ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 травня 2022 року м. Київ № 826/10565/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши в порядку письмового позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпект»
до Державної фіскальної служби України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпект» (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі-відповідач) в якій просить суд:
- визнати бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у не забезпеченні збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпект» має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму безпідставно списаних (перерахованих) з рахунку ТОВ «Імпект» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість до держаного бюджету, а в подальшому перерахованих назад на зазначений рахунок ТОВ «Імпект» в загальному розмірі 374 000,00 (триста сімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок протиправною;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпект» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість показник суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпект» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 374 000 (триста сімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок та відобразити відповідне збільшення у витягу з системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
В обгрунтування позовним вимог зазначено, що відповідач повернувши кошти на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не відновив його статус у повному обсязі, зокрема, в частині його майнових прав щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 374 000,00 (триста сімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 11.07.2018 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №826/10565/18.
Відповідачем подано відзив, в якому проти позову заперечено та зазначено, що особливості справляння податку на додану вартість в постійному режимі відповідно пункту 34 підрозділу 2 розділу XX перехідних положень Кодексу, встановлено, що станом на третій робочий день (03.08.2015) після дати набрання чинності Закону України 16 липня 2015 року №643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", зареєстрованим платникам податку на додану вартість зазначені суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних , визначені пунктом 200-3 статті 200-1 Кодексу, та значення усіх її складових, дорівнюють нулю , крім значень її складових складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема - на суму залишків коштів на рахунках платників у СЕА ПДВ станом на початок такого дня (03.08.2015). Вказано, що за даними інформаційної системи органів ДФС залишок таких коштів станом на початок такого дня в СЕА ПДВ у ТОВ «Імпект» становив 0 грн., що відповідає показникам формули в розрізі УПопРах.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якому додатково наголошено на обгрунтованості позовних вимог.
В судовому засідання 08.11.2018 судом ухвалилено здійснити подальший судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2020 замінено сторону в адміністративній справі №826/10565/18 - Державну фіскальну служби України (ідентифікаційний код 39292197) її правонаступником Державною податковою службою України (ідентифікаційний код 43005393).
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпект» (далі - ТОВ «Імпект») зі свого поточного рахунку було перераховано кошти у загальному розмірі 374 000 (триста сімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок на рахунок ТОВ «Імпект» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість для збільшення розміру суми.
Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, ТОВ «Імпект», відповідно до рядка 24 було задекларовано «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду)» в розмірі 317 939,00 грн. (триста сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) гривень 00 копійок.
За посиланням позивача, сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за наслідками звітного періоду становила 0 грн.
Проте, незважаючи на відсутність сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету, суму коштів в розмірі 374 000 (триста сімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок з рахунку ТОВ «Імпект» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість було списано (перераховано) в рахунок держаного бюджету.
Не погоджуючись із безпідставним списанням (перерахуванням) сум коштів з рахунку ТОВ «Імпект» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість до держаного бюджету, ТОВ «Імпект» звернулось до податкового органу з вимогою про повернення безпідставно перерахованих сум.
За посиланням позивача, що не заперечено відповідачем, позивач звернувся 11.06.2018 до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві з листом в якому просило збільшити у системі адміністрування ПДВ реєстраційну суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 374 000.00 грн. (триста сімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок. Проте, на день подання позовної заяви, відповіді на даний лист ТОВ «Імпект» отримано не було.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності 01 січня 2015 року. Так, згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.
На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок №569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків. Згідно пункту 1 Порядку №569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
Пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
За змістом же приписів пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 29 липня 2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:
УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ,
У цій нормі наведене значення кожного показника згаданої формули.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку.
Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
При цьому у відповідності до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.
В такому випадку суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.
Вказана процедура деталізована у пункті 9-1 Порядку №569 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.
Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте.
ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.
Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене. Водночас нормою пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (в редакції, чинній з 29 липня 2015 року) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року №643-VIII зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.
Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема: 4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року.
На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (червень 2015 року).
Зміст наведених положень свідчить про те, що з набранням 29 липня 2015 року чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року №643-VIII, яким зазначені положення ПК України були викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування ПДВ платникам податків було «обнулено» значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 34 XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.
Відповідно до підпункту 4 пункту 34 XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу. До 31 липня 2015 року/20 серпня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року.
При цьому зареєстрованим платникам податку значення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягало автоматичному збільшенню у визначених в пункті 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України випадках, за змістом підпункту 4 якого визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податків за червень 2015 року.
Враховуючи зазначене, у відповідача були відсутні підстави для автоматичного збільшення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних .
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.