18 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 569/2412/22 пров. № А/857/9792/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.
з участю секретаря судового засідання Гриньків І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 травня 2022 року (суддя першої інстанції Першко О.О., м. Рівне)
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 234978 від 27.01.2022.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 травня 2022 року позов задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 234978 від 27.01.2022, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 496 грн. 20 коп.
Не погодившись із таким рішенням, вважаючи його постановленим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин справи, які суд визнав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, його оскаржило Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області. Просить скасувати оскаржене рішення суду від 27.05.2022 та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що фотознімок з боді камер поліцейських підтверджує, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом IVECO 35.10, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якого не освітлювався задній номерний знак, що заборонено ПДР. Таким чином, в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник апелянта у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи шляхом надіслання судової повістки до його Електронного кабінету, судова повістка доставлена до Електронного кабінету відповідача 12.08.2022 о 10:44 год, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
У судовому засіданні представник позивача Мукан Б.С. заперечив вимоги апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною поліцейським СРПП ВП № 1 (м. Сокиряни) ДРВП старшим сержантом поліції Герасимчуком Р.В., серії БАА № 234978 від 27.01.2022, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Згідно постанови, 27 січня 2022 року о 18 год. 33 хв. на а/д Р63 км38+700 ОСОБА_1 керував транспортним засобом IVECO 35.10, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якого не освітлювався задній номерний знак, символи якого неможливо було визначити із відстані 20 метрів, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР України (а.с. 12).
В якості доказів вчинення правопорушення позивачем, відповідач надав суду відповідні фото, на яких зафіксовано задній номерний знак НОМЕР_1 транспортного засобу, що неосвітлювався.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував. Отже, позивач не порушував Правил дорожнього руху, протилежного суду не доведено.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 53 Закону України «Про дорожній рух»).
Пунктом 2.9 (в) ПДР передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до п. 30.2 ПДР на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка, а в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, закріплюється самоклейна мітка радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом (крім причепів і напівпричепів).
Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх , вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.
Згідно з ч. 6 ст. 121 КУпАП відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Нормами Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII передбачено, що до повноважень Національної поліції відповідно до покладених на неї обов'язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.
Пунктом 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ, від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395) передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
У статті 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (пункт 4 розділ 1 Інструкції № 1395).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції № 1395 передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством заборонено керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості.
Встановлено, матеріалами справи підтверджено, що автомобіль, яким керував позивач, рухався з неосвітленим заднім номерним знаком у темну пору доби, що ускладнювало його ідентифікацію.
Вказані обставини підтверджено наявними у матеріалах справи фото, на яких зафіксовано задній номерний знак НОМЕР_1 транспортного засобу позивача, що був неосвітленим у темну пору доби.
Вказані фото у розумінні ст.251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, підтверджують факт керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що з моменту відновлення фіксації правопорушень в автоматичному режимі сам по собі факт неосвітлення номерних знаків є порушенням вимог ПДР України та ч. 6 ст.121 КУпАП України та перешкодою у фіксації номерних знаків правопорушника камерами відеоспостереження.
У розумінні ч.6 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком.
Суд апеляційної інстанції враховує, що обставини вчинення правопорушення підтверджено складеною постановою у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої чітко убачаються час та місце вчинення правопорушення, а також особа, яку притягнуто до відповідальності.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення процедури розгляду справи або порушення прав позивача під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та/або будь-яким чином свідчили про перевищення службових повноважень інспектором поліції відносно позивача. Зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КпАП України.
При цьому, саме такий склад правопорушення зазначено у спірній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та саме за це до нього застосовано штрафні санкції, передбачені ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Крім того, позивач був присутній на місці складання постанови, був повідомлений про її складання, отримав копію оскаржуваної постанови, про що свідчить його підпис, при цьому жодних письмових зауважень, заперечень, пояснень чи клопотань до постанови позивач під час її прийняття не надав.
Отже, апелянтом доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відтак, відсутні підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому його необхідно скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 травня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Большакова
судді В. С. Затолочний
В. Я. Качмар