Справа № 184/1214/22
Номер провадження 1-кс/184/299/22
18 серпня 2022 рокум. Покров
Слідчий суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 17.08.2022 року по кримінальному провадженню №12022041360000162, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2022 року за ч. 2 ст. 289 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Покров Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працюючого, є інвалідом 2 групи, не одруженого, який зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_5 , слідчий - ОСОБА_3 , підозрюваний - ОСОБА_4 ,-
На розгляді Орджонікідзевського міського суду перебуває клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування поданого клопотання, слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.1, 5 ст.177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких, аніж тримання під вартою запобіжних заходів, неможливо. На обґрунтування існування зазначених ризиків, посилається на те, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин.
При цьому слідчий вказує на неможливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого, аніж тримання під вартою запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав, зазначених в клопотанні та наведених слідчим в судовому засіданні.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту
Розглянувши вказане клопотання, заслухавши доводи слідчого та прокурора, а також пояснення підозрюваного, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин. Про це наголошується в рішенні Європейського суду з прав людини від 13 серпня 1990 року по справі «Фокс та інші проти Сполученого Королівства».
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене різними способами, тобто таємно, відкрито, із застосуванням обману або зловживання довір'ям, без застосування насильства чи з насильством. Незаконність як ознака заволодіння чужим транспортним засобом означає, що особа, яка вчинює це посягання, не має ні дійсного, ні уявного права щодо захопленого транспортного засобу.
Також встановлено, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про підозру від 17.08.2022 року.
Поряд з наведеним, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме даними: витягу з ЄРДР №12022041360000162 від 29.05.2022р., протоколами допиту свідків, протоколом допиту потерпілого,протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 08.08.2022 року, протоколом огляду предмету від 08.08.2022 року.
Таким чином наявні підстави обґрунтовано підозрювати, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п.5 ст.177 КПК України, оскільки як встановлено у судовому засіданні підозрюваний постійних засобів для існування не має, офіційно не працює, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого з корисливих спонукань, а відтак, може продовжити злочинну діяльність з метою отримання засобів до існування.
Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку про не доведеність ризику, передбаченого п.1 ст.177 КПК України, оскільки в матеріалах відносно ОСОБА_4 відсутні жодні належні докази, щодо ухилення його від досудового слідства.
Водночас, суд приходить до висновку про недоведеність слідчим наявності ризику переховуватись від органів досудового розслідування, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, у даному кримінальному провадженні, оскільки жодних обґрунтувань та доказів на підтвердження останніх слідчим не надано.
Наведений висновок слідчого судді повністю узгоджується із позицією ЄСПЛ, яка викладена у рішенні по справі «Москаленко проти України», де Суд вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Отже в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з тим, посилання слідчого на неможливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки саме застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту зможе запобігти встановленому та доведеному у судовому засіданні ризику, передбаченому п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчиняти інші кримінальні правопорушення. Такий висновок слідчого судді ґрунтується на призначенні, суті та порядку застосування вказаного запобіжного заходу, який відповідно до ст.181 КПК України полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, виконання якою, у свою чергу, унеможливить вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень та зможе забезпечити належну поведінку останнього.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У свою чергу, ч.4 коментованої статті унормовано, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, запобігання ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення, з урахуванням особи підозрюваного, може бути забезпечено за рахунок альтернативного запобіжного заходу.
Водночас, застосування найсуворішого запобіжного заходу виключно на підставі тяжкості вчиненого злочину суперечитиме усталеній практиці Європейського суду з прав людини, яка є обов'язковою до застосування на підставі ч.5 ст.9 КПК України.
В силу ч.5 ст.17 КПК України, поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Отже, слідчому судді не доведено неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За сукупності таких обставин, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, а також недоведеність стороною обвинувачення неможливості застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці до 18 жовтня 2022 року із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176-179, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 17.08.2022 року по кримінальному провадженню №12022041360000162, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2022 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не залишати житло за адресою АДРЕСА_2 у період з 22 год. до 06 год. наступної доби без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали покласти на ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 ..
Копію ухвали для виконання направити ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, для контролю прокурору Покровського відділу Нікопольської місцевої прокуратури.
Роз'яснити, що учасники процесу не позбавлені права звернення до суду у встановленому законом порядку з клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1