Справа № 755/7183/22
Провадження №: 3/755/4102/22
"11" серпня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши адміністративний матеріал який надійшов із Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №224928 від 11.08.2022 року « ОСОБА_1 , 11 серпня 2022 року, приблизно о 10 годині 27 хвилин, у АДРЕСА_2, нецензурно лаялась у громадському місці та цеглиною розбила скло в транспортному засобі «Kia Magentis», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , чим грубо порушила громадський порядок та пошкодила майно, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст.173 КпАП України».
У судовому засіданні поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці, що викликає у судду сумніви щодо її осудності.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Норма ст.7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Пунктом 1 частини 1 статті 278 КпАП України, передбачено, що при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи належить до його компетенції розгляд даної справи.
Нормою ст.173 КпАП України передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.
Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Крім цього, хуліганство часто завдає шкоди здоров'ю людей, власності, навколишньому середовищу /ст.296 КК України/.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати сигарету або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце /частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони/.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, інспектор взводу №1 роти №2, батальйону №2, полку №2 УПП в м. Києві ДПП, лейтенант поліції, ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ст.173 КпАП України, тобто 11 серпня 2022 року, приблизно о 10 годині 27 хвилин, у АДРЕСА_2, нецензурно лаялась у громадському місці та цеглиною розбила скло в транспортному засобі «Kia Magentis», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 .
Згідно заяви ОСОБА_2 , яка міститься у матеріалах адміністративної справи, 11.08.2022 року, приблизно об 11:00 годин, за адресою: АДРЕСА_2, він виявив пошкодження автомобіля «Kia Magentis», д.н.з. НОМЕР_1 - розбите лобове скло та верху /а.с.2/.
Відповідно до пояснень ОСОБА_4 , які міститься у матеріалах адміністративної справи, вона яка була свідком того, як 11.08.2022 року, приблизно о 10:20 годин, ОСОБА_1 , підійшла до припаркованого автомобіля «Kia Magentis», д.н.з. НОМЕР_1 , який стояв біля магазину, підняла груду асфальту, кинула у лобове скло та розбила його. Є запис з камер відеоспостережень /а.с.3/.
Статтею 9 КпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Разом із тим, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом /ст.2 КК України/.
Згідно ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Із досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції, у порушення ст.251 КпАП України, не долучено до матеріалів адміністративної справи поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, уповноваженою особою Управління патрульної поліції в м. Києві не було здійснено перевірку наявності у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.
Також, поведінка ОСОБА_1 не відповідає обстановці, однак поліцейськими не було здійснено перевірки на предмет її осудності або перебування на обліку у лікаря-нарколога.
Наведені протиріччя та неузгодженість у своїй сукупності не дають суду підстав для висновку про винуватість ОСОБА_1 поза розумних сумнівів.
Відповідно до ст.ст.245, 256, 280 КпАП України, одним з завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 підлягає поверненню до Управління патрульної поліції в м. Києві, для усунення порушень допущених при складанні протоколу про адміністративне правопорушення зазначених у мотивувальній частині постанови.
Керуючись ст. ст.130, 221, 245, 251, 256, 268, 276, 277, 280 КпАП України, суд,-
Матеріали адміністративної справи №755/7483/22 /провадження №3/755/4102/22/ відносно ОСОБА_1 повернути до Управління патрульної поліції в м. Києві /адреса: м. Київ, вул. Народного ополчення, 9/, для усунення порушень допущених зазначених у мотивувальній частині постанови.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: