Справа № 592/3249/22
Провадження № 3/592/1122/22
10 серпня 2022 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Костенко Владислав Геннадійович, з участю представника митниці Бикова Д.О., захисника ОСОБА_1 - адвоката Хурсенка С.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Сумської митниці ДМС України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 483 МК України,
Відносно ОСОБА_1 11.05.2022 складений протокол про порушення митних правил 0328/80500/22 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України. У протоколі зазначено, що з метою ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі при подальшому митному оформленні транспортного засобу, ОСОБА_1 11.02.2020 на митному посту «Володимир-Волинський» Волинської митниці вчинив дії, спрямовані на переміщення на територію України товару «Автомобіль легковий, бувший у використанні, марка HYUNDAI, модель TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення 2007, тип двигуна дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна 1 991 см3» вартістю 3 000 EUR (80 555 грн. 04 коп. згідно курсу НБУ на 11.02.2020), з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, що містять неправдиві дані, а саме договору купівлі-продажу б/н від 07.02.2020, де вартість транспортного засобу становить 2 100 EUR (56 388 грн. 78 коп. згідно курсу НБУ на 11.02.2020). За наявною інформацією АСМО Інспектор ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 483 МК України, тобто переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, вчинені особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цією статтею або статтею 482 цього Кодексу.
Представник митниці в суді підтримав обставини, викладені в протоколі про порушення митних правил та вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України.
До суду ОСОБА_1 не з'явився. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Хурсенко С.О. в суді не погодився з обставинами, викладеними у протоколі про порушення митних правил та вважав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 483 МК України, виходячи із наступного. Зі складеного протоколу видно, що поставивши у вину наведені у ньому дії, в протоколі не зазначено, яким саме чином які саме неправдиві дані містить документ купівлі-продажу б/н від 07.02.2020. В фабулі протоколу про порушення митних правил зазначено про митне оформлення двох різних автомобілей марки HYUNDAI, модель TUCSON, з різними номерами кузова (VIN): НОМЕР_2 та НОМЕР_3 . Стосовно матеріалів, які надійшли з Республіки Литва, то відповідно до супровідного листа матеріали стосувались 4 автомобілей, серед них зазначений транспортний засіб марка HYUNDAI, модель TUCSON, помер кузова (VIN): НОМЕР_3 , транспортний засіб (VIN): НОМЕР_4 у вказаному листі відсутній. Крім того даний супровідний лист зазначає про наявність в додатках копій документів на 14 аркушах. В матеріалах справи про порушення митних правил надано значно менше копій документів - на 7 аркушах. Вказані копії документів завірені головним державним інспектором з нерозбірливим підписом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. З урахуванням того, що відповідно до супровідного листа (20.3/05)3В-7258 від 2021-11-29 з Литовської Республіки в додатках надійшли копії документів, то і відповідно головний інспектор митниці не мав права їх завіряти, оскільки оригінали йому не надавались і вказані копії ним не створювались. Таким чином додатки до супровідного листа не засвідчені у встановленому порядку, а отже вони надані до суду з порушенням порядку, встановленого законом. Крім того, вищезазначені копії документів виконані на іноземній мові і в матеріалах справи про порушення митних правил відсутній їх переклад на українську мову, що є ще однією підставою для визнання вказаних документів недопустимими доказами. Стосовно зазначення вартості транспортного засобу із перерахуванням його вартості з евро в українські гривні - в матеріалах справи про порушення митних правил відсутні докази щодо офіційного курсу евро та гривні станом на 11.02.2020. Посилання службової особи Слобожанської митниці, яка склала протокол про порушення митних правил, що ОСОБА_2 мав на меті ухилення від сплати митних платежів також не підтверджується доказами - в матеріалах справи про порушення митних правил такі розрахунки відсутні. Однак, матеріали, зібрані органом, працівник якого склав протокол про правопорушення митних правил, не містять як переконливих даних про те, що мав місце факт заподіяння інкримінованими діями будь якої шкоди, так і достатніх доказів про умисне вчинення правопорушником того діяння, яке ставиться йому у вину. Приймаючи до уваги той факт, що у протоколі про порушення митних відсутні посилання на, спосіб вчинення правопорушення, характер правопорушення, кваліфікаційні ознаки, тобто протокол не містить достатніх даних, які свідчать про наявність ознак адміністративного правопорушення, а також з урахуванням відсутності: доказів, беззаперечно підтверджуючих факту порушення митних правил (зокрема, щодо способу наявність у діях правопорушника вини у формі умислу, мотиву учинення порушення митних а також даних щодо наслідків правопорушення, характеру і розміру заподіяної шкоди у зв'язку з учиненням порушення митних правил. Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 483 МК України. Так дійсно, ОСОБА_1 відповідно до постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.11.2021 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України. Події, за вчинення яких ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності відбулись 01.04.2021, тобто більш через рік ніж ті події, про які йдеться в протоколі про порушення митних правил № 0328/80500/22 від 11.05.2022.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Частина 2 статті 483 МК України, передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, вчинені особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цією статтею або статтею 482 цього Кодексу.
