Справа № 344/9798/22
Провадження № 1-кс/344/3702/22
18 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника -адвоката ОСОБА_3 , представника потерпілого- адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту на майно,-
Адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді в інтересах ОСОБА_5 , у якому просить скасувати саме на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 , на підставі постанови слідчого Івано-Франківського МВ УМВС ОСОБА_6 від 16.03.2006.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у кримінальній справі №264475 від 15.03.2006 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КПК України, досудове розслідування було зупинено на підставі п. 3 ст. 206 КПК України ( у редакції 1960 року) у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила злочин. Обвинувачення нікому не пред'явлено, кримінальна справа до суду не скеровувалась.
Відповідно до такої кримінальної справи відомості внесено до ЄРДР за №12021091010000424 від 04.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КПК України.
Згідно ухвали Івано-Франківського міського суду №344/7772/22 від 14.07.2022 вказане кримінальне провадження закрито на п. 3-1, ч.1, п.1-1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальні правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Однак, суддею Івано-Франківського міського суду не вирішено питання про скасування арешту на квартиру - АДРЕСА_1 .
Таким чином, оскільки підозра у межах даного кримінального провадження нікому не пред'явлена, а 14.07.2022 винесена ухвала про закриття кримінального провадження за вищенаведених підстав, то продовження існування арешту на зазначену квартиру, який був накладений слідчим 16.03.2006 є недоцільним. Також буде мати негативні наслідки для власника квартири, який тривалий час позбавлений права розпоряджатися нею.
16.08.2022 судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою заявника. Слідчим подано заяву про розгляд скарги без його участі.
Заявник вимоги скарги підтримала, просила її задоволити.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_4 вказав так як кримінальне провадження закрито, то підстав для продовження дії заходів кримінального провадження немає.
Вислухавши пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи, слідчий суддя дійшла наступного висновку.
Матеріалів клопотання про закриття кримінального провадження № №12021091010000424 від 04.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КПК України, встановлено, що :
Постановою слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС ОСОБА_6 від 15.03.2006 шляхом заборони відчуження, постановлено у кримінальній справі №264475 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , в рамках кримінальної справи №264475.
Постановою слідчого 16.03.2006 ОСОБА_7 визнано потерпілим та цивільним позивачем у кримінальній справі №264475, злочином спричинено шкоду на суму 10 600 грн.
21.03.2006 ОСОБА_5 роз'яснено процесуальні права як підозрюваному, допитано як підозрюваного та постановою слідчого обрано запобіжний захід у вигляді підписку про невиїзд.
Після чого, 31.03.2008 ОСОБА_8 роз'яснено процесуальні права як підозрюваному, допитано як підозрюваного та постановою слідчого обрано запобіжний захід у вигляді підписку про невиїзд.
Надалі ОСОБА_5 допитувався слідчим як свідок.
Слідство неодноразово було зупинено у зв'язку із не встановленням особи, яка вичинила злочин, та відновлялось.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно а Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна , номер інформаційної довідки :256269281 на таку кватиру, яка належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, Д-4, 02.02.2005, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9 зареєстровано обтяження.
Відповідно до такої кримінальної справи відомості внесено до ЄРДР за №12021091010000424 від 04.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КПК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_10 використовуючи викрадений паспорт громадянина України ОСОБА_7 шляхом обману, незаконно заволодів приміщенням квартири АДРЕСА_2 .
14.07.2022 ухвалою Івано-Франківського міського суду від 14.07.2022 клопотання прокурор Окружної прокуратури м. Івано-Франківська задоволено кримінальне провадження 12021091010000424, внесене 04.06.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - закрито на підставі п. 3-1 ч.1. п. 1-1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинили кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Речовий доказ - документи щодо відчуження квартири ОСОБА_7 зберігати ( постанова від 12.03.2009, т. 2 а.с.9) - зберігати при матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України в редакції Закону України від 13.04.2012 № 4651-VI (далі - КПК України 2012 року) підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України 2012 року арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4 статті 174 КПК України 2012 року).
Отже, статтею 174 КПК України 2012 року визначено порядок скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження за правилами кримінального судочинства, визначеними цим Кодексом.
Так, арешт на вказане майно було накладено слідчим під час досудового слідства на підставі положень КПК України 1960 року.
Згідно з приписами статті 126 якого арешт на майно (окрім арешту на вклади) накладався слідчим без дозволу суду, при цьому рішення про арешт на майно чи вклади неможливо було оскаржити до суду окремо від усієї кримінальної справи (стаття 234 КПК 1960 року).
Відповідно до пункту 9 Перехідних положень чинного КПК України 2012 року запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
З огляду на наведене, із урахуванням вищезазначених положень законодавства, слідчий суддя дійшла висновку про те, що підстави для скасування арешту майна у порядку, визначеному ст. 174 КПК України 2012 року, у даному випадку відсутні.
При цьому суд зауважує, що частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Якщо обставини вказують про виникнення спору про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, що розглядаються в порядку цивільного судочинства, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 569/4374/16-ц.
Відповідно до ст.126 КПК України (в редакції 1960 року) забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.
Частиною 6 ст.126 КПК України (в редакції 1960 року) передбачено, що накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
В порядку КПК України розглядаються скарги на законність і обґрунтованість арешту майна, розв'язання яких потребує перевірки наявності підстав і дотримання процедури, встановлених кримінальним процесуальним законом, тобто вирішення по суті питань, які безпосередньо стосуються порядку здійснення кримінального провадження.
У поданому до суду клопотанні адвокат також не посилається на необхідність перевірки підстав накладення арешту. Його звернення до суду пов'язане з обмеженням його права накладеним арештом вже після відбуття покарання і виконання вироку суду.
Таким чином, скасування зазначеного арешту не може відбуватися ні за КПК України (в редакції 1960 року), ні за КПК України (в редакції 2012 року).
Слідчий суддя дійшла висновку, що питання щодо скасування зазначеного арешту повинно розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Таке узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 по справі №727/2878/19, відповідно до якого, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України (в редакції 1960 року) та не знятого за цим Кодексом після прийняття остаточного рішення по справі, яке набуло законної сили, слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом ( ч.3 ст. 26 КПК України).
На підставі наведеного клопотання адвоката ОСОБА_3 слід повернути як таке, що не підлягає розгляду слідчим суддею.
Керуючись ст.ст. 26, 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, у межах кримінального провадження № 12021091010000424, внесеного 04.06.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 19 серпня 2022 року.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду Леся КІНДРАТИШИН