ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
04 травня 2022 року справа №640/4918/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)
про1) визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви на підставі довідки від 02 грудня 2021 року №07.1-12/166, виданої Північним апеляційним господарським судом; 2) зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розрахунку 78% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки від 02 грудня 2021 року №07.1-12/166, виданої Північним апеляційним господарським судом, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач протиправно відмовив у здійсненні перерахунку щомісячного грошового довічного утримання судді на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 02 грудня 2021 року №07.1-12/166, виданої Північним апеляційним господарським судом.
На думку позивача, після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020, а саме, з 19 лютого 2020 року, в нього виникло право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ухвалою від 14 лютого 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/4918/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
В матеріалах справи докази надання відповідачем відзиву на позовну заяву відсутні.
Суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує довічне грошове утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Північний апеляційний господарський суд видав ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02 грудня 2021 року №07.1-12/166, відповідно до якої станом на 01 грудня 2021 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 229 906,25 грн., у тому числі: посадовий оклад 131 375,00 грн.; доплата за вислугу років 91 962,50 грн.; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 6 568,75 грн.; доплата за науковий ступінь - 0,00 грн.; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0,00 грн.; щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 0,00 грн.
У відповідь на заяву позивача від 28 грудня 2021 року відповідач в листі від 04 січня 2022 року №2600-0205-8/461 відмовив в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки розмір суддівської винагороди, зокрема, посадового окладу працюючого судді з 01 січня 2021 року не змінився.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Відповідно до статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VI.
Згідно із пунктом 2 розділу «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VI визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною четвертою та п'ятою цієї статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти, зокрема, 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII визначалось, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року №193-IX, який набрав чинності 07 листопада 2019 року, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, якими передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI.
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII зі змінами.
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. А тому ці положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII Конституційний Суд України визнав неконституційними.
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 06 березня 2019 року у справі №638/12586/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Враховуючи, що зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, у позивача з 19 лютого 2020 року - наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020, виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 16 червня 2020 року за результатами розгляду зразкової справи від №620/1116/20.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 02 грудня 2021 року №07.1-12/166 з огляду на те, що розмір суддівської винагороди, зокрема, посадового окладу працюючого судді з 01 січня 2021 року не змінився.
Проте, як стверджує позивач та не заперечує відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві здійснює позивачу нарахування довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 06 грудня 2016 року №07-19/228 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Київським апеляційним господарським судом.
В матеріалах справи міститься довідка від 06 грудня 2016 року №07-19/228 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, видана Київським апеляційним господарським судом ОСОБА_1 , відповідно до якої заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці склала 30 800,00 грн., у тому числі: оклад - 17 600,00 грн., доплата за вислугу років 70% (34 роки 11 місяців 15 днів) - 12 320,00 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді в судді 5% - 880,00 грн.; довідка видана на підставі особового рахунку станом на 01 грудня 2016 року.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують, що довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 перераховано ГУ ПФУ в м. Києві з 01 грудня 2021 року.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абзаців першого та другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, відмова відповідача перерахувати та виплати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки від 02 грудня 2021 року №07.1-12/166 є необґрунтованою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви на підставі довідки від 02 грудня 2021 року №07.1-12/166, виданої Північним апеляційним господарським судом та зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі зазначеної довідки.
Щодо вимоги позивача відповідача провести позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 02 грудня 2021 року №07.1-12/166, виданої Північним апеляційним господарським судом, починаючи з 19 лютого 2020 року, суд зазначає таке.
Як вище зазначив суд, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці та з 19 лютого 2020 року - наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ.
Водночас, в довідці від 02 грудня 2021 року №07.1-12/166, виданої Північним апеляційним господарським судом, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначена станом на 01 грудня 2021 року, а, отже, перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі зазначеної довідки, має бути здійснений з 01 грудня 2021 року.
В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розрахунку 78% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки від 02 грудня 2021 року №07.1-12/166 суд зазначає, що право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, а також його перерахунок врегульовано положеннями статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII.
Частиною третьою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Як встановив суд, стаж судді, який дає позивачу право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 34 роки 11 місяців 5 днів, тобто 14 повних років понад необхідний стаж 20 років.
Отже, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивача має розраховуватися в розмірі 78% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а саме: 50% +2% х 14 = 78%.
Таким чином, позивач має право на перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розрахунку 78% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки від 02 грудня 2021 року №07.1-12/166.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 827,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви на підставі довідки від 02 грудня 2021 року №07.1-12/166, виданої Північним апеляційним господарським судом.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розрахунку 78% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки від 02 грудня 2021 року №07.1-12/166, виданої Північним апеляційним господарським судом, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01 грудня 2021 року.
4. Відмовити в іншій частині адміністративного позову.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 827,00 грн. (вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368).
Суддя В.А. Кузьменко