Справа №: 398/5237/21
провадження №: 2/398/706/22
Іменем України
"11" серпня 2022 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді Нероди Л.М.,
за участі секретаря Шаповал І.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу № 398/5237/21 за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, відповідно до якого просять суд визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житлом - квартирою АДРЕСА_1 .
Згідно договору про визначення часток у спільній сумісній власності від 18.10.2020 року та договору дарування від 18.10.2021 року позивач ОСОБА_1 є власником 2/3 часток квартири АДРЕСА_1 , а позивач ОСОБА_2 - власником 1/3 частки вказаної квартири.
У квартирі позивачів зареєстрована дочка позивача ОСОБА_1 та матір позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , яка свою 1/3 частку квартири подарувала матері ОСОБА_1 та фактично з 2008 року у квартирі не проживає, а проживає за межами України.
Реєстрація відповідача у квартирі позивачів створює для них перешкоди у користуванні своїм майном, оскільки вони змушені сплачувати комунальні послуги і за відповідача та не мають можливості оформити субсидію.
Позивачі та їх представник про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивачів.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду невідомі, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
29.07.2022 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження..
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до договору про визначення часток у спільній сумісній власності від 18.10.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кібальнік О.Ф., зареєстрованим у реєстрі за № 632, та договору дарування від 18.10.2021 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кібальнік О.Ф. за реєстровим номером 633, є власниками квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 належить 2/3 частки вказаної квартири, ОСОБА_2 - 1/3 частки квартири.
Як вбачається з довідки КП «Житлогосп» № 208 від 30.08.2021 року, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Відповідно до акта-розпорядження від 19.08.2021 року, затвердженого начальником КП «Житлогосп», при обстеженні квартири АДРЕСА_1 було встановлено, що ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 не проживає з 2008 року. На момент перевірки 19.08.2021 року ОСОБА_4 у квартирі була відсутні, її особистих речей немає.
Аналізуючи надані позивачами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивачів, оскільки позивачі є власниками квартири, відповідач ОСОБА_4 не проживає у квартирі без поважних причин понад один рік, факт непроживання відповідача у квартирі підтверджується наданими позивачами доказами.
Факт реєстрації відповідача у належному позивачам житлі фактично перешкоджає реалізації прав власника жилого приміщення, яке підлягає відновленню шляхом визнання відповідача такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382-IV встановлено, що реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Першого Протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Реєстрація відповідача у помешканні за вищевказаною адресою фактично перешкоджає позивачам у реалізації їх прав власника жилого приміщення, яке підлягає відновленню шляхом визнання відповідача такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 317, 319, 328, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 258, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом задоволити.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути зі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 11.08.2022 року.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;
представник позивачів - адвокат Чередніченко Людмила Петрівна, адреса: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Чижевського, 12;
відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА