Справа № 275/381/22
19 серпня 2022 року смт. Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 164-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Брусилівського районного суду Житомирської області з Відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 -16 КУпАП.
Згідно протоколу серії ВАБ № 667698 від 06.07.2022 ОСОБА_1 займається видом господарської діяльності, щодо якої є спеціальна заборона, встановлена законом, а саме: здійснює продаж самогону по ціні 50 грн. за 0,5 л., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-16 КУпАП.
В судовому засіданні 28.07.2022 ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що одного разу ще весною продала самогон знайомій ОСОБА_2 , систематично й регулярно цим не займалась. Також просила в подальшому розглядати справу без її участі.
Постановою судді від 28.07.2022 протокол у справі повернуто на доопрацювання, після чого матеріали надійшли до суду 17.08.2022.
На розгляд справи 19.08.2022 ОСОБА_1 не з'явилася, враховуючи її участь в розгляді справи 28.07.2022, суд розглядає справу без участі особи.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, врахувавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 164-16 КУпАП правопорушенням є зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Виходячи з фабули правопорушення за ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, інкримінованого ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення від 06.07.2022, їй інкриміновано зайняття видом господарської діяльності щодо якої є спеціальна заборона, встановлена законом.
Зазначена стаття КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст.164-16 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Однак жодних посилань на конкретні порушені норми права протокол про адмінправопорушення не містить.
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено дату вчинення правопорушення та системності таких дій. Письмові пояснення свідка не конкретні та також не містять всіх відомостей для оцінки складу правопорушення та не можуть вважатися достатнім доказом вчинення правопорушення. Крім того, не зазначення часу вчинення правопорушення унеможливлює й вирішення судом питань дотримання строків притягнення особи до адмінвідповідальності навіть у разі доведеності її вини у вчиненому. Водночас, в ході доопрацювання матеріалів справи вказані порушення усунуті не були.
Отже, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зібрано доказів, які б у своїй сукупності були достатні для висновку поза розумним сумнівом про доведеність вчинення нею інкримінованого адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а всі сумніви в силу ст. 62 Конституції України мають трактуватись на користь особи, щодо якої складено протокол.
Суд також звертає увагу на те, що навіть у випадку доведеності вини ОСОБА_3 у продажі алкогольних напоїв ці дії не можуть кваліфікуватись як заняття забороненими видами господарської діяльності, оскільки дії мають носити систематичний характер, оскільки підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 ГК України) і особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність всіх цих випадків, зв'язати їх воєдино, а також довести їх систематичність.
Отже, на даний час після дослідження наявних доказів і особливо, фактичних обставин, викладених у протоколі, у діях ОСОБА_1 не знаходить свого підтвердження, обов'язкова ознака господарської діяльності - систематичність, тобто одна із необхідних складових об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП.
В постанові Пленуму від 25.04.2003 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.164-16 КУпАП України є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях особи складу правопорушення.
Керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 164-16, 245, ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, - закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Миколайчук П.В.