18 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 160/17314/21
адміністративне провадження № К/990/19572/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АРТВЕЙ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2022 року у справі №160/17314/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АРТВЕЙ» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування рішення комісії,
24 вересня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АРТВЕЙ» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій позивач просив суд:
- скасувати рішення комісії, викладене у Акті спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 12 грудня 2020 року о 10 годині 30 хвилин на Приватному підприємстві «ЛОТОС», складений за формою Н-1/П та затверджений 29 липня 2021 року начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Бондаренко О.В.;
- зобов'язати Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 12 грудня 2020 року о 10 годині 30 хвилин на Приватному підприємстві «ЛОТОС» з ОСОБА_1 та скласти за його результатами акт за формою Н-1/П, з урахуванням висновків суду;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, Ід, код ЄДРПОУ 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АРТВЕЙ» (ЄДРПОУ: 41949845, місцезнаходження: 49010, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 61) суму сплаченого судового збору у розмірі: 4540,00 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТК АРТВЕЙ» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування рішення комісії відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №160/17314/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АРТВЕЙ» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування рішення комісії, викладеного у акті спеціального розслідування нещасного випадку, та зобов'язання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, з урахуванням висновків суду закрито. Роз'яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції за правилами та в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК АРТВЕЙ» звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 22 липня 2022 року.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2022 року у справі №160/17314/21 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2022 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Стеценка С.Г. (суддя-доповідач), Тацій Л.В., Рибачука А.І.
Суддями Стеценком С.Г., Тацій Л.В., Рибачуком А.І. заявлено самовідводи від участі у розгляді цієї касаційної скарги, у зв'язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме: без врахування спеціалізації.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 серпня 2022 вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Мартинюк Н.М. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколов В.М.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.
Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій із урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АРТВЕЙ» належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2022 року.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АРТВЕЙ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2022 року у справі №160/17314/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АРТВЕЙ» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування рішення комісії повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду