Справа №:755/7437/22
Провадження №: 1-кс/755/1434/22
"18" серпня 2022 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Абовян Вірменія, вірменина, громадянина Вірменії, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
перекладача ОСОБА_9 ,
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ).
Клопотання погоджено прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 .
Клопотання мотивоване тим, що СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100040002350 від 16.08.2022 року, за підозрою ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) та ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_12 ( ОСОБА_5 ), перебуваючи в злочинній змові з ОСОБА_11 , 15.08.2022 року приблизно о 15:00, тобто в умовах дії воєнного стану, знаходився в приміщенні кафе «Байрактар» по вул. Празька, 34-А в м. Києві, куди напередодні під приводом знайомства та відпочинку запросив ОСОБА_13 , а також де він вирішив застосувати до останньої насильство, яке є небезпечним для здоров'я особи в момент заподіяння з метою заволодіння належним їй майном.
У цей час, ОСОБА_11 , згідно відведеної йому заздалегідь ролі, на автомобілі марки «Фольцваген Пассат», н/з НОМЕР_1 , перебував поруч, спостерігаючи за навколишньою обстановкою, та очікував на сигнал ОСОБА_8 для подальшого спільного вчинення вказаного злочину.
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_12 в приміщенні зазначеного кафе, скориставшись слушним моментом та, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, без згоди особи, з метою доведення її до безпорадного стану, підсипав ОСОБА_13 в алкогольні напої невстановлену на даний час досудовим розслідуванням речовину, від чого остання стала себе погано почувати та поступово втрачати свідомість.
Застосувавши таким чином до ОСОБА_13 насильство, яке є небезпечним для здоров'я особи в момент заподіяння, 15.08.2022 року ОСОБА_12 вивів ОСОБА_13 , яка вже перебувала в безпорадному стані та не в повній мірі контролювала свої дії, з кафе та посадив на заднє сидіння автомобіля «Фольцваген Пасат», н/з НОМЕР_1 , за кермом якого вже заздалегідь очікував ОСОБА_11 .
У подальшому, 15.08.2022 року, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_12 , діючи групою осіб разом з ОСОБА_11 , привезли ОСОБА_13 поруч з місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де дочекались коли остання остаточно втратила контроль над своїми діями та стала без свідомості, в салоні даного автомобіля незаконно заволоділи її майном, а саме: золотим ланцюжком вагою близько 15 грам, вартістю 30 000 грн, знявши із шиї; та з сумки мобільним телефоном марки «Редмі 9», вартістю 7000 грн, з сім-картами «Лайф» та «Київстар», які матеріальної цінності для потерпілої не становлять та грошовими коштами в розмірі 1000 грн.
Після чого, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном, розділивши його між собою, розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_13 матеріального збитку на загальну суму 38 000 грн та в подальшому були затримані працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_14 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в у мовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
16.08.2022 року ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) затримано в порядку ст. 208 КПК України.
16.08.2022 року ОСОБА_15 ( ОСОБА_5 ) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, вина ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом працівників поліції про затримання, протоколом прийняття заяви про вчинення злочину, показами потерпілої, показами свідків, протоколом огляду місця події, протоколами обшуків, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом пред'явлення речей для впізнання, вилученими речовими доказами у провадженні та іншими доказами в їх сукупності.
Слідчий в клопотанні зазначив, що в межах вказаного кримінального провадження існують ризики, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_14 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, так як є громадянином іншої країни та не має постійного місця проживання на території України;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_14 може незаконно впливати на потерпілого, свідків чи свого спільника, з метою створення собі алібі у даному кримінальному проваджені;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_14 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи те, що схильний до аналогічних насильницьких майнових злочинів, що йому інкримінуються, ніде офіційно не працює та немає постійного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення нових злочинів.
Таким чином, слідчий вважає, що не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному відкриває можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду та перешкоджанню досудовому розслідуванню у кримінальному провадження. У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання та просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з існуюванням ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того, прокурор зазначила, що підозрюваний змінив своє призвище на ОСОБА_14 (раніше мав Оганесян Адібєк Ашавіровіч), раніше неодноразово судимий і надала суду на огляд довідку із системи «АРМОР». Захисник ОСОБА_8 - ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що підозра та ризики, наведенні у клопотанні, не обгрунтованні та не доведенні у судовому засіданні прокурором. Також зазначив, що підозрюваний має міцні соціальні звязки, оскільки одружений і має дитину, орендує житло у м. Києві, раніше не судимий, на підтвердження цих доводів надав суду свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, договір оренди житла, довідку № 343 про реєстрацію, довідку про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру на ім'я ОСОБА_16 . Ставив питання про сумнівність кваліфікації інкримінованого підзахисному злочину. Зазначив про суперечності, які містяться у документах, доданих до клопотання. Крім того, вважає, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_12 підтримав доводи та прохання свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї. За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні. Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Судом було встановлено, що 16.08.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040002350 були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
16.08.2022 року ОСОБА_15 ( ОСОБА_5 ) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України. Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, що підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12022100040002350 від 16.08.2022 року; рапортами від 16.08.2022 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.08.2022 року; довідками з КНП «КМКЛШМД» від 16.08.2022 року; протоколом допиту потерпілого від 16.08.2022 року; протоколами обшуку від 16.08.2022 року; протоколом огляду від 15.08.2022 року; протоколом пред'явлення речей для впізнання від 16.08.2022 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.08.2022 року; протоколами допиту свідків від 16.08.2022 року; протоколами огляду речових доказів від 16.08.2022 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.08.2022 року; протоколом особистого обшуку від 16.08.2022 року; протоколом допиту підозрюваного від 16.08.2022 року; повідомленням про підозру від 16.08.2022 року та іншими матеріалами у своїй сукупності.
Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років; вік та стан здоров'я підозрюваного на час розгляду клопотання - задовільний; міцність соціальних зв'язків; відсутність постійного місця проживання, проживає в квартирі, яку відповідно до договору оренди орендує його дружина ОСОБА_16 ; майновий стан та відсутність офіційного місця роботи (немає стабільного джерела доходу), на час події 15.08.2022 року не працював; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки з огляду на те, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, то слід зазначити таке. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_12 , будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено особливо тяжкий злочин із застосуванням насильства, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років; є громадянином іншої країни та має реальну можливість в будь-який час покинути межі території України; не має постійного місця проживання, а проживає в квартирі, яку відповідно до договору оренди орендує його дружина ОСОБА_16 . Тому даний ризик є цілком реальним. Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілої та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_12 та обставини його вчинення, ризик впливу останнього на свідків, потерпілу, та інших осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину, як вмовлянням, підкупом, так і іншими незаконними способами є досить реальним.
Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що підозрюваний не працює (не має постійного джерела доходу), що може спонукати його до вчинення нових злочинів. Крім того, у судовому засіданні судом було встановлено, що підозрюваний у 2021 році (особисто підтвердив підозрюваний) змінив своє прізвище та ім'я з ОСОБА_18 на ОСОБА_14 , що підтверджується також документами, які захисник надав у судовому засіданні. Відповідно до дослідженої у судовому засіданні довідки з «АМОР» - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово раніше притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема за злочини проти власності та громадської безпеки (ст.ст. 185, 186, 262, 263 КК України).
На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв'язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту про необгрунтованість підозри і ризиків у клопотанні не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Клопотання захисника про застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу є необгрунтованим. Суд вважає, що у разі застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, про який просив захисник і підозрюваний, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством. Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 183, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у строку досудового розслідування, тобто до 14 жовтня 2022 року.
Суд, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні. Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 19 серпня 2022 року о 10 годині 45 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1