Таким чином, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Необхідно враховувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку перемішуються, тощо не відповідають дійсності: - недійсні документи, тобто документи, що втратили юридичну силу.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Відповідно до ст. 459 МК України, суб'єктом правопорушення можуть бути громадяни, які досягай 16-річного віку, а також посадові особи підприємств. Суб'єктом правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України є особа яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цією статтею або статтею 482 цього Кодексу.
Посадова особа підприємства - керівник та інші працівники підприємства (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за виконання вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інше.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.
У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про порушення митних правил, у відповідності до ст. 490 МК України.
Європейським судом з прав людини активно використовується стандарт доказування «поза розумним сумнівом».
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.
На підтвердження вини ОСОБА_1 митним органом надані наступні докази: протокол про порушення митних правил № 0328/80500/22 від 11.05.2022; копія супровідного листа Державної митної служби України про відповідь митних органів Литовської Республіки № 26/26-04/724/534 від 17.02.2022 щодо надання копії відповіді митних органів Литоської Республіки з доданими до неї документами для опрацювання та залучення до матеріалів справи; копія супровідного листа митних органів Литоської Республіки № (20.3/05)3В-7258 від 2021-11-29 з додатками до нього на іноземній мові на 7 арк.; копія електронної митної декларації UA807310/2020/001451, в гарфі підпис і прізвище декларанта/представника зазначено ОСОБА_3 ; копія квитанції АТ КБ «Приватбанк» згідно якої ОСОБА_4 сплачено 76 000 грн. 00 коп., призначення платежу «попередня опалата за митне оформлення»; копії акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; копія додаткового аркушу до Акту про проведення митного огляду товарів; копія довіреності на ОСОБА_1 від імені ОСОБА_4 ; копія постанови Сумського апеляційного суду від 18.01.2022 (справа №592/12293/21, провадження №33/816/64/22), відповідно до якої постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.11.2021 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України залишено без змін, події за які ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, вчинене 01.04.2021.
З наведених доказів вбачається, що протокол складений відносно ОСОБА_1 за вчинення порушення передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України 11.02.2022, а стягнення за ч. 1 ст. 483 МК України на нього було накладене 17.11.2021. Тобто на момент 11.02.2022 ОСОБА_1 не був особою яка притягалася до відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України. Відтак він не є суб'єктом правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України за яке складений протокол 0328/80500/22 від 11.05.2022.
Згідно з ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суд не вправі вийти за межі протоколу та самостійно розширити фабулу (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення зазначену у протоколі чи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це істотно порушує право особи на захист та не узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ наведеною вище, згідно якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Надані суду матеріали не містять достатніх та переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил саме за ч. 2 ст. 483 МК України.
Враховуючи зазначене, провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 483 МК України підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 483, 486, 487, 491, 495, 497, 522, 524, 526-528 Митного кодексу України, ст. 247, 279, 280, 283-285 КУпАП, суд
Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк до Сумського апеляційного суду з дня її винесення.
Суддя В.Г. Костенко