ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 травня 2022 року м. Київ № 640/26745/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа:Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Грошова Світлана Василівна
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Грошова Світлана Василівна, з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Фонду на ліквідацію банку АТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №2797/3-14 від 20.04.2014;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №2797/3-14 від20.04.2014;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на мою користь 199 235, 92 грн (сто дев'яносто дев'ять тисяч двісті тридцять п'ять гривень 93 коп.).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2021 позовна заява, як така, що не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів; належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2900,36 грн; позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачу (відповідачам).
На виконання вказаної ухвали 11.01.2022 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові документи по справі, а саме:
- квитанція №13 від 29.12.2021 про сплату судового зору у розмірі 2900,40 грн;
- заява про поновлення строку звернення до суду.
При цьому позивачем не надано жодних пояснень щодо вимог ухвали від 18.11.2021 про необхідність надання позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачу (відповідачам).
Дослідивши матеріали справи, що мають значення для правильного вирішення питання щодо поновлення строків звернення до суду, суд зазначає таке.
У ч.1 ст.122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Також, відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України у редакції на час звернення з позовом до суду, строк звернення залишився незмінний, а саме, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, вище вказаними статтями визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але такий може бути повернено або залишено без розгляду лише на тій підставі, що пропущено строк звернення, якщо судом не буде встановлена наявність поважних причин для пропуску такого строку.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У своєму клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач повторно вказує на те, що 20.04.2014 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» було укладено договір про банківський строковий вклад (депозит) № 2797/3-14 на суму 10 430,47 доларів США. Після укладення договору позивач зверталась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про виплату депозиту. Її було зареєстровано в реєстрі вкладників на отримання коштів. При написанні листів позивач наполягала на виплаті суми у розмірі 200 000 грн.
Позивач протягом 2015-2016 років вела переписку з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. 04.01.2017 вона отримала відшкодування у розмірі 764,08 грн.
З метою досудового врегулювання спору після отримання 764,08 грн позивач повторно звернулася до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», Фонду Гарантування вкладів та до уповноваженої особи фонду Чернявської О.С. з метою отримання усієї суми депозитного вкладу по договору. Однак, позивач зазначає, що відповідей на вказані звернення не отримувала.
Лише на звернення від 02.04.2021 року позивач отримала відповідь де було вказано, що Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» розглянувши заяву ОСОБА_1 , надало наступну відповідь №083-816/21 від 23.04.21р, про те що з метою з'ясування обставин, що викладені у заяві та подальшого розгляду порушеного питання, просимо направити до установи Банку копію депозитного договору №2797/3-14 від 20.04.2021 або іншого документу, що підтверджує факт укладання договору між ОСОБА_1 та Банком.
На виконання вищезазначеного прохання ОСОБА_1 повторно було направлено заяву до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» із необхідними роз'ясненнями та документами.
У відповіді від 22.06.2021 №083-1119/21 Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» повідомила ОСОБА_1 про те, що позбавлена можливості здійснювати будь-які дії, спрямовані на відшкодування коштів ОСОБА_1 та відсутні правові підстави для включення ОСОБА_1 до переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №2797/3-14 від 20.04.2021.
Однак, суд критично ставиться до викладених тверджень позивача, та визнає вказані пояснення не достатніми для обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, зважаючи на тривалий термін такого пропуску, а саме: період з 2014 року по 15.09.2021 (день звернення до суду), а також відсутність належних доказів на підтвердження того, що за такий тривалий термін позивач не міг дізнатись про порушення свої прав, свобод та інтересів, з огляду на зацікавленість позивача у вирішенні питань щодо зазначеної земельної ділянки.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень позивач вже зверталась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів за договором банківського вкладу у справі №727/8883/18. У вказаній справі в постанові Київського апеляційного суду від 04.03.2020 позивачу було роз'яснено, що правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду, зокрема і відносини щодо формування переліку осіб, які мають право на таке відшкодування, складаються без участі банку-боржника. Таким чином спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб).
Таким чином, позивачу було роз'яснено порядок захисту порушених прав у спірних правовідносинах ще у березні 2020 року.
До того ж, суд вважає за необхідне наголосити, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Таким чином суд зауважує, що у своїх поясненнях щодо строків звернення до адміністративного суду позивачем не викладено вмотивованих посилань на обставини, які перешкоджали йому звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз.1 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, не наведено достатніх доводів щодо існування обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та не надано належних доказів на підтвердження таких доводів. А отже, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу
З огляду на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом - 15.09.2021 (направлено через поштове відділення) щодо визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, тобто, з пропуском визначеного абз.1 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви.
Керуючись ст.5-11, 73-77, 90, 123, п.9 ч.4 ст.169, ст.241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Грошова Світлана Василівна про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовні матеріали надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська