Ухвала від 17.08.2022 по справі 520/13522/21

УХВАЛА

17 серпня 2022 року

м. Київ

справа №520/13522/21

касаційне провадження № К/990/21743/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі №520/13522/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Управління 15.08.2022 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі судом з'ясовано такі обставини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 позов задоволено повністю.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.06.2022 повернув Управлінню апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області .

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області було залишено без руху на підставі частини другої статті 298 КАС України (у зв'язку з несплатою судового збору) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки недоліки апеляційної скарги не були усунуті у визначений судом термін.

Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано належних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що перешкоджали виконанню вимог процесуального закону щодо необхідності сплати судового збору.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

При цьому частиною четвертою статті 169 КАС України встановлено, позовна заява повертається позивачеві, зокрема якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 09.02.2022 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання документа про сплату судового збору.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили сплату судового збору та подальшу реалізацію права на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.І. Бившева С.С. Пасічник Р.Ф. Ханова

Попередній документ
105808642
Наступний документ
105808644
Інформація про рішення:
№ рішення: 105808643
№ справи: 520/13522/21
Дата рішення: 17.08.2022
Дата публікації: 22.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (15.08.2022)
Дата надходження: 15.08.2022
Предмет позову: про скасування рішення
Учасники справи:
головуючий суддя:
БИВШЕВА Л І
ВАСИЛЬЄВА І А
ЖИГИЛІЙ С П
ПЕРЦОВА Т С
суддя-доповідач:
БИВШЕВА Л І
ВАСИЛЬЄВА І А
ЗАІЧКО О В
ПЕРЦОВА Т С
відповідач (боржник):
Головне управління Державної податкової служби у Харківській області
Головне управління ДПС у Харківській області
Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління ДПС у Харківській області
Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби у Харківській області
заявник про винесення додаткового судового рішення:
Головне управління ДПС у Харківській області
позивач (заявник):
Жупій Дмитро Віталійович
представник відповідача:
Корзіна Ілона Вікторівна
представник позивача:
Соколова Інна Сергіївна
представник скаржника:
Наумецька Елла Юріївна
Павлович Юлія Олександрівна
суддя-учасник колегії:
ДАШУТІН І В
ЖИГИЛІЙ С П
ПАСІЧНИК С С
РУСАНОВА В Б
ХАНОВА Р Ф
Юрченко В.П.