печерський районний суд міста києва
Справа № 757/68385/21-к
10 серпня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час судового розгляду кримінального провадження №12021100060001340 від 20.08.2021, -
Печерським районним судом м. Києва проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою суду від 17.06.2022 задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого до 15.08.2022 року.
Під час судового засідання 10.08.2022 прокурор Печерської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 строком на шістдесят днів, без визначення розміру застави, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Клопотання мотивовано тим, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 закінчується 15.08.2022, але на даний час ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримала у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні з приводу зазначеного клопотання заперечував, вважав, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляд застави забезпечить належну процесуальну поведінку його підзахисного.
Обвинувачений ОСОБА_8 щодо клопотання поклався на думку захисника.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
За приписами ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2022 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 . При ухваленні такого рішення судом були враховані неможливість завершити розгляд справи до закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно обвинуваченого, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжували існувати.
Амір ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів. Кримінальне провадження, в якому йому пред'явлено обвинувачення, перебуває на стадії судового розгляду.
Станом на 10.08.2022 не допитано потерпілого, не досліджені письмові докази, відтак у строк до 15.08.2022, тобто до закінчення дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судовий розгляд завершити неможливо. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану здійснити виклик учасників справи та забезпечити їх явку у судові засідання не завжди виявляється можливим, що перешкоджає розгляду справи по суті у найкоротший термін.
Суд вважає, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі доведення його винуватості у вчиненні зазначених злочинів, а також ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни його показів, з огляду на те, що останній ще не допитаний у судовому засіданні.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України не визначити розмір застави у кримінальному провадженні при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою це право, а не обов'язок суду.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, суд повинен ретельно вивчити можливість застосування іншого, менш сурового запобіжного заходу, такого як звільнення під заставу (п. 108 постанови Європейського Суду з прав людини від 27.11.2012 по справі Дірдізов проти Російської Федерації).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм інших шляхом, ніж взяттям особи під варту, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Зокрема, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
Отже, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а також покласти на обвинученого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При визначені розміру застави, суд враховує конкретні обставини кримінальних правопорушень, вік обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, і за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а тому вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого наявні у кримінальному провадженні, є застава, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави, на думку суду, достатній забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього законом обов'язків.
Крім цього, в разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК Украни, а саме: не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 177-178, 183, 331, 369 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 до 08.10.2022 року включно.
Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 148 860 гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:
Код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м. Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
призначення платежу застава за (ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду), від (дата ухвали), по справі №, кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження терміну тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
В разі внесення застави особа вважається такою, щодо якої застосований запобіжний захід - застава.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК Украни, а саме:
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання
- утримуватися від спілкування з потерпілим у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити два місяці з дня внесення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1