Справа № 626/1348/22
Провадження № 1-кп/626/249/2022
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2022 року м.Красноград
Красноградський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 липня 2022 року за № 12022226080000117 відносно ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Красноград Харківської області, українки, громадянки України, освіта середньо спеціальна, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженої відповідно до ст.89 КК України, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.111-1 КК України,-
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05:30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому продовжено.
Громадянка України ОСОБА_3 , яка перебувала на території м.Красноград Харківської області поблизу приміщення готелю " ІНФОРМАЦІЯ_2 " о 11-й годині 40 хвилин 27 червня 2022 року, керуючись злочинним умислом, направленим на здійснення публічних закликів до підтримки рішень та дій держави агресора Російської Федерації, умисно здійснювала публічні заклики до підтримки рішень та дій держави агресора.
Крім цього, 26 липня 2022 року о 19-й годині 30 хвилин, громадянка України ОСОБА_3 , яка знаходилась в приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_3 " , розташованого на АДРЕСА_2 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на здійснення публічних закликів до підтримки рішень та дій держави агресора Російської Федерації, умисно здійснювала публічні заклики до підтримки рішень та дій держави агресора.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.111-1 КК України, оскільки встановлено, що будучи громадянкою України, вона умисно та протиправними діями, публічно закликала до підтримки рішень та дій держави-агресора.
Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором ОСОБА_4 долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_3 надала письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку вона беззаперечно визнає, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві зазначила, що їй роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказала, що її згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без її участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.111-1 КК України, публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч.1 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність.
Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлені.
Враховуючи обставини справи, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, особу винної, зокрема те, що на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, наявність на утриманні дитини, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особливості й обставини вчинення, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 міру покарання в межах, встановлених в санкції статті у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи з надання публічних послуг, як необхідне і достатнє для її виправлення і перевиховання та запобігання вчиненню нею нових правопорушень. Суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України.
Призначити обвинуваченій ОСОБА_3 за ч.1 ст.111-1 КК України покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування чи з надання публічних послуг на строк 10 (десять) років.
Вирок може бути оскаржени до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1