Справа № 588/397/22
провадження № 2/588/240/22
19 серпня 2022 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., розглянувши заяву відповідачки про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
Від відповідачки ОСОБА_4 до суду 03.08.2022 року надійшла заява про забезпечення доказів шляхом огляду чайника електричного Tefal K0150F30, дрелі Sturm 3212L аккумуляторної та холодильника Whirpool WBE31147W за місцем знаходження за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що у позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачка, залишаючи місце спільного проживання сторін справи нібито вивезла указані чайник, дрель та холодильник. Проте, ОСОБА_4 заперечує указану обставину, стверджуючи, що указане майно залишилось у квартирі за місцем проживання позивача, що відповідачка вважає можливим довести лише шляхом огляду спірного майна за місцем його знаходження.
ОСОБА_4 просила суд розглядати заяву про забезпечення доказів без повідомлення позивача.
Дослідивши матеріали поданої ОСОБА_4 заяви, суд дійшов висновку, що заява відповідачки не підлягає задоволенню, зважаючи на такі мотиви.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість: роз'яснює учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень 1, 2 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, від 11 березня 2020 року у справі № 9901/608/19.
Отже з викладеного слідує, що процесуальний закон встановлює можливість вжиття судом заходів забезпечення доказів лише за сукупності певних обставин, однією з яких є те, що із часом засіб доказування може бути втрачений або його подання згодом буде неможливим чи утрудненим.
ОСОБА_4 у заяві посилалається на те, що спірне нерухоме майно незважаючи на твердження позивача у позовній заяві, на момент припинення їх спільного проживання залишилось у квартирі, в якій зараз проживає ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 . З метою доведення указаної обставини та враховуючи, що позивач на думку відповідачки може переховувати спірні речі в іншому місці, ОСОБА_4 просить суд вжити заходи забезпечення доказів місця їх перебування шляхом огляду їх за місцем знаходження.
Відповідачкою не доведено ризику втрати (приховування) доказу, на запобігання якому має бути спрямоване забезпечення доказів. Указані доводи є припущеннями ОСОБА_4 , які виключно грунтуються на тому, що позивач може вчиняти дії з приховування спірного майна, тому що за версією відповідачки він наразі є їх володільцем. Самі по собі такі твердження не можна вважати доказами об'єктивних фактів, які вказують на такий ризик.
Крім того, з огляду на зміст принципу змагальності, на позивача процесуальним законом, як і на відповідачку, також покладено обов'язок доказування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Судом не встановлено обставин, які б підтверджували, що невжиття заходів забезпечення доказів, може призвести до втрати доказів або їх подання згодом буде неможливим чи утрудненим, а тому заява ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.
Керуючись приписами статей 116, 117, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_3 про забезпечення доказів - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Суддя М. В. Щербаченко