Справа № 550/529/18 Номер провадження 22-ц/814/2433/22Головуючий у 1-й інстанції Юрлагіна Т.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
18 серпня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України
на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 30 травня 2022 року, постановлену суддею Юрлагіною Т.В.,
за заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання
по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу,
27.01.2022 Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося в суд із указаною заявою.
Підстави звернення обґрунтовує тим, що рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 30.07.2018 (справа №550/529/18) стягнуто із ОСОБА_1 на користь МТСБУ заборгованість в порядку регресу в сумі 5 530,68 грн. та судовий збір в сумі 1 762,00 грн.
Під час щорічної інвентаризації судових справ (30.08.2021) заявником виявлено, що МТСБУ не отримувало копію цього рішення із відміткою суду про набрання ним законної сили (03.09.2018) та виконавчий лист, строк пред'явлення якого до виконання закінчився 03.09.2021. Із наведених підстав, а також через карантинні обмеження для запобігання поширенню COVID-19, яких дотримувався співробітники бюро, з метою забезпечення реального виконання судового рішення та відновлення порушених прав кредитора, просить поновити строк пред'явлення виконавчого листа у справі №550/529/18 до виконання.
Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 30.05.2022 у задоволенні заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання - відмовлено.
Ухвала районного суду вмотивована тим, що заявником не доведено поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та наявність необхідних доказів щодо підтвердження факту втрати виконавчого документу.
МТСБУ із ухвалою районного суду не погодилося та оскаржило її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків районного суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу та постановити нове рішення, яким вимоги заяви задовольнити.
Зазначає, що отримана страховим бюро 10.08.2018 копія судового рішення у справі №550/529/18 не містила відмітки про набрання ним законної сили, а тому не породжувало для позивача жодних прав, зокрема, на звернення в суд із заявою про видачу виконавчого листа для пред'явлення його до виконання. Тому представник МТСБУ очікував, що після набрання рішенням суду законної сили, його копія з відповідною відміткою, буде направлена судом позивачу.
Вважає, що районний суд помилково не застосував до спірних правовідносин практику Європейського суду з прав людини щодо обов'язковості виконання судового рішення, як невід'ємної частини права на суд, сформовану в рішеннях у справах «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997; права на отримання кінцевого результату (повного виконання рішення - рішення «Шмалько проти України» від 20.07.2004, що також відповідає за змістом рішенню Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012, №11-рп/2012 від 25.04.2012.
Звертає увагу на тривале невиконання боржником рішення суду, що є порушенням вимоги ст.129-1 Конституції України та ст.18 ЦПК України.
Також зазначає, що на час видачі виконавчих листів діяли карантинні обмеження для запобігання поширенню COVID-19, а тому згідно п.3 Прикінцевих положень ЦПК України, строк на пред'явлення виконавчих листів до виконання підлягає поновленню в порядку ст.433 цього Кодексу.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1ст.368 ЦПК України) без повідомлення учасників справи (ч.1ст.369 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приймає до уваги наступне.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 30.07.2018 (справа №550/529/18) стягнуто із ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 5 530,68 грн. - кошти, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, та 1 762,00 грн. судового збору./а.с.64-66/
Копія заочного рішення суду направлена сторонам у справі, включно із позивачем МТСБУ, листом суду від 06.03.2018 за вих. №4096/2/550/178/18 та отримана позивачем 10.08.2018, що підтверджується підписом отримувача на рекомендованому поштовому відправленні №0200241694703./а.с.67,68/
Відмовляючи у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, районний суд виходив із того, що від дати набрання рішенням законної сили (03.09.2018) до закінчення строку пред'явлення його до виконання (03.09.2021) МТСБУ не виявляло жодної зацікавленості в реалізації своїх прав щодо примусового виконання судового рішення. При цьому, перебування особового складу МТСБУ на карантині через COVID-19 не є поважною причиною для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
У зв'язку із тим, що судом не встановлена втрата виконавчого листа та поважність причин пропуску строків пред'явлення до виконання виконавчого документу, відсутніми є підстави для задоволення заяви МТСБУ про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується. При цьому приймає до уваги наступне.
Статтею 129-1 Конституції України гарантовано обов'язковість виконання судового рішення, що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VI ЦПК України.
За змістом частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно п.29.31 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом ДСА України від 17.12.2012 №173, в редакції, чинній на дату набрання рішенням законної сили, для виконання судового рішення у цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили або допущено до негайного виконання, стягувачу за його письмовою заявою видається виконавчий лист.
Виконавчі листи виписуються після набрання рішенням суду законної сили за заявою стягувача, а у справах, в яких рішення підлягає негайному виконанню, - у день постановлення рішення (п.29.31 цієї Інструкції).
Звернення до виконання судових рішень здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження», у спірних правовідносинах в редакції від 31.08.2018, у строки визначені статтею 12 цього Закону.
Згідно частин першої, другої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При цьому причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування згідно ст.ст.77-79 ЦПК України.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчих листів до виконання, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що жодних дій, спрямованих на виконання судового рішення, що набрало законної сили, МТСБУ не вчиняв і доказів вжиття останнім можливих заходів щодо примусового стягнення заборгованості заявник не надав.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач був обізнаний про наявність судового рішення та отримав його копію 10.08.2018. Подальша реалізація його примусового виконання відбувається виключно за заявою стягувача, який окрім права на отримання кінцевого результату, тобто повного виконання рішення, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитись провадженням у справі та добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Посилання заявника, що отримана ним копія судового рішення не містила відмітки про набрання ним законної сили, а тому не породжувало для позивача жодних прав, колегія суддів відхиляє. Оскільки наслідки неналежного користування заявником процесуальними правами не можуть бути покладені в основу для скасування судового рішення, а очікування заявника, що після набрання рішенням суду законної сили, його копія з відповідною відміткою, буде направлена судом позивачу, - ґрунтуються на довільному тлумаченні на власну користь норм ЦПК України (ч.9 ст.272) та Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах (п.28.17), а тому не є законними та виправданими для поновлення пропущеного процесуального строку.
Апеляційний суд також погоджується із висновками суду першої інстанції, що перебування особового складу МТСБУ на карантині через COVID-19 не є поважною причиною для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують, оскільки не ґрунтуються на доказах, що причини пропуску зумовлені саме обмеженнями, впровадженими у зв'язку із карантином, а не недоліками організації судово-претензійної роботи страхового бюро, що виявлено самим заявником під час щорічної інвентаризації судових справ.
Інших доводів, які б спростували правильність висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України - залишити без задоволення.
Ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 30 травня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18.08.2022.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак