Справа № 591/3243/22 Провадження № 3/591/1443/22
19 серпня 2022 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , зі слів не працює,-
за ч.1 ст. 130 КУпАП -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 24 липня 2022 року серії ААБ №310356, ОСОБА_1 23.07.2022 о 22-40 год у м.Суми по вул. Івана Сірка, керував т/з Mitsubishi Outlander, д.н.з. - НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився на місці зупинки та виявив бажання проїхати до закладу охорони здоров'я, де в подальшому також відмовився від проходження повного огляду. Своїми діями порушив порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що вбачається з його підпису у протоколі. За таких обставин, та враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи відповідно до вимог статті 268 КУпАП не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник (зацікавлена особа) зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.
Дослідивши матеріали справи, слід зробити наступні висновки.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно ст. 280 КУпАП: орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Надісланий суду протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП складений та підписаний уповноваженою на те особою - інспектором взводу №1, роти №2 батальйону УПП в Сумській області лейтенантом поліції Науменко А.С. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, в ньому містяться також відомості щодо свідків.
Також матеріали дають підстави стверджувати про те, що поліцейськими було дотримано норми чинного законодавства під час проведення огляду на стан сп'яніння, а саме: вимоги ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Зазначені в протоколі обставини підтверджуються також матеріалами справи, що додані до протоколу.
Так, відповідно до висновку щодо результатів медичного огялду з метою виявлення стану сп'яніння від 24 липня 2022 року №506, встановити заключний діагноз ОСОБА_1 неможливо у зв'язку із відмовою останнього від повного медичного огляду на стан сп'яніння (а.с.2).
Відеозапис містить достаньо данних, які дають підстави стверджувати, що ОСОБА_1 керував т/з та мав ознаки алкогольного сп'яніння, тому у поліцейських були всі підстави пропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння.
Частина 2 ст.266 КУпАП передбачає залучення свідків тільки у разі неможливості застосування технічних засобів відеофіксації огляду. В даному випадку фіксація технічними засобами процедури огляду здійснювалась та матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, дійсно, Порядком та Інструкцією передбачено, що при проведенні огляду водія на стан сп'яніння необхідно залучення 2 свідків. Проте, Кодекс - це сукупність законів у якій-небудь галузі права, а закони - це нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами (у нашій державі - Верховною Радою України), які мають вищу юридичну силу та регулюють найважливіші суспільні відносини. А підзаконні нормативно-правові акти приймаються уповноваженими нормотворчими суб'єктами на основі і на виконання законів, не повинні суперечити їм. За таких обставин, в даному випадку дії поліцейських під час проведення огляду відповідають вимогам ст.266 КУпАП.
В даному випадку саме відомостями відеозапису підтверджується те, що ОСОБА_1 , якому поліцейські пропонують пройти огляд на стан сп"яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров"я, відмовляється від проходження такого огляду. Так, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що працівниками поліції було зупинено т/з Mitsubishi Outlander, д.н.з. - НОМЕР_1 , за кермом якого перебував саме ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із цим працівниками поліції було запропоновано йому пройти огляду на стан сп'яніння на місці зупинки. ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на місці зупинки та погоджується проїхати у наркодиспансер. Там, ОСОБА_1 проходить обстеження за допомогою технічного засобу Драгер, який видає результат, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння. Після цього лікарем надається ОСОБА_1 контейнер для здачі біосередовища -сечі, проте останній повідомляє, що здавати біосередовище як встановлено процедурою він не буде. Після цього, лікарем пропонується ОСОБА_1 здати кров на аналіз, на що останній в категоричній формі відмовляється. Лікарями декілька раз пропонується ОСОБА_1 здати або біосередовище або кров, проте останній не погоджується. Отже, така поведінка ОСОБА_1 було розцінена як відмова від повного проходження огляду на стан сп'яніння, як встановлено процедурою. Після цього, лікарями було видано висновок, а працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.9).
За наявності вказаних доказів, які зібрані з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку та не викликають жодних сумнівів у їх достовірності, належності та допустимості, є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до довідки інспектора відділу АП УПП в Сумській області Лєонової Д. про те, що ОСОБА_1 протягом року не притягувався за ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідно до облікових даних Національної автоматизованої інформаційної системи він отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.01.2020, яке вилучено не було (а.с.8).
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 496,20 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 496,20 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя І.В. Клімашевська