ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення заяви без руху
04 травня 2022 року м. Київ № 640/7016/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., ознайомившись у письмовому провадженні з заявою
Головного управління ДПС у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Градус-Т»
про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платників податків,
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Градус-Т» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 47/49, ідентифікаційний код 38746437).
В обґрунтування заяви зазначено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наказ від 25.04.2022 № 1563-п «Про проведення фактичних перевірок», що передбачає проведення протягом квітня - травня 2022 року фактичних перевірок суб'єктів господарювання згідно з додатком з питань дотримання здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.
До переліку суб'єктів господарювання для проведення фактичних перевірок включено ТОВ «Градус-Т» та визначено проведення фактичної перевірки 02.05.2022 тривалістю 10 діб.
02.05.2022 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві з метою вручення копії наказу про проведення фактичних перевірок, ознайомлення з направленнями про проведення фактичних перевірок здійснено виїзд до господарських одиниць, що належать ТОВ «Градус-Т», однак працівникам Головного управління ДПС у м. Києві відмовлено в допуску до фактичних перевірок, обстеженні виробничих приміщень та наданні документів у господарських одиницях ТОВ «Градус-Т».
Після ознайомлення, особам, які здійснювали розрахункові операції, було пред'явлено службові посвідчення, копію наказу від 15.04.2022 № 1563-п та направлення на проведення фактичних перевірок.
В подальшому особами, які здійснювали розрахункові операції, після ознайомлення з наданими документами повідомлено про недопуск посадових осіб Головного управління ДПС у м. Києві до проведення фактичних перевірок.
О 10 год. 00 хв. в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення № 21410 від 03.05.2022 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Градус-Т».
На виконання вимог ст. 94 Податкового кодексу України, Головне управління ДПС у м. Києві 04.05.2022 об 8 год. 50 хв. звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з відповідним поданням.
Заявником щодо сплати судового збору заявлено клопотання про звільнення від його сплати з урахуванням обставин запровадження воєнного стану, відсутність коштів для сплати судового збору, звільнення працівників, карантинні обмеження та епідеміологічну ситуацію.
В обґрунтування даної заяви представник позивача посилаючись на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зазначив, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
За твердженням представника позивача, у цій ситуації також необхідно враховувати право сторони на судовий захист та оскарження судового рішення, адже, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, згідно норм Кодексу адміністративного судочинства України мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Пояснює, що для проведення видатків по даній категорії заборгованості у контролюючого органу існує цільовий рахунок (за КЕКВ 2800), за яким в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування.
Заявник просить суд врахувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, та дозволити здійснити сплату судового збору після закінчення воєнного стану на території України.
Вирішуючи по суті заяву про усунення недоліків заяви та відстрочення сплати судового збору, суддя виходить з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, якою також є звернення податкового органу в порядку ст. 283 КАС України.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Разом з тим, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», Державна податкова служба України та її відокремлені підрозділи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо можливості відстрочення або розстрочення його сплати, звільнення від його сплати.
Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати в силу вимог КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Стосовно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, суд відмічає, що спірні правовідносини у межах вказаної адміністративної справи стосувались звернення податкового органу з адміністративним позовом без застосування положень ст. 283 КАС України, та, відповідно, особливостей розгляду такої категорії термінових адміністративних справ за правилами ст. 268-272 КАС України.
Разом з тим, у межах вказаної справи суд дійшов аналогічних висновків.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Отже, положення частини першої статті 133 КАС України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстави для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Відтак, заява представника Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, а у даному випадку, вимогам ч. 2 ст. 283 КАС України («Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів») в порядку якої і подано звернення до суду.
За правилами ч. 3 ст. 161 КАС України, які застосовуються і до звернення податкового органу, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В контексті останнього, суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, якою і є звернення податкового органу в порядку ст. 283 КАС України.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд: у постанові від 20.11.2019 у справі № 640/9566/19, від 14.11.2019 у справі № 1.380.2019.002906, в ухвалі від 14.01.2019 у справі № 640/20001/18.
В порушення вимог вказаної норми, до позовної заяви позивачем не додано документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб'єктом владних повноважень до суду заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2022 - 2481,00 грн.
Відтак, за звернення до суду з даним позовом податковому органу слід сплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, а також положення ч. 3 ст. 283 КАС України, заява податкового органу підлягає залишенню без руху із встановленням заявнику строку для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду до 12 год. 00 хв. 05.05.2022 включно оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Керуючись ст. ст. 283, 161, 241-243, 248, ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Заяву Головного управлінні ДПС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - залишити без руху.
2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків до 12 год. 00 хв. 05.05.2022 включно.
3. Попередити заявника про те, що у випадку неусунення недоліків звернення (заяви), воно буде повернуто на підставі ч. 3 ст. 283 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із заявою.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).
Суддя К.С. Пащенко