Справа №592/4359/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/339/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - продовження строків тримання під вартою
Іменем України
17 серпня 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/4359/22 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.07.2022, якою відносно ОСОБА_7 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_9 ,
захисника - адвоката ОСОБА_10
установила:
В поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід ОСОБА_9 у виді домашнього арешту, оскільки підозра ґрунтується на припущеннях слідчого, відсутні будь-які дані про можливість кваліфікації дій за ст. 307 КК, слідчим не доведені ризики, ОСОБА_9 проходить курс лікування і у медичній частині відсутні необхідні препарати, підозрюваний має міцні родинні зв'язки, проживає разом з хворими батьками, які мають тяжкі невиліковні хвороби та потребують надання їм сторонньої допомоги та матеріального утримання.
13.07.2022 до Ковпаківського районного суду м. Суми звернувся прокурор ОСОБА_11 з клопотанням про продовження запобіжного заходу, яке обґрунтував тим, що 19.05.2022 близько 16:00-17:58 під час затримання і обшуку ОСОБА_9 біля буд. 1 по вул. Романа Атаманюка в м. Суми було вилучено пластикову колбу з кристалічною речовиною білого кольору та два мобільні телефони.
19.05.2022 до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, в цей день ОСОБА_9 був затриманий в порядку ст. 208 КПК і наступного дня 20.05.2022 йому було вручене повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення. 05.07.2022 ОСОБА_9 вручено нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
Зважаючи на те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, та існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти цим ризикам, то прокурор просив продовжити підозрюваному ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.07.2022 підозрюваному ОСОБА_9 продовжено строк тримання під вартою до 00:00 20.08.2022, розмір застави 148860 грн не змінений. Своє рішення слідчий суддя умотивував тим, що існують законні підстави та виправдані потреби для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а визначений ухвалою слідчого судді від 23.05.2022 розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зміні не підлягає.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи підозрюваного ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, доводи прокурора ОСОБА_8 про залишення рішення слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши клопотання прокурора, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а не застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого у ч. 1 ст. 176 КПК, та дотримався вимог ст. 176, 177, 178, 183 і 194 КПК, з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість як застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою, так і підстав для його продовження, а саме наявність у органу досудового розслідування щодо ОСОБА_9 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, на які вказував прокурор у своєму клопотанні, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
Зокрема, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років і на даний момент існують та не зменшились ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним в ухвалі слідчого судді ризикам.
При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри колегія суддів також враховує і усталену судову практику з цього питання ЄСПЛ, який у своїх численних рішеннях (зокрема від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) і від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що слідчий суддя, оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення». У справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), рішення від 28.10.1994, заява № 14310/88) ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу». Питання про те, що «тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою» (п. 3 рішення від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v. Italy), заява № 9627/81).
Таким чином, наявні у теперішній час докази для визнання підозри обґрунтованою є достатніми, а доведення факту вчинення кримінального правопорушення є завданням подальшого досудового розслідування. При цьому, незважаючи на те, що на стадії застосування запобіжного заходу, слідчий суддя і зобов'язаний дослідити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, а також встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обставин, зазначених в ч. 1 ст. 194 КПК, але в той же час цей же слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості встановлювати будь-які обставини вчинення кримінального правопорушення та давати безпосередньо оцінку доказам його вчинення.
Мають місце і заявлені у клопотанні слідчого ризики того, що ОСОБА_9 із-за тяжкості покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна, офіційно ніде не працює, винаймає орендоване житло, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що дає привід припускати, що він може переховуватись та виїхати за межі Сумської області. При цьому врахування тяжкості кримінального правопорушення має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинене кримінальне правопорушення підвищує ризик того, що ОСОБА_9 може іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, так як небезпека ризику переховування від органів досудового розслідування і суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та інше.
Є обґрунтованим і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, тому може вчинити певний тиск на учасників кримінального провадження, що з урахуванням усіх фактичних обставин провадження, на думку колегії суддів, і свідчить про наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою.
Ризик вчинення ОСОБА_9 нового кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК) також є цілком виправданим, оскільки попередня поведінка останнього дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятися у своїх злочинних діях, про що зокрема може свідчити те, що він будучи раніше судимим знову вчинив умисний тяжкий злочин у сфері незаконного обігу психотропних речовин, звільнившись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та продовжив свою протиправну діяльність, що характеризує його, як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень. Також ОСОБА_9 оголошено про підозру у вчиненні 32 епізодів незаконного придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, що у сукупності з зазначеними вище обставинами об'єктивно свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжний заходів для запобігання існуючим ризикам.
Вирішуючи питання про продовження ув'язнення підозрюваного колегія суддів враховує і наявність об'єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи. При цьому згідно ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також судової практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги захисника, оскільки при розгляді клопотання відносно ОСОБА_9 прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, і установлені ризики, передбачені ст. 177 КПК.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що ОСОБА_9 проходить курс лікування і у нього відсутні медичні препарати, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду кримінального провадження.
Є необґрунтованими і доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_9 має міцні родинні зв'язки, проживає разом з хворими батьками, які мають тяжкі невиліковні хвороби та потребують надання їм сторонньої допомоги та матеріального утримання, оскільки вони хоча і підлягають врахуванню при продовженні запобіжного заходу, але не є тими обставинами, що унеможливлюють тримання особи під вартою, і повинні враховуватись разом з іншими фактичними обставинами кримінального провадження згідно вимог кримінального процесуального закону, у їх сукупності.
Колегією суддів не встановлено істотних порушень положень КПК при розгляді слідчим суддею суду першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали (ст. 409, 421 КПК).
На підставі викладеного, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.07.2022 відносно ОСОБА_12 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4