18 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/1355/22 пров. № А/857/8799/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській областіна рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 травня 2022 року(суддя -Смокович В.І., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМПП-Центр" про застосування заходів реагування,-
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі - ГУДСНС України у Волинській області) у січні 2022 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “УМПП-ЦЕНТР” (далі - ТОВ “УМПП-ЦЕНТР”), в якому просило зобов'язати повністю зупинити експлуатацію: адміністративної будівлі та будівлі котельні за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 30 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при експлуатації адміністративної будівлі та будівлі котельні ТОВ «УМПП-ЦЕНТР», які розташовані за адресою: Волинська область, м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 30 грубо порушуються вимоги пожежної та техногенної безпеки, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей, виникнення пожежі, майнових втрат і негативних екологічних наслідків, також тяжкої ліквідації пожежі та складного проведення евакуаційних заходів у зв'язку з відсутністю відповідних умов, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 травня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що незважаючи на те, що відповідачем станом на день розгляду справи усунуто 23 із 26 виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, залишились неусунутими деякі порушення. Зокрема, стосовно порушення пункту 1.2 Глави 1 Розділ V Правил - будівля котельні та господарча будівля не обладнані системами протипожежного захисту зазначає, що відповідач не надав до суду жодних доказів що люди, які працювали в котельні були прийняті на сезонну роботу, а не знаходяться в основному штаті підприємства, і не проводять на сьогоднішній день ремонтно-відновлювальних робіт по підготовці котельні до нового опалювального сезон. Стосовно не виконання порушення по демонтажу тимчасового приміщення, що влаштоване у вестибюлі першого поверху, яке перешкоджає вільній евакуації людей вказує, що відповідач не надав до суду доказів, що дана тимчасова споруда була запроектована на час будівництва даної будівлі, а отже влаштована самовільно без обґрунтування можливості її встановлення з дотримання норм законодавства. Також зазначив про відсутність відкриваємих вікон на сходових клітках для зменшення розповсюдження пожежі та впливу продуктів горіння на людей, які евакуюються. Крім того зазначає, що такий захід реагування як зупинення експлуатації не є санкцією, а є превентивним заходом, а також має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому підтримує доводи своєї апеляційної скарги.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому підтримує свою позицію викладену у відзиві.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що згідно із посвідченням на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 01 грудня 2021 №588, відповідно до Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V (далі - Закон №877-V), “Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052), “Плану заходів державного нагляду (контролю) ДСНС на 2021 рік”, затвердженого наказом ДСНС від 26 листопада 2020 року №633 та на підставі наказу ГУ ДСНС України у Волинській області від 17 листопада 2021 року №202 в період з 06.12.2021 по 14.12.2021, провідним інспектором відділу організації профілактичної роботи Луцького районного управління Головного управління здійснено планову перевірку території, будівель та приміщень ТОВ «УМПП-ЦЕНТР», що розташовані за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 30 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с. 7-9).
За результатами вказаної перевірки складений Акт планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 14 грудня 2021 року №625 (далі - Акт), яким встановлено наступні порушення вимог законодавства: пункт 5 Розділ 11 “Правил пожежної безпеки в Україні”, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014№1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015за №252/26697 (далі - Правила) - не оновлені плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі на кожному поверсі; пункт 8 Розділ 11 Правил - територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки (знак вогнегасника та евакуаційний вихід); пункт 10 Розділ 11 Правил- для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захист; пункт 15 Розділ 11 Правил - працівники підприємства не пройшли протипожежні інструктажі; пункт 16 Розділ 11 Правил - посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; пункт 22 Розділ II Правил ДБН В.1.1-7-2016 - влаштовано на кожному поверсі на сходовій клітці глухі вікна без можливості їх відкривання; пункт 1.19 Глава 1 Розділ III Правил - керівник об'єкта своїм розпорядчим документом не визначив спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів; абзац 13 Пункт 2.37 Глава 2 Розділ III Правил - відсутні пристрої для самозачинення на дверях, які ведуть на другу сходову клітку на кожному поверсі; абзац 12 Пункт 2.37 глави 2 розділу III Правил - в дверях на шляхах евакуації встановлено скло яке дає скалки при руйнуванні; абзац 1 Пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил - на шляхах евакуації на першому поверсі встановлено тимчасове приміщення (обмінник валют), яке перешкоджають вільній евакуації людей; абзац другий пункту 2.3 глави 2 розділу III Правил - в приміщеннях електрощитових відсутній протипожежні двері сертифіковані в Україні; абзац перший пункту 2.12 глави 2 розділу III Правил - приміщення електрощитової використовується не за призначенням (влаштовано приміщення для паління) на 6 поверсі. В приміщення електрощитової в підвалі знаходяться сторонні предмети; абзац 2 Пункт 2.37 глави 2 розділу Правил - на шляхах евакуації на першому поверсі встановлено турнікет, які перешкоджають вільній евакуації людей; пункт 1.20 Глава 1 Розділ IV Правил - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; пункт 1.16 Глава 1 Розділ IV Правил - електрощити, групові електрощити не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки); абзац 1 Пункт 2.17 