу лікарських культур Міністерства охорони здоров'я СРСР за рахунок земель колгоспу "Перемога" с. Лісові Гринівці з загальною площею 2628 га орної землі та Староушицького райвиконкому РК КП України про організацію нового радгоспу лікарських культур на базі земель колгоспу "Шлях Леніна", ім. Орджонікідзе, ім. Сталіна, ім. Котовського з загальною площею орної землі 9973 га. Зобов'язано Староушицький, Ружичнянський райком КП України та райвиконкоми: відведення земель колгоспів для організації нового радгоспу лікарських культур проводити на основі добровільної згоди колгоспників за рішенням загальних зборів членів колгоспів з наступним затвердженням облвиконкому і Радою Міністрів УРСР; передачу радгоспам земель, а також майна та інших товаро-матеріальних цінностей колгоспів проводити у відповідності з встановленим Радою Міністрів СРСР порядком
Загальними зборами колгоспників колгоспу "Перемога" с. Лісові Гринівці постановлено перейти в радгосп і передати йому всі землі, закріплені за колгоспом "Перемога" с. Лісові Гринівці, а також все громадське майно (архівний витяг від 29.10.2008 №01-12/829 з протоколу загальних зборів колгоспників колгоспу "Перемога" с. Лісові Гринівці Ружичнянського району від 28.04.1957 №4).
Рішенням виконкому Ружичнянської Райради депутатів трудящих від 30.04.1957 №148 затверджено протокол загальних зборів колгоспників колгоспу "Перемога" сіл Лісові Гринівці і Скарженці від 29.04.1957 "Про перехід колгоспу "Перемога" в радгосп"; припинено діяльність колгоспу "Перемога" сіл Лісові Гринівці і Скарженці і вирішено рахувати діяльність організованого Хмельницького радгоспу на базі колгоспу "Перемога" з 30.04.1957, який входить в адміністративне обслуговування Лісово-Гринівецької сільської ради депутатів трудящих.
Крім того, у рішенні господарського суду Хмельницької області від 09.09.2021р. у справі № 924/311/21 також відзначено, що у матеріали справи надано копію акта від 20.05.1957 опису і оцінки основних засобів колгоспу "Перемога" станом на 01.05.1957 для передачі його радгоспу Лікростресту Міністерства охорони здоров'я СРСР, а також копію акта від 23.05.1957 про передачу від колишнього колгоспу "Перемога" села Лісові Гринівці Ружичнянського району Хмельницькому радгоспу Лікростресту Міністерства охорони здоров'я СРСР земель згідно з Держактом.
Вищезазначені акти затверджені рішенням виконкому Ружичнянської Райради депутатів трудящих від 23.05.1957 №188, яким також вирішено рахувати господарсько-фінансову діяльність колгоспу "Перемога" сіл Лісові Гринівці і Скарженці припиненою з 01.05.1957.
Вказано, що з рішення Лісовогринівецької сільради №1 від 18.01.1991 вбачається, що останнім схвалено матеріали інвентаризації земель, розроблені земельною комісією за участю спеціалістів філіалу Інституту "УкрНДІземпроект" згідно з додатками №№1, 2, 3.
Кабінетом Міністрів України згідно постанови від 28.12.1991 №380 постановлено підтримати пропозиції Держхімпрому України та Міністерства охорони здоров'я України про передачу спеціалізованих радгоспів по вирощуванню лікарських рослин Українському державно-акціонерному консорціуму "Укрфітотерапія".
Розпорядженням представника Президента України від 27.05.1993 №22 перереєстровано радгосп лікарських рослин на радгосп "Лісогринівецький".
Згідно з п. 1.1 статуту радгоспу "Лісовогринівецький", затвердженого радою трудового колективу радгоспу 26.05.1993 та зареєстрованого розпорядженням представника Президента України у Хмельницькому районі 27.05.1993 №221, радгосп "Лісовогринівецький" входить до складу Українського Республіканського державно-акціонерного консорціуму "Укрфітотерапія" як окрема юридична особа. Майно радгоспу складають його основні і оборотні фонди, закріплені за ним державою і належать йому на правах власності. Форма власності радгоспу - державна (п. 5.1 статуту).
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №158-р від 13.04.2007 віднесено до сфери управління Мінагрополітики державні підприємства, що займаються виробництвом лікарської сировини, зокрема, радгосп "Лісовогринівецький".
Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області від 16.04.2007 №420/07-р припинено право користування земельною ділянкою ДГ "Хмельницький" площею 4,13га на території Лісовогринівецької сільської ради у зв'язку з добровільною відмовою. Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Віоза" на території Лісовогринівецької сільської ради. Вказано передати товариству з обмеженою відповідальністю "Віоза" в користування на умовах оренди терміном на 25 років земельну ділянку площею 4,13га із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення (рілля) за межами населених пунктів на території Лісовогринівецької ради для ведення підсобного сільського господарства. Товариству з обмеженою відповідальністю "Віоза" - приступити до користування земельною ділянкою після встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації.
Також, у рішенні господарського суду Хмельницької області від 09.09.2021р. у справі № 924/311/21 відзначено, що 25.05.2007 року між Хмельницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Віоза" (орендар) (далі - договір), укладено договір оренди земельної ділянки №267, за умовами розділу 1 якого орендодавець - Хмельницька районна державна адміністрація на підставі розпорядження голови адміністрації від 16 квітня 2007 року №420/07-р. надає, а орендар - ТОВ "Віоза" приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Лісовогринівецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.
Згідно з розділом 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 4,13 га із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення (рілля). Грошова оцінка земельної ділянки становить 21553 грн. 81 коп. Права третіх осіб на земельну ділянку відсутні.
Земельна ділянка передається в оренду для ведення підсобного сільського господарства (п. 3.1 договору).
Відповідно до пункту 3.2 договору він укладається строком на 25 років, починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження строку дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором.
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7-денний строк після підписання цього договору за актом її приймання - передачі (п. 3.4 договору).
У п. 5.1 договору орендодавець гарантує, що жодна із умов та жодне із положень цього договору не порушує чинного законодавства України; зобов'язаний забезпечувати відповідно до закону права третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; передати орендарю по акту прийому-передачі у належному стані та у визначених межах земельну ділянку згідно з цим договором.
Орендар має право вимагати надання орендодавцем для використання земельну ділянку після державної реєстрації договору оренди; використовувати орендовану земельну ділянку у відповідності до мети, обумовленої у договорі; переважного придбання у власність орендованої земельної ділянки у відповідності до закону та переважного права за різних інших умов на поновлення договору оренди; за згодою орендодавця, визначеною у окремій угоді сторін, проводити поліпшення земельної ділянки, зводити у встановленому порядку будівлі і споруди, закладати насадження, без зміни цільового призначення земельної ділянки; використовувати у встановленому законодавством та відповідно до умов договору порядку для потреб господарства наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також експлуатувати інші корисні властивості землі. Орендар зобов'язаний у придатному для використання стані повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди (п. 5.2 договору).
Згідно з п. 9 договору він набуває чинності після його підписання сторонами та обов'язкової державної реєстрації в Хмельницькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України". Якщо за договором земельна ділянка передається в оренду в порядку відведення, договір набуває чинності після перенесення її меж в натуру (на місцевість).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
08.02.2018 року між Лісовогринівецькою сільською радою (Орендодавець) та ТОВ "Віоза" (Орендар) укладено додаткову угоду №1 до договору оренди земельної ділянки №267 від 25.05.2007 року, відповідно до якої "У зв'язку зі зміною меж села лісові Гринівці Хмельницького району відповідно до рішення Хмельницької районної ради №39-15/2013 змінено межі сіл Лісові Гринівці та Скаржинці Лісовогринівецької сільської ради Хмельницької ради Хмельницької області та включено в межі села Лісові Гринівці Лісовогринівецької сільської ради 1182,3109 га земель, встановлено нові межі с. Лісові Гринівці загальною площею 1726,5032 га. Відповідно до вищевказаного земельна ділянка з кадастровим номером 6825083600:03:015:0021 знаходиться в комунальній власності Лісовогринівецької сільської ради сторони дійшли згоди здійснити зміну сторони орендодавця в Договорі оренди землі №267 від 25.05.2007 року, а саме: змінити орендодавця Хмельницьку районну державну адміністрацію на Лісовогринівецьку сільську раду." Інші умови договору, до яких не внесено зміни, зберігають чинність.
Додаткова угода №1 від 08.02.2018 року скріплена підписами та печатками сторін.
Крім того, у рішенні господарського суду Хмельницької області від 09.09.2021р. у справі № 924/311/21 відзначено, що матеріали справи не містять доказів звернення артілі "Перемога" та в подальшому радгоспу "Лісовогринівецький" до власника земельної ділянки із заявою про припинення права користування земельною ділянкою площею 2628,2 га, згідно Державного акта на вічне користування землею колгоспами №536253 від 28 вересня 1951 року, чи її частиною. Не надано будь-яких рішень уповноважених органів про припинення права користування артілі "Перемога", радгоспу лікарських рослин та радгоспу "Лісовогринівецький" земельними ділянками, наданими згідно з Державним актом на вічне користування землею колгоспами №536253 від 28 вересня 1951 року площею 2628,2 га. Також не надано доказів щодо згоди позивача на вилучення всієї або частини земельної ділянки площею 2628,2 га, що охоплюється Державним актом №536253 від 28 вересня 1951 року. Будь-яких доказів протилежного суду не подано. Крім того, виходячи з позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21 лютого 2011 року у справі №21-3а11, припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення підприємства, установи, організації допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво, вказано у рішенні господарського суду Хмельницької області від 09.09.2021р. у с праві № 924/311/21.
