937/9077/20
1-і/195/227/22
іменем України
19.08.2022 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Томаківка Дніпропетровської області клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст. 186 КК України про продовження строку дії застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
02.12.2020 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Мелітопольською окружною прокуратурою по кримінальному провадженню № 12020080140002738 від 29.11.2020 направлено обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розпорядження Голови Верховного суду України №4/0/9-22 від 10.03.2022, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ в умовах воєнного стану, а саме змінено територіальну підсудність Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
16.08.2022 року до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор заявив клопотанням про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Захисник обвинувачених проти даного клопотання заперечує, так як клопотання необгрунтоване, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні та недоведені.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
З поданих матеріалів суд вбачає, що ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2022 продовжено строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до 22.08.2022 .
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Заслухавши клопотання прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Заслухавши прокурора, суд дійшов висновку, що існують наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Оскільки, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, є достатні підстави вважати, що обвинувачений, з метою ухилення від покарання за вчинений ним злочин, буде переховуватися від суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню. На це, також, вказують ті обставини, що ОСОБА_5 ніде не працює та не має міцних соціальних зв'язків.
Також, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що обвинуваченому відоме місце проживання потерпілого ОСОБА_7 по кримінального провадженню, що свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні. Також, злочин вчинено стосовно особи похилого віку, що є обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому.
Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
На даний час ризики, які існували під час застосування та продовження до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зникли та не зменшилися.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років. Також, під час досудового розслідування встановлено обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, а саме вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання/домашнього арешту підозрюваний/обвинувачений зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого/прокурора/суду. Оскільки підозрюваний/обвинувачений, як було зазначено вище, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та той факт, що він не має стійких соціальних зв'язків, унеможливлює застосування вказаних запобіжних заходів;
- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним/обвинуваченим обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також достатнього рівня доходів унеможливлює також застосування відносно нього запобіжних заходів у вигляді особистої поруки;
- запобіжний захід у вигляді застави судом може не встановлюватися щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що, з урахуванням відсутності у підозрюваного будь-яких джерел постійного доходу, унеможливлює застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
Викладене свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, при застосуванні/продовженні до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Прокурор також просить врахувати ризик того, що в період воєнного стану та збройно агресії в Україні, у разі не продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу в виді тримання під вартою, обвинувачений, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може виїхати на непідконтрольну Україні територію.
Тобто будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою не більше ніж 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 187, 199, 331 КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст. 186 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 17.10.2022 р. включно.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019.
Суддя: ОСОБА_1