17 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/10474/21 пров. № А/857/7600/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року, головуючий суддя - Нор У.М., ухвалене у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_2 , Оперативного командування " Захід " Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинення певних дій,-
В липні 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_2 (Відповідач 1), Оперативного командування " Захід " Військової частини НОМЕР_1 (Відповідач 2), в якому просив визнати протиправною бездіяльність Відповідача 1 та Відповідача 2 щодо безпідставності внесення змін до наказів про звільнення; зобов'язати Відповідача 1 внести зміни в пункт 23 наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 15 жовтня 2016 року № 579 про звільнення позивача з військової служби у запас відповідно до підпункту «є» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункту 1 Указу Президента України від 26 вересня 2016 року №411/2016 «Про звільнення запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» на звільнити позивача зі служби відставку за станом здоров'я; зобов'язати Відповідача 2 внести зміни в наказ від 21 жовтня 2016 року № 243 щодо формулювання підстави звільнення позивача.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що зазначені в наказі причини звільнення зі служби не відповідають дійсним обставинам звільнення та їх підставам, оскільки протоколом військово-лікарської комісії Західного регіону підтверджено право позивача на звільнення з військової служби за станом здоров'я з 2016 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Командування Сухопутних військ Збройних України (Військова частина НОМЕР_2 ) та Оперативного командування " Захід " (Військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у невнесенні змін до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15 жовтня 2016 року № 579 та наказу Командувача військ оперативного командування « Захід » від 21 жовтня 2016 року № 243 в частині визначення підстави звільнення ОСОБА_1 ; зобов'язано Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (Військ частина НОМЕР_2 ) внести зміни до пункту 23 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 15 жовтня 2016 року № 579 в частині підстави звільнення з військової служби у запас підполковника ОСОБА_1 , а саме: замінити підпункт "є" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", пункт 1 Указу Президента України від 26 верес 2016 року № 411/2016 "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призивом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15" на пункт "б" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я), в редакції, що діяла на момент звільнення; зобов'язано Оперативне командування " Захід " (Військова частина НОМЕР_1 ) внести зміни до пункту 3 наказу Командувача військ оперативного командування « Захід » від 21 жовтня 2016 року № 243 в частині підстав звільнення з військової служби у запас підполковника ОСОБА_1 , а саме: замінити підпункт "є" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на пункт "б" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я), в редакції, що діяла на момент звільнення.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ВЧ НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду попередньої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до пункту 243 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби підстава звільнення зміні не підлягає, якщо при звільненні не допущені порушення законодавства і не виникли нові обставини, пов'язані із звільненням.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 по 2016 рік проходив службу в Збройних Силах України.
Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 47 від 08 квітня 2016 року, виданим військово-лікарською комісією госпітальна в/ч НОМЕР_3 , позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Згідно з відтиском печатки військово-лікарської комісії Західного регіону, що міститься на останньому аркуші свідоцтва про хворобу, постанова військово-лікарської комісії не затверджується; для встановлення - причинного зв'язку захворювань підполковника ОСОБА_1 направити на контрольне обстеження в управління ВМКДЗР м. Львів з обов'язковим пред'явленням його свідоцтва про хворобу за 2004 рік. На відтиску печатки зазначена дата прийняття такого рішення військово-лікарською комісією Західного регіону - 19 квітня 2016 року.
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15 жовтня 2016 року № 579 підполковника ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "є" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", пункту 1 Указу Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призивом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15».
На підставі наказу Командувача військ оперативного командування « Захід » від 21 жовтня 2016 року № 243 позивач був виключений зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. При цьому, у пункті 3 названого наказу цитується підстава звільнення зі служби, зазначена в наказі командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15 жовтня 2016 року № 579.
Відповідно до свідоцтва про хворобу від 30 листопада 2018 року №150, військово-лікарська комісія госпітальна в/ч НОМЕР_3 повторно визнала позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. При цьому, вказане свідоцтво про хворобу було затверджене військово-лікарською комісією Західного регіону згідно із протоколом від 04 лютого 2019 року № 35. Зокрема, відтиск печатки військово-лікарської комісії Західного регіону на вказаному свідоцтві про хворобу містить напис про те, що захворювання пов'язане з проходженням служби.
В подальшому, позивач неодноразово звертався до відповідачів із заявами (клопотаннями, рапортами) щодо внесення змін до наказів командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15 жовтня 2016 року № 579 в частині визначення підстави звільнення та зазначення підстави звільнення як за станом здоров'я.
Листом від 21 січня 2021 року за № 116/9/кц/2/86 Відповідач 1 повідомив позивачу про відсутність підстав для внесення змін до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15 жовтня 2016 року № 579 в частині визначення підстави звільнення мотивів, тотожних наведеним у відзиві.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що підтвердження військово-лікарською комісією Західного регіону причинного зв'язку захворювання з проходженням позивачем військової служби, за наслідками чого позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, є новими обставинами, пов'язаними зі звільненням, що відповідно до вимог пункту 243 Положення №1153/2008 є підставою для внесення змін до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15 жовтня 2016 року № 579 та наказу Командувача військ оперативного командування « Захід » від 21 жовтня 2016 року №243 в частині визначення підстави звільнення.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
За статтею 26 Закону звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Підпунктом "є" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону визначено, що під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці, що з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами або 3 цієї частини, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служ військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України.
Пунктом 1 Указу Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/21 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації, відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» постановлено провести у вересні - жовтні 2016 року звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15 "Про часткову мобілізацію", крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу.
Частина сьомою статті 26 Закону передбачено, що особи офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби, зокрема за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.
Положення па проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення) визначає порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулює питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Так, пунктом 240 Положення встановлено, що військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров'я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров'я.
При цьому, згідно вказаного вище пункту після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформляються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.
Також, відповідно до пункту 6.1. Положення № 402 направлення на медичний огляд проводиться:
а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин начальниками гарнізонів, штатних ВЛК. військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служба правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;
б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Пунктом 21.1 Положення №402 передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Пунктами 6.17, 6.18 Положення №402 передбачено, що медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.
У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці за станом здоров'я ВЛК не приймається. У разі коли ці особи визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову про звільнення від виконання службових обов'язків до 30 діб.
Матеріалами справи підтверджено, що свідоцтвом про хворобу № 47 від 08 квітня 2016 року військово-лікарською комісією госпітальна в/ч НОМЕР_3 було визнано позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак, таке рішення Військово-лікарської комісії госпітальна в/ч НОМЕР_3 не було затверджене Військово-лікарською комісією Західного регіону у зв'язку з направленням позивача на контрольне обстеження.
Таким чином, станом на час прийняття наказу від 15 жовтня 2016 року № 579 підстав для звільнення позивача з військової служби у запас за станом здоров'я у відповідності до пункту "б" частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ у Відповідача 1 не було.
Також будь яких інших підстав для звільнення позивача станом на 15 жовтня 20126 року Відповідача 1 не було.
Колегія суддів звертає увагу на те, що п. 243 Положення встановлено, що після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби підстава звільнення зміні не підлягає, якщо при звільненні не допущені порушення законодавства і не виникли нові обставини, пов'язані зі звільненням.
Таким чином, на момент звільнення позивача з військової служби відповідачем не було допущено порушень законодавства та не виникло нових обставин, пов'язаних із звільненням, відтак колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для внесення змін щодо формулювання підстави звільнення позивача, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на те, що за п. 21.14 Положення №302 встановлення причинного зв'язку захворювання є гарантією соціального захисту військового службовця, та не є безумовною підставою для зміни формулювання підстави звільнення із військової служби.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі №460/10474/21 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький