вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
19 серпня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/595/22
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність
16 серпня 2022 року через систему "Електронний суд" на розгляд Господарського суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Дослідивши матеріали вказаної заяви, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята судом до розгляду з підстав невідповідності її вимогам ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року № 2597-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства регулюються питання відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що у неї відсутні фінансові можливості погашати вимоги кредиторів у загальному розмірі 224 783 грн. 78 коп.
Із конкретизованого списку кредиторів та боржників вбачається, що ОСОБА_1 не виконує кредитні зобов'язання із 5 фінансовими установами, а саме: АТ "УКРСИББАНК", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ "А-БАНК", АТ "БАНК ФОРВАРД" та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на умовах, визначених укладеними правочинами.
Суд звертає увагу заявника на те, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбаченим Кодексом України з процедур банкрутства.
Частиною 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подано без додержання вимог ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема:
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 2 481 грн, з 1 липня - 2 600 грн, з 1 грудня - 2 684 грн.
Тобто заявник мав сплатити:
- 2 600 грн 00 коп. ? 5 = 13 000 грн 00 коп.
- 13 000 грн 00 коп.? 3 = 39 000 грн 00 коп.
Таким чином, авансування винагороди арбітражному керуючому п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень становить 39 000 грн 00 коп.
Заявник стверджує, що здійснив авансування на депозитний рахунок Господарського суду Рівненської області основної грошової винагороди керуючого реструктуризацією у розмірі 4 653 грн. 00 коп., при цьому до матеріалів заяви долучено докази авансування на суму 3 102 гр. 00 коп., а саме: що підтверджується квитанцією № Р24А2365042768С0496 від 16.06.2022 року на суму 1 551 грн. 00 коп. та квитанцією № 0.0.2621032024.1 від 25.07.2022 року на суму 1 551 грн. 00 коп.
Суд зазначає, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому судом може розцінюватись як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства у контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці N 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Отже, боржник має подати до суду докази авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 39 000 грн 00 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Окрім того, судом встановлено, оскільки заявником сплачено на депозитний рахунок суду лише частину авансування винагороди керуючому реструктуризацією в сумі 3 102 грн. 00 коп., то заявником має бути сплачено різницю в сумі 35 898 грн. 00 коп.
Однак, суд зауважує, що обов'язок боржника авансувати винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.
Водночас, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано угоду укладену ОСОБА_1 із арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 190 від 12.02.2013.
У відповідності до предмету угоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодили, що арбітражний керуючий зобов'язується надавати послуги і виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, а Захарова Ольга Євстафіївна зобов'язується оплатити вказані послуги та відшкодувати витрати, пов'язані із веденням судової процедури у справі про банкрутство заявника.
Із даної угоди - Договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 20.06.2022 вбачається, що сторони домовились про розстрочення виплати боржником суми винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень у розмірі 18 607 грн. 50 коп.
Згідно з умовами пункту 3.3. договору сторони узгодили, що ОСОБА_1 зобов'язується вносити оплату рівними частинами по 1 550 грн 63 коп. щомісячно протягом 12 місяців на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі.
Щодо вказаних обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника (ч. 1 ст. 115 КУзПБ).
Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам частини другої статті 116 КУзПБ, а ч. 3 ст.116 КУзПБ передбачено перелік додатків, які мають подаватися до неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 КУзПБ, визначено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частинами 1, 3, 4 та 7 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною 1 ст. 30 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Абзацом 1 ч. 2 ст. 30 КУзПБ встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Як зазначалося вище, п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Суд наголошує, що законодавцем обрано спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому, Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Зазначене обґрунтовує виконання державою свого позитивного обов'язку забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство у спосіб не встановлення для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 43 Конституції України.
Аналогічних правових висновків дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 19.11.2020 року у справі № 910/726/20.
Крім того, суд бере до уваги правові висновки Верховного Суду щодо можливості укласти угоду з арбітражним керуючим який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи.