Глава 2 Розділ IV Правил - допускаються до роботи в котельні особи, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень; пункт 1.2 Глава 1 Розділ V Правил - будівля котельні та господарча будівля не обладнані системами протипожежного захисту; пункт 1.4 Глава 1 Розділ V Правил - відсутній договір на обслуговування наявної пожежної сигналізації та виведення на пульт центрального спостереження; підпункт 2 Пункт 2.2 Глава 2 Розділ V Правил - пожежний кран-комплект на 6 поверсі не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля; підпункт 9 Пункт 2.2 Глава 2 Розділ V Правил- не проведено щорічне випробування пожежних кран-комплектів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; пункт 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - посадовими особами не пройдено навчання з питань цивільного захисту; пункт 11 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту; пункт 1.6 глави 1 розділу IV Правил - з'єднання, відгалуження та окінцювання жилі проводів і кабелів здійснено за допомогою скруток в підвалі; пункт 1.18 глави 1 розділу IV Правил - в приміщенні котельні на відстані менше 1 метра навколо електрощита складуються горючі матеріали; пункт 1.8 глави 1 розділу IV Правил - в приміщенні котельні влаштовану тимчасову електромережу; пункт 1.18 глави 1 розділу IV 1 розділу IV Правил - в приміщенні котельні світильники з лампами розжарення експлуатуються без захисного ковпака (а.с. 10-13).
У зв'язку із виявленими порушеннями вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ГУ ДСНС України у Волинській області на підставі КЦЗ, Закону №877-V звернулось із адміністративним позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративної будівлі та будівлі котельні за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 30 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Також, апеляційним судом встановлено, що у зв'язку із усуненням значної кількості зауважень, зафіксованих в Акті, відповідач звернувся до позивача із заявою від 18.04.2022, в якій просив провести позапланову перевірку ТОВ «УМПП-Центр» щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки .
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «УМПП-Центр» ГУ ДСНС України у Волинській області було складено акт від 06 травня 2022 року №123, із якого убачається, що неусунутими залишилося три порушення, а саме: пункт 22 Розділ II Правил ДБН В.1.1-7-2016 - влаштовано на кожному поверсі на сходовій клітці глухі вікна без можливості їх відкривання; абзац 1 Пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил - на шляхах евакуації на першому поверсі встановлено тимчасове приміщення (обмінник валют), яке перешкоджають вільній евакуації людей; пункт 1.2 Глава 1 Розділ V Правил - будівля котельні та господарча будівля не обладнані системами протипожежного захисту (а.с. 187-190). Вказаний акт було підписано ТОВ «УМПП-Центр» із запереченнями.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не в повній мірі надав суду достатніх, переконливих та беззаперечних доказів, що виявлені порушення на ТОВ «УМПП-Центр» за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 30, є такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а відтак відсутні підстави для застосування до товариства заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкта перевірки, оскільки суб'єктом владних повноважень не доведено в повній мірі допущення відповідачем порушень. Крім того, суд зазначив, що позивач, звертаючись з цим позовом, з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування окрім повного заборонити подальшу експлуатацію адміністративної будівлі та будівлі котельні за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 30.
Спірні правовідносини регулюються КЦЗ України, Законом №877-V та Правилами №1417.
Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
У свою чергу згідно з частиною першою статті 47 КЦЗ України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з статтею 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до пунктів 1, 7 Положення №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Положення №1052).
Відповідно до статті 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відтак, ГУ ДСНС України у Волинській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо ці порушення створюють загрозу життю або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 КЦЗ України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Згідно з частиною другою вказаної статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
У свою чергу згідно з частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 КЦЗ України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Як визначено пунктами 33, 43 частини першої статті 2 КЦЗ України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.
Правила №1417, є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил №1417).
Настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі пов'язане з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
З системного аналізу положення частини п'ятої статті 4 Закону №877-V та статей 68, 70 КЦЗ України, суд дійшов висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Позиція апелянта обґрунтовується тим, що незважаючи на те, що відповідачем станом на день розгляду справи судом першої інстанції усунуто 23 із 26 виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, залишились неусунутими деякі порушення, зокрема наступні.
Позивач вказує на порушення пункту 1.2 Глави 1 Розділ V Правил №1417 - будівля котельні та господарча будівля не обладнані системами протипожежного захисту.
Суд першої інстанції виходив з того, що з метою усунення вказаного порушення між ТОВ “УМПП-ЦЕНТР” та ПП “Форпост-Волинь” було укладено договір від 02.05.2022 №1/22 на виконання монтажних та налагоджувальних робіт з встановлення пожежної сигналізації, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з монтажу та налагодження засобів противопожежної сигналізації у приміщенні котельні, за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 30 (а.с. 192).
Апелянт не погоджується з вказаним твердженням в питанні того, що позов був поданий в опалювальний сезон при повноцінній роботі будівлі котельні та перебуванні там людей.
