Справа № 758/6108/21
19 серпня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Рибалки Ю. В.,
за участю секретаря судового засідання - Кужелєвій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області, лейтенанта поліції Радченко Артема Андрійовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови,
У травні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду м. Києва із позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області, лейтенанта поліції Радченко А.А., третя особа: Управління патрульної поліції в Запорізькій області, у якому просить: 1) визнати дії інспектора УПП в Запорізькій області, лейтенанта поліції Радченка А.А. щодо винесення постанови серія ЕАН №4105224 від 22.04.2021 року про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. незаконними; 2) визнати постанову серії ЕАН №4105224 від 22.04.2021 року про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження закрити.
Свої вимоги мотивує тим, що 22.04.2021 інспектором Управління патрульної поліції в Запорізькій області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4105224 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340,00 грн.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, оскільки доказів правопорушення не було надано позивачу, окрім того при винесенні постанови позивач зазначив, що інспектор Радченко А.А. зупинив його 22.04.2021 року о 13.59 год., на автомобільній дорозі Запорізька область, Вільнянський район, траса м18 280 км., та звинуватив його в тому, що керуючи транспортним засобом з причепом, у якого шини мали пошкодження що оголюють корд, чим порушив 31.4.5 ПДР України та виніс постанову про притягнення його адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Зазначає, що незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор суттєво порушив права позивача.
З урахуванням вказаних обставин, позивач вважає оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.09.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 22.04.2021 року інспектором Управління патрульної поліції в Запорізькій області у м. Києві Департаменту патрульної поліції Радченком А.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4105224 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340,00 грн.
Як вбачається із вказаної постанови, 22.04.2021 о 13:59:15 на автомобільній дорозі Запорізька область, Вільнянський район, траса, м 18 280 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобом з причепом аі2595xf у якого шини мали пошкодження, що оголюють корд, чим порушив п. 31.4.5 ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності колес і шин.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч. 1 ст. 121 КУпАП є склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем.
Відповідачем до суду не надано відзиву чи будь-яких доказів, які могли б спростовувати твердження позивача, що наведені у позові про скасування постанови про адміністративне правопорушення, а з постанови не вдається встановити, що позивач ОСОБА_1 дійсно 22.04.2021 року порушив п. 31.4.5 Правил дорожнього руху.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.
Враховуючи наведене, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, внаслідок чого дана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд задовольняє позов в повному обсязі.
Відносно вимоги визнати дій інспектора щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності протиправними, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Так, ґрунтуючись на правових висновках Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених в постанові від 07.02.2019 року у справі № 640/6550/15-а та в постанові 10.05.2018 року у справі № 760/9462/16-а, суд дійшов висновку, що визнання протиправними дій інспектора щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, що є процесуальною діяльністю суб'єкта владних повноважень, спрямованою на фіксацію адміністративного правопорушення, є предметом оцінки суду при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, що не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Крім того, позивач зі скаргою на дії інспектора не звертався, службова перевірка наявності в діях інспектора ознак протиправної поведінки не проводилася та відповідно до вимог ст. 222 КУпАП відповідач має право розглядати справи про адміністративні порушення і накладати адміністративні стягнення, безпосередньо за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто останній діяв в межах своїх повноважень.
Повноваження адміністративного суду, розглядаючи справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України, диспозиція якої не передбачає визнання дій протиправними чи незаконними при розгляді зазначених справ.
З огляду на наведене, для належного захисту порушеного права позивача достатнім способом буде визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 286 КАС України, а не визнання протиправними дії відповідача по складанню оскаржуваної постанови щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з Управління патрульної поліції в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн..
Керуючись ст.ст. 122, 245, 246, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 21, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області, лейтенанта поліції Радченко Артема Андрійовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови - задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4105224 від 22.04.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок - визнати протиправною та скасувати.
В решті вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Ю. В. Рибалка