1/2180
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 травня 2022 року м. Київ № 640/23675/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року та з 01 липня 2019 року пенсії із розрахунку 90 % грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 січня та з 01 липня 2019 року пенсію із розрахунку 90 % грошового забезпечення, без обмежень максимального розміру пенсії, за посадою командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, згідно довідок командування Повітряних Сил Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ) від 23 березня 2020 року № 365 та № 367, виготовлених на підставі вимог постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» від 19 жовтня 2016 року № 718, із змінами, з усіма видами надбавок, доплат та проведених виплат.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок протиправної бездіяльності пенсійного органу щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено у прийнятті оновлених виданих уповноваженим органом довідок про розмір грошового забезпечення позивача, яка була виготовлена та надана до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві відповідно до вимог чинного законодавства.
Зокрема, позивач в свою чергу зазначає, що уповноваженим органом на підставі відповідної Постанови Кабінету Міністрів України якою були внесені зміни, що призвело до зміни розміру посадового окладу позивача, були видано відповідні довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії, та на підставі приписів вимог чинного законодавства України, пенсійний орган мав обов'язок на підставі таких довідок провести відповідний перерахунок суми виплати пенсії, однак, такий перерахунок пенсійним органом виконано не було, та було повернуто подані позивачем довідки.
Вказані вище обставини та відмова пенсійного органу у перерахунку пенсії на підставі наданих уповноваженим органом оновлених довідко, стали підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Не погоджуючись з викладеними позивачем у адміністративному позові аргументами та доводами, представником відповідача було подано відзив, в якому останній щодо права позивача на проведення перерахунку зазначає, що ршенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103.
Нормативно - правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», після дати набрання рішення суду законної сили не приймалося. У зв'язку з цим, а також з урахуванням пункту 4 постанови № 103, виплата пенсій продовжується у встановлених на цей час розмірах.
З урахуванням викладеного вище, представник відповідача зазначив, що у зв'язку із скасуванням пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 неможливо здійснити жодні перерахунки та зробити перерахунок виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, як того вимагає позивач, на підставі цієї довідки неможливо.
Вказані вище обставини на переконання представника відповідача дають підстави для висновку про те, новий перерахунок пенсії позивачу неможливо провести.
Заперечуючи проти викладених представником відповідача у відзиві аргументів та доводів, позивачем було подано відповідь на відзив, в якому останній зазначає, що висновки викладені представником пенсійного органу не відповідають чинному законодавству України, оскільки, Кабінетом Міністрів України було прийнято відповідну постанову на підставі якої у позивача за приписами чинного законодавства України, у позивача виникли підстави для проведення перерахунку пенсії, що свідчить про безпідставність посилань представника пенсійного органу на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.
Позивач звертає увагу, що відповідно до приписів чинного законодавства, чітко встановлено, що підставою для вчинення дій спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган ПФУ.
Таким чином, за твердженнями позивача, з урахуванням приписів чинного законодавства України, за пенсійному органу необхідно здійснити перерахунок та виплату з 01 січня та з 01 липня 2019 року пенсію позивачу із розрахунку 90% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, за посадою командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, згідно довідок командування Повітряних Сил Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ) від 23 березня 2020 року № 365 та № 367 виготовлених відповідно до вимог постанови Кабінету Міністів України № 718 від 19 жовтня 2016 року, із змінами внесеними постаною Кабінету Міністрів України № 121 від 28 лютого 2018 року та постановою Кабінету Міністрів України № 102 від 06 лютого 2019 року, з усіма видами надбавок, доплат та проведених виплат.
Розглянувши подані сторонами справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
06 лютого 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році», якою було затверджено Схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році (у коефіцієнтах), яка була введена в дію з 01 січня 2019 року. Згідно Схеми посадових окладів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 102 від 06 лютого 2019 року (у коефіцієнтах), розмір посадового окладу керівника державного органу 2 групи оплати праці, юрисдикція якого розповсюджується на всю територію України, становить 21 990,00 грн.
На підставі викладених вище обставин, позивач звернувся до командування Повітряних Сил Збройних Сил (в/ч НОМЕР_1 ), розпорядника коштів Повітряних Сил Збройних Сил України, та на підставі чого останньому було видано дві довідки від 23 березня 2020 року № 365 про розмір грошового забезпечення з 01 січня 2019 року та № 367 про розмір грошового забезпечення з 01 липня 2019 року, за посадою командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, із посадовим окладом 21 990,00 грн, та збільшеними іншими щомісячними видами грошового забезпечення.
Надалі, 17 лютого 2021 року позивач звернувся із заявою до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в якій просив здійснити йому перерахунок та виплату з 01 січня 2019 року та з 01 липня 2019 року пенсії із розрахунку 90 % грошового забезпечення, без обмежень максимального розміру, за посадою командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, на підставі виданих командуванням Повітряних Сил Збройних Сил України довідок від 23 березня 2020 року № 365 та № 367, виготовлених відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Питання про забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» № 718, із змінами, з усіма видами підвищень, надбавок та проведених виплат.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві листом було повідомлено позивача, що заява щодо перерахунку пенсії на підставі наданих довідок про розмір грошового забезпечення та № 365 та № 367 від 23 березня 2020 року розглянуто. За результатами розгляду повідомляємо, що відповідно до статті 63 Закону № 2262 (в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Оскільки Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій військовослужбовців, грошове забезпечення Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» не приймалось, підстави для проведення перерахунку пенсії згідно наданих довідок - відсутні.
У зв'язку з вищевикладеним та вважаючи відмову пенсійного органу, яка полягає у непроведені позивачу перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною 1 статті 15 Закону Україну «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ передбачено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі.
Статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин 1, 2 та 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частина 18 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Станом на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, абзац 1 пункту 2 Порядку № 45 викладено в наступній редакції: «Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, в місті Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).».
Суд звертає увагу, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (надалі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, з урахуванням викладених вище приписів чинного законодавства суд приходить до висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені «Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В даному випадку, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» від 19 жовтня 2016 року № 718, із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 № 121 (надалі - Постанова № 718), посадові оклади за посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, встановлюються у розмірах, зазначених у схемі посадових окладів на посадах державної служби, за групами оплати праці у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до співвідношення, затвердженого цією постановою.
Пунктом 2 Постанови № 718 встановлено, що військовослужбовцям та особам начальницького складу, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, виплачується: надбавка за інтенсивність служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу; премія відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання військовослужбовців та осіб начальницького складу відповідного органу; грошова допомога на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 3 Постанови № 718, грошове забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького складу, зазначених у пункті 1 цієї постанови, складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років, установлених у розмірі та порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців.
Пунктом 5 Постанови № 718 визначено, що рішення про виплату та конкретний розмір надбавки за інтенсивність служби, премії, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення приймається в порядку, установленому керівником відповідного органу, в межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Рішення про виплату та конкретний розмір надбавки за інтенсивність служби, премії, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення військовослужбовцям та особам начальницького складу, що є керівниками центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів, їх заступникам приймаються міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади; керівникам органів військового управління та їх заступникам - міністром, якому підпорядковуються військові формування та правоохоронні органи.
Відповідно до пункту 7 Постанови № 718 умови грошового забезпечення, визначені цією постановою, застосовуються з 01 травня 2016 року.
Крім того, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 року № 102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо вдосконалення структури заробітної плати працівників держаних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році», яка набрала чинності 16 лютого 2019 року і застосовується з 01 січня 2019 року затверджена схема посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році (у коефіцієнтах).
Згідно Схеми посадових окладів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 102 від 06 лютого 2019 року (у коефіцієнтах), розмір посадового окладу керівника державного органу 2 групи оплати праці, юрисдикція якого розповсюджується на всю територію України (займана позивачем посада), становить 21 990,00 грн.
Відповідно до пункту 4 «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців (частина друга).
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина третя).
Вказані правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19.
Як встановлено судом, в зазначених довідках розмір грошового забезпечення позивача визначено з урахуванням норм, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» зі змінами, від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів" та від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 року № 102.
Отже, беручи до уваги викладені вище обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що з 01 січня 2019 року та з 01 липня 2019 року у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок його пенсії з 01 січня 2019 року та з 01 липня 2019 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідок про розмір грошового забезпечення позивача від 23 березня 2020 року № 365 та № 367, наданих військовою частиною НОМЕР_1 .
Так як вже було встановлено судом вище, позивачем разом із заявою про перерахунок і виплату пенсії від до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві було також направлено вказані вище довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, однак, всупереч положенням статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та нормам «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідач після надходження зазначених довідок не перерахував пенсію позивачу, а повернув йому довідки, посилаючись на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії згідно наданих довідок.
Суд звертає увагу, що висновок про безпідставність такого посилання відповідача висловлено Верховним Судом в рішенні від 06 серпня 2019 року у зразкові справі № 160/3586/19 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24 червня 2020 року у зразковій справі № 160/8324/19.
Крім того, суд зазначає, що у відповідача відсутнє будь-яке передбачене чинним законодавством повноваження щодо повернення довідки, наданої уповноваженим органом, оскільки повернення довідки не передбачено Постановою від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», де є тільки одне юридично допустиме недискреційне повноваження пенсійного органу, а саме: прийняття даної довідки для здійснення перерахунку пенсії заявника, про що в нормативному акті зазначено наступним чином: На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії на підставі оновлених довідок виданих військовою частиною А 0549 №№ 365, 367 від 23 березня 2020 року вчинило саме протиправні дії, що свідчить про наявність правових підстав, з урахуванням приписів статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи зі змісту позовних вимог позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними саме дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати позивачу пенсії на підставі вказаних довідок та зобов'язання здійснити такий перерахунок на підставі оновлених довідок виданих уповноваженим органом.
Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо перерахунку пенсії з урахуванням 90 % грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
«Ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З огляду на зазначене, питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Як вбачається з матеріалів справи, спору щодо застосування відсоткового значення пенсії та обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Крім того, у даному випадку, суд звертає увагу, що до цього часу, до суду не було надано належних та об'єктивних доказів про те, що пенсійним органом було обмежено максимальний розмір пенсії та не застосовано встановлене при призначенні пенсії відсоткове значення пенсії позивачу, так як її перерахунок взагалі не було здійснено, а, в свою чергу, передчасне задоволення вимог щодо необмеження граничного розміру пенсії позивача та застосування відсоткового значення, яке було визначено позивачу під час призначення пенсії, суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження граничного розміром пенсії.
Суд зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві ще не ухвалювало рішення про перерахунок призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 726,40 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року та з 01 липня 2019 року пенсії на підставі наданих військовою частиною НОМЕР_1 довідок від 23 березня 2020 року № 365 та № 367.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01 січня та з 01 липня 2019 року пенсію, згідно довідок командування Повітряних Сил Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ) від 23 березня 2020 року № 365 та № 367, виготовлених на підставі вимог постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» від 19 жовтня 2016 року № 718, із змінами, з усіма видами надбавок, доплат та проведених виплат.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 726,40 грн (сімсот двадцять шість гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова