Справа № 588/713/22
№ провадження 1-кп/588/104/22
19.08.2022 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Тростянці кримінальне провадження з угодою про визнання винуватості відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великий Вистороп Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
24.10.2019 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області за частиною 3 статті 185 КК України з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки; 02.02.2022 року ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.01.2022 на підставі статті 81 КК України 02.02.2022 умовно-достроково звільнений з невідбутим строком покарання 10 місяців 28 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статтею 111-1 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
У період з 10 березня по 27 березня 2022 року збройними силами рф було окуповано с.Боромля Охтирського району Сумської області (Боромлянська ОТГ). При цьому, представниками окупаційних військ російської федерації на в'їздах-виїздах з території вказаного села були обладнані ворожі блокпости, в окремих будівлях розміщені військово-адміністративні штаби керівництва збройних, воєнізованих формувань держави-агресора та особового складу, уведено спеціальний режим переміщення місцевого населення окупованою територією.
В середині березня 2022 року (точна дата та час не встановлені) громадянин України ОСОБА_5 , проживаючи у період окупації в с. Боромля Охтирського району Сумської області, достовірно знаючи про перебування незаконних збройних, воєнізованих формувань та окупаційних військ держави-агресора рф на території вказаного села, підтримуючи збройну агресію російської федерації проти України, діючи умисно, добровільно вступив в контакт з представниками збройних, воєнізованих формувань держави-агресора. Під час спілкування ОСОБА_5 повідомив військовим рф, що на період тимчасової окупації с.Боромля, він на прохання місцевих мешканців - власників будинку АДРЕСА_3 , доглядає за їх власним підсобним господарством, що пов'язане з розведенням худоби (баранів та овець), і на прохання військових зс рф останній погодився передати їм матеріальні ресурси у вигляді забитих тушок баранів для забезпечення м'ясною продукцією особовий склад представників незаконних збройних, воєнізованих формувань, створених на тимчасово окупованій території с. Боромля та збройних, воєнізованих формувань держави-агресора, що тимчасово розміщувались в будинку АДРЕСА_3 , та здійснювали чергування на блок-посту, що розташований біля вищевказаного будинку,
У період з 10 березня 2022 року і до моменту звільнення 27 березня 2022 території с.Боромля Охтирського району Сумської області від окупаційних військ російської федерації, ОСОБА_5 , діючи умисно, з власної ініціативи та підтримуючи збройну агресію рф на території України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, маючи постійний зв'язок з представниками країни-агресора рф, 17 березня 2022 року на виконання своїх злочинних намірів добровільно зарізав двох баранів, які були ввірені йому серед іншого господарства власниками вказаного будинку, та особисто передав останнім біля подвір'я будинку АДРЕСА_3 матеріальні ресурси: дві забиті тушки баранів, яких потребували незаконні збройні, воєнізовані формування, створені на тимчасово окупованій території с. Боромля та збройні, воєнізовані формування держави-агресора, тим самим забезпечив їх окупаційну діяльність на території Боромлянської ОТГ, у зв'язку з чим мав привілеї у вільному та безперешкодному переміщенні окупованою територію села та безконтрольного перетину ворожих блок-постів.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 111-1 КК України, тобто вчинив передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора.
Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження - прокурором відділу з нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби Сумської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_6 укладено угоду від 18 серпня 2022 року про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_5 беззастережне визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 111-1 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_5 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та зобов'язався співпрацювати з органами досудового розслідування у викритті кримінальних правопорушень про колобораційну діяльність, вчинених іншими особами, у тому числі вказаними ним під час допиту в якості підозрюваного, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Сторони погодились на призначення ОСОБА_5 покарання за частиною 4 статті 111-1 КК України основного покарання у виді позбавлення волі із застосуванням статті 69 КК України на строк 1 рік 3 місяці та з призначення остаточного основного покарання на підставі статті 71 КК України із частковим приєднанням покарання за попереднім вироком строком на 1 рік 4 місяці позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах влади та органах місцевого самоврядування на 10 років та з конфіскацією майна.
В угоді передбачені як наслідки її укладення та затвердження, визначені статтею 473 КПК України, так і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Розглядаючи угоду про визнання винуватості, суд виходить з таких мотивів.
Відповідно до вимог четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Суд зазначає, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 111-1 КК України, у вчиненні якого відповідно до угоди ОСОБА_5 визнав себе винуватим, ураховуючи положення статті 12 КК України належить до нетяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 підтримав угоду, повністю визнав свою винуватість за пред'явленим йому обвинуваченням за частиною 4 статті 111-1 КК України, вказав, що не оспорює пред'явлене обвинувачення, що повністю розуміє права, передбачені частиною 4 статті 474 КПК України, надані йому законом, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, розуміє покарання передбачене угодою, погодився на призначення узгодженого покарання, просив затвердити угоду.
Обвинуваченому судом роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені статтею 476 КПК України, а також роз'яснено, що у разі затвердження угоди обмежуються його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, зокрема, роз'яснено, що вирок обвинувачений може оскаржити лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Шляхом опитування обвинуваченого суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з частини шостої статті 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Захисник ОСОБА_6 просив суд затвердити угоду, підтвердив укладення її за його участі та добровільність з боку обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_4 також підтримав укладену угоду, просив суд її затвердити.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що зміст угоди відповідає вимогам статті 472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені частиною 7 статті 474 КПК України.
Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання, є щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 є рецидив злочину.
Дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, неодружений, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Ураховуючи особу обвинуваченого, наявність двох пом'якшуючих вину обставин, відсутність прямих тяжких наслідків від дій обвинуваченого та потерпілих від кримінального правопорушення, суд вважає, що є підстави призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди основне покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах влади та органах місцевого самоврядування на 10 років та з конфіскацією майна.
З огляду на те, що ОСОБА_5 , будучи звільненим ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.01.2022 умовно-достроково від відбування покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.10.2019 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 111-1 КК України, до повного відбуття покарання за указаним вироком, остаточно основне покарання ОСОБА_5 слід призначити на підставі частини 1 статті 71 КК України шляхом приєднання частини невідбутого покарання за попереднім вироком у виді 1 місяця позбавлення волі остаточно визначивши до відбуття 1 рік 4 місяці позбавлення волі.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Керуючись статями 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 серпня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному 09 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022200000000115, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби Сумської обласної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_10 , за участі захисника ОСОБА_11 .
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за частиною 4 статті 111-1 КК України та призначити йому узгоджене основне покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах влади та органах місцевого самоврядування на 10 (десять) років та з конфіскацією майна.
На підставі частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків до основного покарання призначеного за цим вироком приєднати частину невідбутого покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області 24.10.2019 року у виді 1 місяця позбавлення волі і таким чином остаточно призначити ОСОБА_12 основне покарання у виді у виді 1 (одного) року 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах влади та органах місцевого самоврядування на 10 (десять) років та з конфіскацією майна.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.
Суддя ОСОБА_1