У п. 37 постанови Верховного Суд від 19.11.2020 у справі № 910/726/20 касаційним судом надано наступний висновок: "Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи".
Разом з тим, у п. 40 вказаної постанови Верховний Суд звертає увагу, що "Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди".
Поданий заявником договір від 20.06.2022 містить положення про розстрочення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого на 12 місяців.
При цьому розмір такої оплати не відповідає вимогам ст. 30 КУзПБ, так як за розрахунком суду розмір авансування послуг арбітражного керуючого складає 39 000 грн. 00 коп., тоді як сторонами погоджено вдвічі менший розмір ніж це встановлено законом, що свідчить про те, що умови договору від 20.06.2022 не відповідають вимогам закону (ст. 30 КУзПБ).
У п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути підданим обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з п. 30 постанови Верховний Суд від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20 касаційний суд зазначив: "Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому".
Аналогічні правові висновки висвітлені у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 922/1734/20.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України, здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати винагороди керуючому реструктуризацією.
Отже, дослідивши всю сукупність наданих заявником доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи, суд не знаходить підстав для прийняття договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 20.06.2022 як належного та допустимого доказу авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, долучення до заяви якого передбачено імперативними приписами п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Суд зауважує, що заявник не позбавлений права врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому шляхом укладення з арбітражним керуючим відповідної угоди, водночас надавши суду докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією, як це передбачено процесуальними правилами КУзПБ. Укладення договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого укладеного між керуючим реструктуризацією та боржником може мати місце на будь-якій стадії процедури щодо неплатоспроможності, та навіть до подання заяви про відкриття провадження у справі. Однак такий договір не може бути належним і допустимим доказом авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, як то передбачено процесуальними правилами. А тому, укладення подібного правочину між боржником та арбітражним керуючим не позбавляє заявника обов'язку виконати вимоги процесуального закону.
Суд підкреслює, що в процедурі розгляду заяви про неплатоспроможність можливі випадки заміни арбітражного керуючого у конкретній справі. Зокрема положеннями ст. 28 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Також відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень може бути здійснено господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; зловживання правами арбітражного керуючого; подання до суду неправдивих відомостей; відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; припинення діяльності арбітражного керуючого; наявності конфлікту інтересів.
Положеннями ст. 26 КУзПБ визначено підстави для припинення діяльності арбітражного керуючого, зокрема такою підставою може бути неможливість виконувати повноваження за станом здоров'я.
Окрім цього, нормами ст. 29 КУзПБ передбачені випадки тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
А отже з наведених процедурних норм видно, що під час провадження у справі про неплатоспроможність можуть мати місце випадки заміни арбітражного керуючого у конкретній справі внаслідок відсторонення, припинення діяльності, тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Однак, за умови відсутності авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією, новий керуючий реструктуризацію буде позбавлений можливості отримати винагороду право на яку передбачене п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ.
При цьому наявність угоди боржника з попереднім арбітражним керуючим в такому випадку не зможе замінити отримання визначеної та гарантованої винагороду в розмірі та порядку, передбачених КУзПБ, оскільки зобов'язання боржника будуть персоналізовані щодо конкретного арбітражного керуючого.
Відповідно до правил ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи те, що боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, суд залишає заяву про відкриття провадження у справі без руху.
За таких умов, суд зазначає, що відповідно до приписів ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ч. 3 ст. 37, ст.ст. 113, 116 КУзПБ, ст.ст.174, 234 ГПК України, суд -
1. Клопотання боржника про долучення до матеріалів справи договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 20.06.2022 як належного та допустимого доказу авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень залишити без задоволення.
2. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків.
3. Заявнику, протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху, надати суду:
- доказ авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в розмірі 35 898 грн. 00 коп.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу згідно з п. 5 ст. 174 ГПК України.
Згідно з п. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України - 19.08.2022 р. з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.
Суддя Войтюк В.Р.