Справа № 548/849/21
Провадження №1-в/548/45/22
18.08.2022 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
провідного інспектора Лубенського районного сектору №4 філії ДУ "Центр пробації" - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хорол Полтавської області матеріал відносно засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, українця, гр. України, пільгових статусів немаючого, раніше судимий:
1) 21.09.2021 року вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ст. 15 ч.3, 185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,
про вирішення питання про скасування звільнення від покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання,
Вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ст. 15 ч.3, 185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. У відповідності до ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти органи пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До суду надійшло подання Лубенського районного сектору № 4 філії ДУ "Центр пробації" про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання, яке мотивоване тим, що він 17.05.2022 року та 07.06.2022 року не з'явився до органу пробації на реєстрацію без поважних причин, та тричі притягувався до адміністративної відповідальності, чим порушив умови відбування покарання визначені судом.
В судовому засіданні провідний інспектор Лубенського районного сектору №4 філії ДУ "Центр пробації" ОСОБА_4 підтримала доводи подання відносно засудженого ОСОБА_5 і просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважала, що подання підлягає до задоволення, так як ОСОБА_5 допустив систематичні порушень умові відбування покарання.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення подання, просив суд не скасовувати йому звільнення від покарання, обіцяв в подальшому належним чином виконувати обов'язки встановлені вироком суду.
Суд, заслухавши пояснення та доводи ініціатора клопотання, прокурора та засудженого, вивчивши матеріали справи та дослідивши особову справу №38/2021 на засудженого ОСОБА_5 приходить до висновку, що подання про скасування звільнення від покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.
Згідно ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Поняття верховенства права та зміст розкрито у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004. Так, як вказав Конституційний Суд України, верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема, у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права обєднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу і рівність особи. Справедливість одна із основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (абзаци другий, третій, четвертий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини).
Судом встановлено, що вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ст. 15 ч.3, 185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. У відповідності до ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти органи пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
З матеріалів подання та особової справи вбачається, що дійсно, в період відбування покарання з випробуванням засуджений ОСОБА_5 двічі не з'являвся на періодичну реєстрацію до Лубенського районного сектору №4 філії ДУ "Центр пробації", про причини неявки не повідомляв.
Разом з тим, суд враховує, що період між першою і другою неявкою засудженого ОСОБА_5 становить майже 2 місяці, що однозначно не вказує на систематичність порушень.
Також суд враховує, що засуджений ОСОБА_5 в період зазначеного іспитового строку нових злочинів не вчиняв.
Притягнення до адміністративної відповідальності мало місце за вчинення порушень правил дорожнього руху.
В звязку з викладеним, з урахуванням матеріалів справи та інших доказів, досліджених в судовому засіданні, особи засудженого, який має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, терміну, що залишився до закінчення іспитового строку, з урахуванням вимог справедливості юридичної відповідальності, суд приходить до висновку про необхідність в даний час відмови в задоволенні подання начальника Лубенського районного сектору №4 філії ДУ "Центр пробації" про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування призначеного судом покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст.78 КК України, ст.ст.8, 534, 537, 539 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні подання начальника Лубенського районного сектору №4 філії ДУ "Центр пробації" ОСОБА_6 про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначеного вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 21.09.2021 року за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Головуючий: