Справа №295/9943/21
1-і/295/5/22
19.08.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря судового
засідання ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання Житомирської окружної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, проживаючого до затримання в АДРЕСА_1 , раніше судимого, -
встановив:
Прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 . Обґрунтовуючи, що підставою для продовження зазначеного запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Останній перебував у розшуку. Зазначив, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого у ході судового розгляду.
Сторона захисту не заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 20-5 Перехідних положень КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного у порядку встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 331 КПК України до спливу строку дії обраного запобіжного заходу суд зобов'язаний розглянути питання доцільності його продовження, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, у тому числі запобігання спробам переховуватися від суду; незаконно впливати на учасників у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Враховуючи викладене, суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, те, що останній 1996 року народження, має середню освіту, непрацюючий, неодружений, дітей не має. Також, суд вважає, що на даний час, існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, того, що ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, перебуваючи на волі може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому наведені обставини переконливо свідчать про те, що більш м'який запобіжний захід не може запобігти переліченим ризикам, а тому приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює суд, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Керуючись ст. 331, п. 20-5 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України,-
постановив:
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на строк 60 днів - до 17.10.2022 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Суддя