Листом Лісовогринівецької сільської ради № 42 від 10.05.2022 року з приводу звернення щодо виконання укладеної 08.02.2018 року між Лісовогринівецькою сільською радою та ТОВ "Віоза" додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки №267 від 25.05.2007 року повідомлено, що згідно руху коштів по рахунку Лісовогринівецькій сільській раді від ТОВ «ВІОЗА» надійшло за період дії додаткової угоди 38529,61 грн.
У своїй заяві від 26.05.2022р. позивач просить відповідача повернути безпідставно набуті кошти в сумі 38529,61 грн.
У матеріалах справи також наявні копії: довідки фінвідділу Лісовогринівецької сільської ради щодо сплати податку за 2018-2021 рр., рішення Хмельницької районної ради від 06.03.2013р., рішення Лісовогринівецької сільської ради від 28.09.2012р. тощо.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з Лісовогринівецької сільської ради 38529,61 грн. При цьому, до звернення до суду в своїй заяві від 26.05.2022р. позивач просив відповідача повернути безпідставно набуті (в період дії укладеної 08.02.2018 року між Лісовогринівецькою сільською радою та ТОВ "Віоза" додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки №267 від 25.05.2007 року) кошти в сумі 38529,61 грн.
Судом відзначається, що відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Крім того, відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.09.2021р. у справі № 924/311/21 позов задоволено. Вирішено визнати недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 16.04.2007 №420/07-р "Про затвердження проекту відведення та передачу в оренду ТОВ "Віоза" земельної ділянки на території Лісовогринівецької сільської ради"; визнати недійсними Договір оренди земельної ділянки, укладений між Хмельницькою районною державною адміністрацією та ТОВ "Віоза" за №267 від 25.05.2007р. та Додаткову угоду до нього №1 від 08.02.2018р.; скасувати державну реєстрацію земельних ділянок: кадастровий номер 6825083600:03:015:0033 площею 2,0 га та кадастровий номер 6825083600:03:015:0032 площею 2,1245 га, що розташовані: Хмельницька область, Хмельницький район, Лісовогринівецька сільська рада; сасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держану реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Віоза" права оренди земельними ділянками кадастровий номер 6825083600:03:015:0033 площею 2,0 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2292476968250, номер запису про інше речове право: 40581770 від 07.03.2018 року) та кадастровий номер 6825083600:03:015:0032 площею 2,1245 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2292498068250, номер запису про інше речове право: 40581976 від 07.03.2018 року).
Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України).
Як передбачено ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Разом з тим, відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі № 629/4628/16-ц, за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Судом з'ясовано, що листом Лісовогринівецької сільської ради № 42 від 10.05.2022 року з приводу звернення щодо виконання укладеної 08.02.2018 року між Лісовогринівецькою сільською радою та ТОВ "Віоза" додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки №267 від 25.05.2007 року повідомлено, що згідно руху коштів по рахунку Лісовогринівецькій сільській раді від ТОВ «ВІОЗА» надійшло за період дії додаткової угоди 38529,61 грн.
Як стверджує позивач, відповідач, не будучи власником земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:03:015:0033 площею 2 га, поза волею позивача фактично використовував дану земельну ділянку з державною реєстрацією цього речового права, при цьому передав вказану земельну ділянку товариству з обмеженою відповідальністю "Віоза", не сплачуючи орендну плату за використання вказаної земельної ділянки ДП «Радгосп «Лісовогринівецький», а отже, зобов'язаний повернути кошти, які мав заплатити законному користувачеві земельної ділянки, яким, як вказав позивач, є ДП «Радгосп «Лісовогринівецький».
Однак, враховуючи вищевказані приписи законодавства, судом констатується, що позивачем не доведено наявності тих чи інших правових підстав, з яких відповідач зобов'язаний повернути позивачеві 38529,61 грн. (отриманих від іншої особи), при цьому не обґрунтовано, з чим пов'язана необхідність сплати вказаної суми саме в такому розмірі позивачеві.
Водночас, судом зауважується, що та обставина, що згідно з листом Лісовогринівецької сільської ради № 42 від 10.05.2022 року згідно руху коштів по рахунку Лісовогринівецькій сільській раді від ТОВ «ВІОЗА» надійшло за період дії додаткової угоди 38529,61 грн. (за відсутності при цьому будь-яких оформлених відповідно до вимог закону первинних документів на підтвердження такої сплати) унеможливлює констатацію обставин щодо того, які саме суми, в який час та з яким призначенням платежу сплачувались відповідачеві.
Відтак, позивачем не доведено наявності необхідної для виникнення кондикційних зобов'язань умови, визначеної статтею 1212 ЦК України: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого).
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги вищевказані приписи законодавства, враховуючи встановлені судом факти, предмет та підстави позовних вимог, судом констатується, що незалежно від змісту інших доводів учасників процесу, позовні вимоги є необгрунтованими, тому в позові слід відмовити.
При прийнятті рішення взято до уваги, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").
У зв'язку з відмовою у позові відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 19.08.2022р.
Суддя М.В. Смаровоз