Апеляційний суд констатує, що монтажні та налагоджувальні роботи на момент розгляду апеляційної скарги завершено, було встановлено системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, що підтверджується Договором від 01.07.2022 №01/07/22 на технічне обслуговування систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей та актом перевірки відповідності систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей у приміщенні котельні по пр. Президента Грушевського, 30 в м. Луцьк від 01.07.2022. Вказані докази були долучені відповідачем до заперечень на відповідь на відзив.
Вищезазначене підтверджує повне усунення порушень в будівлі котельні, відтак колегія суддів відхиляє доводи апелянта в цій частині.
Апелянт вказує на порушення абзацу 1 Пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 - на шляхах евакуації на першому поверсі встановлено тимчасове приміщення (обмінник валют), яке перешкоджають вільній евакуації людей.
Зазначає, що тимчасова споруда влаштована у вестибюлі, перед самим виходом безпосередньо на вулицю, та буде перешкоджати евакуації людей.
Оглянувши фотоматеріали, які містяться у справі (а.с. 95-97), колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, оскільки видно що обмінник валют встановлено праворуч від виходу та ніяким чином не перекриває шлях евакуації.
Стосовно порушення яке полягає у відсутності вікон які відчиняються на сходових клітках, для зменшення розповсюдження пожежі та впливу продуктів горіння на людей, які евакуюються.
Суд першої інстанції виходив з того, що У ДБН В.1.1.-7:2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва встановлений вичерпний перелік умов, що не допускається розміщувати у сходових клітках,, сходах, а саме: обладнання, яке виступає за площину стін на висоті до 2,2 м від поверхні проступів маршів і сходових площадок; паропроводи, газопроводи, трубопроводи для транспортування горючих рідин, повітропроводи; шафи, в тому числі вбудовані, крім шаф для пожежних кран-комплектів, які не повинні зменшувати нормовану (розрахункову) ширину площадки сходової клітки; системи електропроводки, крім прихованої електропроводки для освітлення коридорів і сходових кліток; вбудовані приміщення будь-якого призначення; ліфти, крім ліфтів, зазначених у 7.3.23 цих Норм, виходи з вантажних ліфтів і вантажних підйомників, сміттєпроводи. Таким чином, ДБН В.1.1.-7:2016 не містить обмежень щодо облаштування на сходовій клітці глухих вікон без можливості їх відкривання та лише вказані порушення не можуть слугувати достатньою підставою для застосування виключного заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі.
Апелянт покликається на пункт 7.3.26 ДБН В 1.1-7:2016 де зазначено, що вікна сходових кліток типів СК1, Н1, Н3 слід обладнувати пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів.
Однак, апелянтом ніде не обґрунтовується що сходові клітки позивача належать саме до сходових кліток типів СК1, Н1, Н3.
Апелянт вказує, що відповідач провів ремонт будівель без врахування вимог норм демонтувавши відчиняємі вікна на глухі чим порушив вимоги будівельних норм. Колегія суддів зазначає, що вказане твердження апелянта не обґрунтоване жодними доказами, відтак не береться до уваги.
Апеляційний суд бере до уваги те, що будівля ТОВ “УМПП-ЦЕНТР” не є новою, та експлуатується з 1970-х років, та в ній не було пристроїв для відчинення вікон на сходових площадках. Відтак, суд першої інстанції правильно встановив, що ДБН В.1.1.-7:2016 не містить обмежень щодо облаштування на сходовій клітці глухих вікон.
Слід зазначити, що КЦЗ України пов'язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об'єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17.
Так, поняття "загрози життю та здоров'ю" є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
При обранні заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації адміністративної будівлі та будівлі котельні відповідача, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
При цьому, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону №877-V), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 640/10129/20, від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15.
Як підтверджується матеріалами справи, стосовно більшості порушень відповідачем надані докази їх усунення.
Також, апеляційний суд зазначає, що позивач не довів наявність реальної загрози життю або здоров'ю людей, що є необхідним елементом для застосування вказаного заходу реагування.
Принагідно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач, звертаючись з позовом до суду першої інстанції, з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування окрім повної зупинення експлуатації будівель. Повне зупинення експлуатації, як зазначалось вище, є виключним, крайнім заходом реагування, відтак апеляційний суд вважає, що в даному випадку апелянту слід було обґрунтувати недоцільність інших заходів реагування, чого зроблено не було.
Враховуючи встановлені обставини, зокрема вжиття ТОВ “УМПП-ЦЕНТР” заходів щодо усунення та фактичного усунення значної частини порушення, що також підтверджується матеріалами справи, а також не доведення позивачем того факту, що виявленні порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (ті, що залишилися не усунутими) реально створює загрозу життю та здоров'ю людей, за таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для застосування заходів реагування до відповідача шляхом повного зупинення експлуатації будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження позивача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 травня 2022 року в справі №140/1355/22- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш