18.08.2022 Єдиний унікальний номер 205/5013/22
Провадження 3/205/2535/22
18.08.2022 року м.Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м.Дніпропетровська Курбанова Н.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
До Ленінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.07.2022 року серії ВАВ № 191341, 04.07.2022 року приблизно о 16-00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного характеру, відносно своєї колишньої дружини. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає поверненню до відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для дооформлення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376 (далі - Інструкція № 1376).
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, і не може бути перекладений на суд.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані у протоколі за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Так, згідно вищевказаних норм законодавства, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення, який направлений до суду не містить викладу суб'єктивної та об'єктивної сторони правопорушення, зокрема відсутнє посилання на умисел, який був у правопорушника під час вчинення його дій, відсутнє посилання яке ж саме домашнє насильство (фізичного, психологічного чи економічного характеру) було застосовано до потерпілої, а також те, чи була або могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров'ю потерпілої.
Вказане свідчить, що правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 є неконкретизованим, що в свою чергу позбавляє права останнього на захист від конкретного правопорушення і є фактично порушенням права на захист.
В той же час, до матеріалів справи не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження домашнього насильства, тобто що ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_3 перебувають чи перебували раніше у подружніх стосунках або проживають чи проживали раніше в одному помешканні.
При цьому наголошую, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції, протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами.
В супереч зазначеним вимогам Інструкції №1376, ст. 256 КУпАП, у протокол про адміністративне правопорушення не підписаний потерпілою, свідками та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не вказано місце вчинення правопорушення, а саме район м.Дніпра.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 173,173-2 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Частиною другою статті 277 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 173,173-1,173-2 розглядаються протягом доби. В той же час, працівниками поліції не було доставлено правопорушника до суду, у зв'язку з чим розглянути справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вказаних вимог суд не має можливості.
Вищевикладені обставини унеможливлюють додержання судом вимог КУпАП при розгляді адміністративної справи і порушують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дають суду можливості з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14).
Позицію ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену у п.12 Постанови Пленуму від 17.10.2014 р. «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», згідно якої норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
У зв'язку із викладеним та враховуючи, що вказані вище недоліки не можуть бути усунені судом, матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повернути органу, який складав відповідний протокол для дооформлення.
Керуючись ст.ст.245, 278 КУпАП, суд,-
Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повернути до відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для дооформлення.
Постанова набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.
Суддя Курбанова Н.М.