18 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 580/8836/21
адміністративне провадження № К/990/20830/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі №580/8836/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної відпустки як учаснику бойових дій) за період з 18 травня 2021 року до 20 жовтня 2021 року (з моменту виникнення спору та повідомлення позивачем відповідача про неповний розрахунок при звільненні до фактичного розрахунку);
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної відпустки як учаснику бойових дій) за період з 18 травня 2021 року до 20 жовтня 2021 року, з моменту виникнення спору та повідомлення позивачем відповідача про неповний розрахунок при звільненні до фактичного розрахунку, 155 днів, виходячи з розрахунку 463 грн 61 коп в день у розмірі: 71859 грн 55 коп.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 2 червня 2021 року до 20 жовтня 2021 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 2 червня 2021 року до 20 жовтня 2021 року, що складає 97 (дев'яносто сім) робочих днів;
- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі: 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Не погоджуючись з даним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2022 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі №580/8836/21 залишено без руху у зв'язку з несплатою скаржником судового збору у встановленому законом порядку та у зв'язку з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року на підставі пункту 4 частини першої статі 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), надіславши її 5 серпня 2022 року за допомогою засобів поштового зв'язку.
Скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі №580/8836/21.
Згідно з частиною першою статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що її належить повернути з огляду на таке.
Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Водночас частинами третьою і четвертою статті 55 КАС України обумовлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Суд зауважує, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Тож для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі і визнання належно вчиненими будь-якого іншого з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умов, визначених законодавством.
У цьому контексті Суд зауважує, що касаційна скарга підписана ОСОБА_2, як командиром Військової частини НОМЕР_1 .
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_2 на підписання та подання касаційної скарги від імені Військової частини НОМЕР_1 .
На цій основі суд констатує, що касаційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено порядку, встановленому законом.
За правилами 1 першого частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин, суддя не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Враховуючи вимоги пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, касаційну скаргу належить повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 332 КАС України,
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі №580/8836/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
……………………………………
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду