Справа № 369/13015/21
Провадження № 2/369/2091/22
Іменем України
17.08.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Світлак Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.07.2020 року між ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 7634262, предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Land Rover», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 ». У відповідності до умов даного Договору, «ПрАТ «СК «ВУСО» взяло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування. 26.11.2020 року приблизно о 17:20 год. в м. Києві по вул. Трублаїні, мала місце ДТП за участю автомобіля «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 (відповідача) та автомобіля «Land Rover», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок зазначеної ДТП, застрахованому транспортному засобу «Land Rover», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується Актом (протоколом) огляду транспортного засобу - Заява на виплату від 30.11.2021 року, відповідно до чого Страхувальник зазнав матеріального збитку. Відповідно до матеріалів справи та Постанови Святошинського районного суду м. Києва від 21.12.2020 року по справі № 759/22609/20 вказана ДТП сталася з вини відповідача. Згідно Рахунку № ПАсС-0022566 від 01.12.2020 року загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Land Rover», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », склала 55403 грн. 92 коп. Виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору страхування, на підставі страхового акту № 2079025-1 від 11.12.2020 року, ПрАТ «СК «ВУСО» виплатило страхове відшкодування у загальному розмірі 55403 грн. 92 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 36980 від 11.12.2020 року, та довідкою-підтвердження заліку страхового відшкодування. Таким чином, загальний розмір фактично понесених витрат ПрАТ «СК «ВУСО» склав 55403 грн. 92 коп. Цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », була за страхована за Полісом № АО/6949667 в ПАТ «НАСК «ОРАНТА». ПрАТ «СК «ВУСО» звернулося до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу. ПАТ «НАСК «ОРАНТА» відшкодувало ПрАТ «СК «ВУСО» частину завданих відповідачем збитків в розмірі 33754,22 грн. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням склала 21649,70 грн. 02.08.2021 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено Договір № 02/08/2021 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор (позивач) отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку № 1 до Договору. В тому числі, новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором №7634262 від 30.07.2020 року. Таким чином, до позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача вказаної суми боргу в порядку зворотної вимоги (регресу). Просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 :
завдані збитки в порядку зворотної вимоги (регресу) в розмірі 21649 грн. 70 коп.;
витрати по сплаченому судовому збору в розмірі 908,00 грн.
витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.11.2021 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача Самойленко П.М. у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позов підтримує та просить суд його задовольнити. Не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача станом на час прийняття рішення до суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.11.2020 року приблизно о 17:20 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » в м. Києві на о вул. Трублаїні (АЗС «KLO»), заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Land Rover», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу «Land Rover», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », було завдано механічних ушкоджень.
Відповідача водія ОСОБА_2 визнано винним за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмір 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.), що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 21.12.2020 року .
На момент ДТП автомобіль «Land Rover», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » був застрахований у позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту № 7634262 від 30.07.2020 року.
30.11.2020 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
Згідно Рахунку № ПАсС-0022566 від 01.12.2020 року загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Land Rover», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », склала 55403 грн. 92 коп.
Виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору страхування, на підставі страхового акту № 2079025-1 від 11.12.2020 року, ПрАТ «СК «ВУСО» виплатило страхове відшкодування у загальному розмірі 55403 грн. 92 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 36980 від 11.12.2020 року та довідкою-підтвердження заліку страхового відшкодування.
Таким чином, загальний розмір фактично понесених витрат ПрАТ «СК «ВУСО» склав 55403 грн. 92 коп.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 як водія транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », була за страхована за Полісом № АО/6949667 в ПАТ «НАСК «ОРАНТА».
ПрАТ «СК «ВУСО» звернулося до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу.
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» відшкодувало ПрАТ «СК «ВУСО» частину завданих відповідачем збитків в розмірі 33754,22 грн.
Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням склала 21649,70 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)
Згідно зі ст. 512 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
02.08.2021 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір № 02/08/2021 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор (позивач) отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку № 1 до Договору.
Таким чином, новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором №7634262 від 30.07.2020 року та до позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача вказаної суми боргу в порядку зворотної вимоги (регресу).
05.08.2021 року позивач звернувся до відповідача з Вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу на суму 21649,70 грн., однак відповідач у добровільному порядку коштів не перерахував.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що:
Цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Судом встановлено, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 55403,92 грн., що є розміром виплаченого страхового відшкодування та фактичними витратами позивача.
Оскільки відповідач є винним в ДТП особою, то до позивача перейшло право вимоги (регресу) до відповідача суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 21649,70 грн.
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задовольнянню повністю.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 908,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує обставини, визначені ст. 137 ЦПК України, зокрема й те, що зменшення розміру витрат на правничу допомогу відбувається за клопотанням сторони.
Відповідно до постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суд Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
У рішення ЄСПЛ, ухваленому в справі "Бєлоусов проти України", констатовано, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є "фактично понесеними", оскільки заявник має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями.
Позивачем підтверджено витрати на правову допомогу та надано на їх підтвердження письмові докази: Договір про надання правової допомоги № 30/01/19 від 30.01.2019 року, Додаткову угоду № 025 до Договору про надання правової допомоги № 30/01/19 від 03.08.2021 року, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) до Договору про надання правової допомоги № 30/01/19 від 03.08.2021 року, платіжне доручення № Р24А900337886А61053 від 03.08.2021 року.
Керуючись ст.ст. 22, 979, 993, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 3, 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 137, 141, 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р/р НОМЕР_3 в ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 21649 (двадцять одну тисячу шістсот сорок дев'ять) гривень 70 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р/р НОМЕР_3 в ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» суму сплаченого судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя І. О. Фінагеєва