Справа № 727/4993/22
Провадження № 2/727/1256/22
12 серпня 2022 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Гладкій Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів до відповідача ОСОБА_2 , посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16.03.2022 року шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був розірваний.
Від шлюбу у сторін народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що їх дитина ОСОБА_3 за спільною згодою позивача з відповідачем проживає разом з позивачкою ОСОБА_1 .
Вказує, що відповідач ОСОБА_2 з дня розлучення коштів на утримання дочки не сплачує.
Позивачка зазначає, що усі обов'язки по матеріальному забезпеченню та вихованню дитини, незважаючи на усні домовленості з відповідачем - вона після розлучення несе самостійно.
Стверджує, що відповідач ОСОБА_2 працевлаштований в Чернівецькій області та отримує непоганий дохід, однак де саме працює останній їй не відомо.
Вказує, що інших дітей у відповідача на утриманні немає.
Вважає, що враховуючи молодий вік відповідача та його матеріальний стан, останній має змогу надавати допомогу на утримання своєї дитини.
Враховуючи викладене, а також постійне зростання цін на продукти першої необхідності, позивачка вважає, що мінімально необхідною та обґрунтованою є сума аліментів у розмірі 3000,00 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На основі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 червня 2022 року до настання повноліття дитини; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, згідно поданої останнім заяви просить суд розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо винесення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений судом про час, дату і місце розгляду справи у суді, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву відповідач не надав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність та постановити заочне рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.07.2022 року було відкрито спрощене провадження у справі (справа №727/4993/22, провадження №2/727/1256/22) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження до судового розгляду на 22 липня 2022 року.
Так, згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, в яких достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.3, п.4 ч.1 ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247, ст.280 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за письмовою згодою позивача у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.03.2022 року було розірвано шлюб, укладений 21.07.2016 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5-6).
Від шлюбу у сторін народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.07.2019 року (а.с.7).
На даний час неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрована разом з позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб від 16.06.2022 року, виданою Головою управління ОСББ «Сторожинецька - 33Б» ОСОБА_5 (а.с.8).
Так, згідно вимог чинного законодавства батьки повинні матеріально утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України відповідач - ОСОБА_2 , як батько неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно вимог ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Разом з тим, частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Окрім того, статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов про стягнення аліментів підлягає до задоволення, а саме у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 гривень щомісячно.
Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання дитини забезпечить належний фізичний та моральний розвиток дитини, не суперечитиме законодавчо встановленому мінімальному розміру аліментів на дитину та відповідатиме потребам дитини, при цьому не порушить права відповідача.
При цьому, суд враховує також і ту обставину, що письмових заперечень від повідомленого про дату та місце розгляду справи відповідача до суду не надходило.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 , як батько неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі по 3000,00 гривень щомісячно, починаючи з 24.06.2022 року до настання повноліття дитини.
Щодо позовної вимоги відносно стягнення з відповідача ОСОБА_2 судових витрат, в тому числі витрат на професійну правову допомогу, то суд прийшов до наступних висновків.
Так, відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із витрат пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Згідно із ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 щодо офіційного тлумачення статті 59 Конституції України, яка гарантує право на професійну правничу допомогу, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Судом встановлено, що 16.06.2022 року між ОСОБА_1 та Адвокатським Бюро «Пустовіт» було укладено Договір про надання правничої допомоги №22-02-06 (а.с.18-19).
Згідно з Актом приймання-передачі робіт, виконаних Бюро за договором №20-02-09 від 16.06.2022 року позивачці ОСОБА_1 були надані послуги з надання професійної (правничої) допомоги (3,5 год.), а саме: ознайомлення з обставинами та матеріалами справи - 0,5 год.; опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини - 0,5 год.; опрацювання судової практики, у тому числі судів касаційної інстанції по аналогічних справах - 0,5 год.; формування правової позиції та підготовка процесуальних документів: в тому числі позовної заяви та підготовка пояснень - 1 год., участь у судових засіданнях суду першої інстанції - 1 год. При цьому, година роботи адвоката згідно вказаного розрахунку становить 1500,00 грн., всього 5250,00 грн. (1500 грн.*3,5 год. = 5250,00 грн.) (а.с.22).
Так, у постанові ВС від 22 грудня 2021 року по справі №873/212/21 колегія суддів Верховного Суду зауважила, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Проаналізувавши вищевикладені обставини, дослідивши докази на підтвердження витрат відповідача на правничу допомогу, суд вважає, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги є меншим, ніж зазначено у Акті приймання-передачі робіт, виконаних Бюро за договором №20-02-09 від 16.06.2022 року, у зв'язку з тим, що вказані витрати не відповідають фактично понесеним витратам на правничу допомогу та суперечать критерію розумності їхнього розміру, а тому зазначену Акті суму необхідно зменшити до 3000,00 грн.
При цьому, судом враховуєте те, що адвокат Пустовіт Ю.О. - не був присутнім в жодному судовому засіданні, а тому зазначений в Акті приймання-передачі робіт, виконаних Бюро за договором №20-02-09 від 16.06.2022 року, час витрачений адвокатом за надані юридичні послуги, а саме: «участь у судових засіданнях суду першої інстанції», в кількості 1 година, що становить згідно договору - 1500,00 грн., на думку суду, не може стягуватись з відповідача.
Крім цього, твердження представника позивача ОСОБА_4 відносно того, що останній здійснював підготовку пояснень, теж не знайшли свого підтвердження, оскільки такі пояснення відсутні в матеріалах справи, а тому зазначені витрати також не підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі, у зв'язку з чим п.1.5 Акту приймання-передачі робіт, виконаних Бюро за договором №20-02-09 від 16.06.2022 року, а саме: «формування правової позиції та підготовка процесуальних документів: в тому числі позовної заяви та підготовка пояснень - 1 год.», на думку суду, має бути зменшений до 0,5 год.
Так, Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року, «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
З урахуванням вищевикладеного, фактичних обставин справи, виходячи із принципу розумності і справедливості, суд вважає необхідною та доведеною компенсацію судових витрат на правову допомогу у цій справі в сумі 3000,00 грн., оскільки саме такий розмір судових витрат є доведеним та документально обґрунтованим, а також відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Підстав для стягнення з відповідача ще 2250,00 грн. - суд не вбачає, а тому позовну вимогу позивачки ОСОБА_1 про стягнення витрат за надану правову допомогу у розмірі 5250,00 грн. необхідно задовольнити частково.
Також згідно вимог статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 55, 75, 80, 84, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 141, 263, 265, 268, 273, 282, 284, 289, 430 ЦПК України, суд, -
Винести заочне рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 червня 2022 року до настання повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні (сорок) копійок.
Допустити негайне виконання стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 19 серпня 2022 року.