Справа № 357/365/22
2/357/1281/22
Категорія 67
11 серпня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізова А. Р.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вказаним позовом, який мотивувала тим, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що з листопада 2021 року родина перебуває на обліку Білоцерківського центру соціальних службу зв'язку з ухиленням ними від виконання батьківських обов'язків. Батьки дитини зловживають алкоголем, вчиняють сварки та домашнє насильство. 06 грудня 2021 року до Служби у справах дітей надійшло повідомлення про загрозу життю та здоров'ю дитині, на підставі якого службою у справах дітей спільно із представниками Білоцерківського РУЮ ГУ НП проведено оцінку рівня безпеки дитини. Членами комісії під час проведення оцінки встановлено, що батьки дитини перебували в стані алкогольного сп'яніння, а немовля мало зовнішні ознаки недогляду і занедбалості та дійшли висновку, що подальше перебування дев'ятимісячної дитини в таких умовах є загрозливим для її життя та здоров'я. З метою забезпечення безпеки дитині малолітній бев переданий на виховання його бабусі з боку батька ОСОБА_4 на підставі наказу служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області від 07 грудня 2021 року №174 «Про тимчасове влаштування дитини». На підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 15 грудня 2021 року дитина відібрана у батьків. Позивач вказує, що через невиконання умов договору про соціальний супровід сім'я ОСОБА_2 знята з соціального супроводу. Відповідно до інформації КНП «Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2», на прийом лікаря педіатра та на обов'язкову медині огляди мати дитини з'явлалася несвоєчасно, а лише після неодноразових наполягань педіатра. Рекомендації та призначення лікаря батьки виконували вибірково, догляд за дитиною в належному обсзі не виконувався, поведінка батьків не гарантувала безпеку дитині, а створювала загрозу для її здоров'я та життя. Позивач вважає, що вказані обставини підтверджують факти ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов'язків, а тому просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо їхнього малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідачів аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 1/4 частин з усіх видів їхнього заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, перераховуючи кошти на особовий рахунок дитини.
Ухвалою суду від 09 лютого 2022 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 11 травня 2022 року закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечував у задоволенні позовних вимог в частині позбавлення його батьківських прав щодо малолітнього сина.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності та заперечувала у задоволенні позовних вимог в частині вимог до ОСОБА_3 .
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення вимог позивача.
Так, судом встановлено, що із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що батьками останнього є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 7).
Встановлено, що батьки малолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 25 лютого 2021 року у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), автовий запис №190, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 8).
В судовому засіданні встановлено, що 06 грудня 2021 року, на підставі повідомлення про загрозу життю і здоров'ю дитини, членами комісії у складі заступника начальника Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської Махаринського Г.В. та старшого інспектора Білоцерківського РУЮ ГУ НП Карпюк О.О., проведено оцінку рівня безпеки дитини.
З Акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 06 грудня 2021 року вбачається, що під час огляду батьки дитини перебували в стані алкогольного сп'яніння, немовля мало зовнішні ознаки недогляду й занедбаності: дитина була голодна й холодна, від неї відчувався неприємний запах, викликаний тим, що дитину давно не купали, не міняли підгузок, тому він відривався від тіла немовляти разом зі шкірою малюка. Члени комісії дійшли висновку, що подальше перебування дев'ятимісячної дитини в таких умовах є загрозливим для її життя та здоров'я (а.с. 10-14).
З метою забезпечення безпеки дитині, наказом служби у справах дітей Білоцерківської міської ради № 174 від 07 грудня 2021 року «Про тимчасове влаштування дитини» малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залишився без батьківського піклування, тимчасово влаштовано в сім'ю його баби ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15)
Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 15 грудня 2021 року №888 «Про негане відібрання малолітньої дитини у батьків» малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрано у батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 9).
Як вбачається з листа Білоцерківського міського центру соціальних служб Білоцерківської міської ради Київської області №596/02-15 від 10.12.2021 року, сім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які мають на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проживають за адресою: АДРЕСА_2 , перебувають на обліку Білоцерківського міського центру соціальних служб з листопада 2021 року в зв'язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов'язків (а.с. 16).
Відповідно до повідомлення Білоцерківського міського центру соціальних служб Білоцерківської міської ради Київської області №173/02-15 від 01.06.2022 року, в ході соціального супроводу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відновили втрачені документи, в січні 2022 року за направленням Центру відвідали Білоцерківську міську лікарню №4, оглянуті лікарем-наркологом, лікарем-психологом. Разом з тим, до сьогодні батьки не змінили свого способу життя, зловживають алкогольними напоями, умови проживання за адресою матері для малолітньої дитини не створено. Через невиконання умов договору сім'я ОСОБА_2 знята з соціального супроводу (а.с. 68).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка є рідною сестрою відповідача ОСОБА_3 , пояснила, що ОСОБА_5 з 06 березня 2022 року проживає з бабусею ОСОБА_4 , відповідачі жодного разу не відвідували сина. Батьки зловживають спиртними напоями, не створюють дитині належних умов розвитку, вихованням сина не займаються, постійного місця роботи не мають. Зазначила, що проживання дитини разом з батьками загрожує життю та здоров'ю немовляти. Також пояснила, що має намір встановити опіку над малолітнім ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні також пояснив, що відповідачі недобросовісно виконують свої батьківські обов'язки, не цікавиться сином, та його вихованням не займаються.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 425 від 08.07.2022 року про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно їхнього малолітнього сина ОСОБА_5 , комісія дійшла згоди, що батьки не змінили свого ставлення до виконання батьківських обов'язків, що в діях батьків дитини вбачаються факти ухилення від виконання ними батьківських обов'язків з виховання сина, визначено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Ухилення від виконання юридичного обов'язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов'язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Під час судового розгляду відповідачі лише декларативно заявляли про свою заінтересованість в збереженні батьківських обов'язків, однак жодних дієвих заходів до цього не вживали, умови проживання дитини не покращили та продовжують вести аморальний спосіб життя, що свідчить про те, що фактично відповідачі ухилились від виконання своїх батьківських обов'язків і не проявляють реального інтересу до їх збереження.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх обов'язків стосовно виховання дитини, не проявляють батьківської турботи, не цікавляться здоров'ям, не турбуються про її фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на утримання сина не надають. Наведене свідчить про самоусунення відповідачів від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини.
Виходячи із оцінки доказів у справі таке ухилення відповідачів від виконання батьківських обов'язків, суд вважає свідомим та умисним, що дає підстави для обрання крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.
Таким чином, оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що у ході розгляду справи встановлено беззаперечні докази повного відсторонення відповідачів від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітнього сина, а тому їх необхідно позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч.3 ст.166 Сімейного кодексу України вбачається, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі та за правилами ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів суд враховує положення ч.2 ст.182, ч.2 ст.183 Сімейного кодексу України, приймає до уваги майновий стан відповідачів, які є працездатними, не мають жодних перешкод для працевлаштування та отримання грошових коштів для утримання свого малолітнього сина, суд приходить до висновку про можливість стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі по 1/4 частини з усіх видів їхнього заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.01.2022 року та до досягнення дитиною повноліття. .
Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір в розмірі 1984 грн. 80 коп. за позовні вимоги про позбавлення батьківських прав та 1984 грн. 80 коп. за позовні вимоги про стягнення аліментів.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 164, 166, 180-182 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 280, 281, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради (адреса: вул. Першотравнева, буд. 8, м. Біла Церква, Київська обл., 09107, ЄДРПОУ 35615529) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП невідомий), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП невідомий), третя особа: ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_4 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо її малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо його малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП невідомий) аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 14 січня 2022 року і до повноліття дитини, перераховуючи кошти на особовий рахунок дитини.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП невідомий) аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 14 січня 2022 року і до повноліття дитини, перераховуючи кошти на особовий рахунок дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП невідомий) на користь держави судовий збір у розмірі 1984 грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП невідомий) на користь держави судовий збір у розмірі 1984 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 19 серпня 2022 року.
СуддяБ. І. Кошель