Справа № 577/5494/21
Провадження № 1-кс/577/960/22
"19" серпня 2022 р. м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп клопотання дізнавача СД Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021205450000662 від 18 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-
Дізнавач СД Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Конотопської окружної прокуратури, та просить надати тимчасовий доступ до документів (у тому числі електронних), які місять охоронювальну законом таємницю, а саме: інформацію про надання телекомунікаційних послуг, а саме: про зв'язок абонентів, телефонні дзвінки із зазначенням дати, часу тривалості з'єднання, sms-повідомлення з прив'язкою до базових станцій та адреси їх розташування, дзвінки, під час яких з'єднання не відбувалось (нульові дзвінки), надання інших телекомунікаційних послуг, їх тривалості та маршрутів передавання, номери ІМЕІ мобільних терміналів, за період з 11.10.2021 по 11.11.2021,які знаходяться у володінні оператора телекомунікаційного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за абонентським номером ( НОМЕР_1 ).
Клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 повідомила, що у своєму користуванні має кредитну банківську картку № НОМЕР_2 , яка належить АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на якій мався кредитний ліміт у сумі 8 200 грн. 12.10.2021 на її мобільний телефон надійшло смс - повідомлення про те, що її картку обмежено. Вона зателефонувала на вказаний номер НОМЕР_1 , який обслуговується засобом мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Під час розмови із невідомим чоловіком їй було запропоновано для збереження власних коштів на банківській картці продиктувати коди, які будуть надходити на її мобільний телефон. Потерпіла продиктувала невідомому чоловікові на ім'я ОСОБА_5 всі коди. 15.10.2021 під час перевірки рахунку виявила відсутність грошових коштів у сумі 7860 грн.
18.10.2021 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за №12021205450000662 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
У судове засідання дізнавач СД Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 не з'явилася, надала заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Представник ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Згідно вимог ч.4 ст.107 КПК України вказане клопотання розглядається без застосування технічних засобів фіксування.
Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Згідно із ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Згідно із ч.5 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі, або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч.6 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно до п.7 ч 1 ст.162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
Згідно ч.5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно зі ст. 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.94 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту
У справі «Ушаков проти України» (п. 78 рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суд у рішенні по «Бельгійській мовній справі» (« ІНФОРМАЦІЯ_3 ») від 23.07.1968 року зазначив, що ст. 8 Конвенції «має в основному на меті захист індивіда від свавільного втручання органів державної влади в його приватне і сімейне життя» що дало підстави для трактування «права на повагу», передбаченого п. 1 ст.8, перш за все як обов'язку невтручання держави у приватну сферу громадян.
У п.56 рішення у справі «Пантелеєнко проти України» («Panteleyenko v. Ukraine») від 29.06.2006 року, заява № 11901/02, Суд зазначив, що «…як зберігання державними органами інформації про особисте життя людини, так і її використання є порушенням права на повагу до особистого життя, гарантованого п. 1 ст. 8 Конвенції…».
З аналізу ст. 8 Конвенції, здійсненого в рішеннях Європейського суду по справах «Класс та інші проти Німеччини» від 06.09.1978 року та «Кемпбелл Крісті проти Сполученого Королівства» від 27.06.1994 року, випливає, що «поняття кореспонденції включає телефонні та телеканальні зв'язки», телефонні розмови входять в поняття «приватне життя» і кореспонденція», таємниця кореспонденції особи має такий самий ступінь правового захисту, як і особисте та сімейне життя та недоторканість житла.
Вимоги здійснення процесуального заходу «згідно із законом» і щодо його «необхідності в демократичному суспільстві» повинні виконуватись сукупно, а здійснюваний захід має переслідувати лише ту мету, яка згадана в п.2 ст. 8 Конвенції.
До клопотання не додано належних і допустимих доказів на підтвердження здійснення потерпілою дзвінка саме на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , (протоколу огляду телефону, тощо).
Враховуючи викладене, дізнавачем не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи про який йдеться у клопотанні, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Керуючись ст. 132, 159-164, 166 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання дізнавача СД Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021205450000662 від 18 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_1