18 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 580/9874/21
адміністративне провадження № К/990/20100/22
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року,
постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року
та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року
у справі № 580/9874/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Черкаської обласної прокуратури про скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Черкаської обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №267 про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора призначити позивачу додатковий день (дату, час та місце) для повторного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
- визнати протиправним та скасувати наказ Черкаської обласної прокуратури від 21.10.2021 №628к про звільнення позивача з посади начальника Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області та з органів прокуратури;
- поновити позивача на посаді начальника Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року, позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №267 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Зобов'язано Офіс Генерального прокурора призначити ОСОБА_1 додатковий день (дату, час та місце) для повторного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Визнано протиправним та скасовано наказ Черкаської обласної прокуратури від 21.10.2021 №628к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області.
Стягнуто з Черкаської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 35314 (тридцять п'ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 58 коп. з відрахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9735 (дев'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 11 коп., з відрахуванням податків і зборів.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Прийнято додаткову постанову, якою вирішено питання про розподіл судових витрат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок та витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, в сумі 700 (сімсот) гривень 00 копійок. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок та витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, в сумі 700 (сімсот) гривень 00 копійок.
Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, Черкаська обласна прокуратура звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У касаційній скарзі Черкаська обласна прокуратура вказує про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник вказує про неврахування судами попередніх інстанцій позицій Верховного Суду стосовно проходження процедури атестації прокурорами відповідно до положень Закону № 113-ІХ та Порядку проходження прокурорами атестації, викладених у постановах від 21.09.2021 у справах 160/6204/20, № 200/5038/20-а, , від 24.09.2021 у справах № 140/3790/19, № 160/6596/20, 280/4314/20, від 29.09.2021 у справах № 640/1218/21, № 440/2682/20. Також скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 280/25298/19 та аналогічній справі № 420/4196/20.
Водночас обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов'язковим є наявність та взаємозв'язок усіх чотирьох умов.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», які полягають у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (п. 39).
При цьому, оскаржуваними судовими рішеннями рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №267 визнано протиправним та скасовано як таке, що прийнято поза межами наданих їй повноважень та без урахування принципу правової визначеності з огляду на наявність чинного рішення Другої кадрової комісії про визначення позивачу нової дати складання іспиту на загальні здібності та навички від 19 листопада 2020 року.
Разом з тим, скаржник фактично самостійно зазначає, що постанови Верховного Суду, про неврахування яких судами попередніх інстанцій він зазначає у касаційній скарзі, були ухвалені за інших обставин справи, що, у свою чергу, виключає подібність правовідносин та вказує на недоведеність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України.
Проте зі змісту касаційної скарги убачається, що одночасно скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що на цей час відсутні позиції Верховного Суду у справах такої категорії, а саме щодо питання застосування пункту 17 розділу II Закону № 113-ІХ, пункту 7 розділу І, пункту 6 розділу ІІІ Порядку №221, пункту 7 Порядку №233 щодо дискреційних повноважень кадрових комісій з урахуванням обставин наявності процесуального рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та в подальшому прийняттям рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатом складання зазначеного іспиту (ненабрання мінімального прохідного балу).
Щодо посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, то Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, підстави необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Проте, всупереч зазначених вимог заявником хоча і зазначено вибірково норми права, щодо застосування яких, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, однак, не указано у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду, не зазначені підстави необхідності такого висновку.
З огляду на зазначене, Суд визнає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Разом з цим, Суд зауважує, що одночасне посилання скаржника на такі підстави касаційного оскарження судового рішення, як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а також відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, є взаємовиключними обставинами.
Решта доводів касаційної скарги наведено без взаємозв'язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №580/9874/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Черкаської обласної прокуратури про скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення коштів - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська