Справа №552/2667/22
Провадження № 2/552/1521/22
15.08.2022 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Саркісян О.А.
секретаря судового засідання - Величко Д.В.
з участю позивача- ОСОБА_1 , її представника- ОСОБА_2 , відповідача- ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки ( пені) за прострочення сплати аліментів , -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Полтави до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Свої вимоги мотивує тим, що з 2010 по 2016 року вона і ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 07.06.2022 року повторно виданим Шевченківським відділом ДРАЦС у м. Полтаві. 20.11.2019 року рішенням Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_3 визнано батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина в розмірі ј частини всіх видів заробітку , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починючи з 16.04.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Внаслідок невиконання відповідачем аліментних зобов'язань у нього утворилась заборгованість станом на 01.06. 2022 року в розмірі 56031 грн.40к., що підтверджується наданим позивачкою розрахунком державного виконавця. Оскільки заборгованість виникла з вини відповідача, який умисно ухилявся від сплати аліментів, вона просить суд стягнути з відповідача неустойку (пеню) , нараховану станом на травень 2022 року за прострочення сплати аліментів у період з квітня 2019 року по травень 2022 року на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 17491 грн..
Ухвалою суду від 01.07.2022 року по справі відкрито спрощене провадження з викликом осіб.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву де зазначив , що позовна заява є безпідставною так як він не умисно не сплачував аліменти, в березні 2019 року він отримав важкі травми і йому потрібні були кошти на лікування , також існує рішення Київського районного суду м. Полтави від 22.04.2021 року відповідно до якого він повинен сплачувати аліменти в розмірі 1/6 на користь своєї матері.
ОСОБА_1 надала суду відповідь на відзив де вона зазначила, що рішення про стягнення аліментів з відповідача на утримання непрацездатної матері не зверталося до виконання, знаходження у новому шлюбі не є підставою для несплати аліментів на утримання неповнолітнього сина.
Позивач і представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначив на відсутність грошових коштів на сплату аліментів, так як кошти витрачаються ним на своє лікування та реабілітацію.
Суд, вислухавши сторони та представника позивача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Київського районного суду м. Полтави від 20.11.2019 року ОСОБА_3 визнано батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі ј частини всіх видів заробітку , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 16.04.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до свідоцтва про народження виданим повторно Шевченківським відділом ДРАЦС у м. Полтаві серія НОМЕР_1 від 07.06.2022 року батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісячно. Несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Згідно з частиною третьою статті 181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Частиною 3 статті 195 СК України встановлено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Ч.1 ст.196 СК України передбачає, що в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки( пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до розрахунку заборгованості виданий державним виконавцем Київським ВДВС у м. Полтаві Північно-східне міжрегіональне управління М, (м. Суми) від 06.06.2022 р. по примусовому виконанні виконавчого листа № 552/21678/19 від 10.01.2020 року виданого Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини від усіх видів заробітку , але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття утворилась заборгованість станом на 01.06.2022 року - 56 031,40 грн.
ОСОБА_1 надала розрахунок за прострочення сплати аліментів на дитину за період з квітня 2019 року - травень 2019 року, який підлягає стягненню з ОСОБА_3 і складає 17 491 грн.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Така правова позиція була висловлена 25 квітня 2018 року Великою Палатою Верховного Суду по цивільній справі № 572/1762/15-ц, провадження № 14-37цс18.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо утримання неповнолітньої дитини, покладених на нього судовим рішенням.
При визначені розміру пені щодо заборгованості за прострочення сплати аліментів суд погоджується з розрахунком ОСОБА_1 , а саме в розмірі - 17491 грн., що відповідає нормі ч. 1 ст. 196 СК України..
Доводи відповідача про відсутність його вини в тому, що утворилася заборгованість по аліментам, суд до уваги.
Згідно виписки з історії хвороби ОСОБА_5 всього чотири дні з 26.03.2019 року по 01.04.2019 року знаходився на стаціонарному лікуванні, інвалідом не визнаний, є працездатним. Його стан здоров'я дозволяв йому періодично сплачувати аліменти. З позовом про зменшення розміру аліментів з урахуванням матеріального, сімейного стану та інших суттєвих обставин відповідач до суду не звертався. Знаходження в новому шлюбі та рішення суду про стягнення з нього на користь непрацездатної матері аліментів не свідчать про відсутність вини в несплаті аліментів на неповнолітню дитину в повному обсязі та своєчасно.
Враховуючи вищенаведений правовий висновок Верховного Суду, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України, із відповідача в користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) за заборгованість по сплаті аліментів в суму 17 491, 00 грн., яку просить стягнути позивач та судовий збір в розмірі 992,40 грн. на користь держави.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 141, 262-265 ЦПК України, ст. ст. 195, 196 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_3 неустойку (пеню) за прострочку сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з квітня 2019 року по 01.06.2022 року в сумі 17491 ( сімнадцять тисяч чотириста дев'яносто одна) грн. а також судовий збір на користь держави в розмірі 992 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Саркісян О.А.