18 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/9419/21 пров. № А/857/7421/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
розглянувши у в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року (суддя Волдінер Ф.А., ухвалене в м. Луцьку ) у справі № 140/9419/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо відмови у призначені пенсії за віком та незарахування до загального трудового (страхового) стажу період навчання на підготовчому відділенні Львівського сільськогосподарського інституту з 01 грудня 1979 року по 01 серпня 1980 року та виконання встановленого мінімуму трудової участі за 1979 рік, тобто повний один рік страхового стажу; зобов'язання провести перерахунок загального трудового (страхового) стажу та призначити пенсію за віком із врахуванням періоду навчання на підготовчому відділенні Львівського сільськогосподарського інституту з 01 грудня 1979 року по 01 серпня 1980 року та виконання встановленого мінімуму трудової участі за 1979 рік, тобто повний один рік страхового стажу, починаючи з часу звернення за призначенням пенсії - 17 травня 2021 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року позов задоволено повністю.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач- Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, який в апеляційній скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що підготовчі курси при вищому навчальному закладі є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, а навчання на підготовчому відділенні (курсах) є складовою навчання у вищому навчальному закладі, оскільки у випадку, якщо особа не вступить до останнього з будь- якої причини, період навчання на підготовчих курсах не можна вважати здобуттям вищої освіти. Відтак апелянт вважає, що оскільки, не має законних підстав зарахувати до страхового стажу період навчання позивача на підготовчому відділенні Львівського сільськогосподарського інституту з 01 грудня 1979 по 01 серпня 1980 то відповідачем вірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та доводи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області про призначення пенсії за віком та Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області рішенням від 19 травня 2021 року № 032750001903 відмовило у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю страхового стажу (а. с. 7).
В подальшому, на звернення ОСОБА_2 щодо зарахування до страхового стажу періоду навчання на підготовчих курсах Львівського сільськогосподарського інституту та періоду роботи у колгоспі "Радянська Україна" у 1979 році, відповідач 1 листом від 29 червня 2021 року № 5759-5629/Г-02/8-0300/21 повідомив, що при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. У зв'язку з цим, даний період зараховано до страхового стажу на підставі довідки від 02 квітня 2021 року №137/1.12, виданої комунальною установою "Об'єднаний трудовий архів територіальних громад" Любомдьської міської ради Волинської області, відповідно до якої відображено трудову участь у господарстві включно по липень 1979 року за фактичною тривалістю, що становить 140 трудоднів (тобто 5 місяців 13 днів). Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи у колгоспі "Радянська Україна" у 1979 році повідомляємо, що статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" також передбачено, що до стажу роботи зараховується робота виконана, зокрема, на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру та тривалості роботи і перерв.
Не погоджуючись із такими діями відповідачів, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до пункту "д" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII ) до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Абзацом 1 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено абзацом 1 частини 2 та частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені відповідно до Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 20 серпня 1969 року № 681 "Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах" та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08 жовтня 1969 року № 573, якими визначалося, що: 1) "при організації підготовчих відділень передбачається проведення учбових занять по денній, вечірній та заочній формах навчання...; створення відділень при наявності не менше 100 слухачів, які навчаються з відривом і без відриву від виробництва; строк навчання з відривом від виробництва - 8 місяців, без відриву від виробництва - 10 місяців" (п. 2 зазначених нормативних актів); 2) "на підготовчі відділення приймаються особи з закінченою середньою освітою з числа передових робітників, колгоспників і демобілізованих з рядів Збройних Сил СРСР. Молоді робітники і колгоспники, які вступають на підготовчі відділення, повинні мати стаж практичної роботи (не менше одного року). Відбір і направлення молоді на ці відділення здійснюються безпосередньо керівниками промислових підприємств, установ, організацій транспорту і зв'язку, радгоспів, колгоспів, командуванням військових частин за рекомендацією партійних, комсомольських і профспілкових організацій" (п. 3 зазначених нормативних актів); 3) "слухачам підготовчих відділень, зарахованим на навчання з відривом від виробництва, виплачується, стипендія в розмірі, встановленому для студентів І курсів вищих учбових закладів (п. 10 зазначених нормативних актів), при яких організовані підготовчі відділення, у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР від 09 липня 1963 року № 774 та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 27 липня 1963 року № 1114".
Відповідно до вищевказаних нормативно-правових документів було розроблено та затверджено Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі (Накази Міністерства вищої та середньої освіти СРСР № 712 від 26 вересня 1969 року; № 394 від 17 травня 1971 року; № 468 від 31 травня 1974 року та № 504 від 14 липня 1987 року, згідно з яким: а) "час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу" (пункт 21); в) "особам зарахованим на підготовче відділення видається квиток слухача", "на слухачів підготовчого відділення поширюються права та обов'язки, встановлені для студентів вищого навчального закладу" (пункт 9-10).
Як вірно встановлено судом першої інстанції на момент навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 "Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій", згідно із підпунктом "і" пункту 109 якого, крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. При призначенні пенсій по старості періоди вказані у підпункті "і" зараховуються в стаж при умові, що цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Військових сил СРСР.
Як вбачається з записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 28 листопада 1979 року звільнений з посади слюсаря машиннотракторного парку у зв'язку із навчанням (наказ № 14 від 28 листопада 1979 року); 01 грудня 1979 року зарахований слухачем підготовчого відділення (наказ №272/3); 01 серпня 1980 року закінчив курси та зарахований студентом Львівського сільськогосподарського інституту на факультет механізації сільського виробництва (наказ №171/3 від 25 липня 1980 року).
Факт направлення за рахунок коштів колгоспу на навчання до Львівського сільськогосподарського інституту ОСОБА_2 підтверджується також архівною довідкою Державного архіву Волинської області від 30 червня 2021 року № 748/01.20.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач у період з 01 грудня 1979 року по 01 серпня 1980 року перебував на денному навчанні на підготовчому відділенні у Львівському сільськогосподарському інституті.
Також колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що слухачі підготовчого відділення за правовим статусом прирівняні у правах до студентів вищого навчального закладу, а тому час навчання позивача на підготовчому відділенні за денною формою навчання підлягає зарахуванню до його трудового стажу.
Щодо зарахування до стажу виконання встановленого мінімуму трудової участі за 1979 рік, тобто повний один рік страхового стажу судом першої інстанції вірно зазначено , що в законодавстві, що діяло раніше (до 01 січня 2004 року), зокрема, у статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що законодавець передбачив зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі і визначив для цього певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.
З трудової книжки ОСОБА_2 видно, що, останній 26 червня 1978 року прийнятий на різні роботи у колгосп "Радянська Україна" (наказ № 6 від 26 червня 1978 року); 16 квітня 1979 року прийнятий на посаду слюсаря машиннотракторного парку (наказ № 5 від 16 квітня 1979 року), однак 28 листопада 1979 року звільнений з посади слюсаря машиннотракторного парку у зв'язку із навчанням (наказ № 14 від 28 листопада 1979 року), та у 1979 році колгоспом "Радянська Україна" прийнятий річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 128 людиноднів.
Архівною довідкою Комунальної установи "Об'єднаний трудовий архів Територіальних громад Любомльської міської ради Волинської області від 02 квітня 2021 року №137/1.12 підтверджується відпрацювання ОСОБА_2 140 людиноднів, при встановленому мінімумі трудової участі 128.
Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про протиправність відмови призначити позивачу пенсію за віком та зобов'язати зарахувати період навчання на підготовчому відділенні Львівського сільськогосподарського інституту з 01 грудня 1979 року по 01 серпня 1980 року та виконання встановленого мінімуму трудової участі у колгоспі "Радянська Україна" за 1979 рік, тобто повний один рік страхового стажу.
Визначаючись з якого часу має призначатися пенсія позивачу, суд враховує положення частини п'ятої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, у яких визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, а відтак вірним є висновок суду першої інстанції про те, що призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію слід з часу звернення останнього із заявою до пенсійного органу, тобто з 17 травня 2021 року.
Зважаючи на викладене колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог до задоволення.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі № 140/9419/21 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга