ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 травня 2022 року м. Київ № 640/19762/21
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України
третя особа: Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10, Код ЄДРПОУ 00032684), третя особа: Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві (Код ЄДРПОУ 08592201; вул. Володимирська 15, м. Київ, 01601), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України затвердити Висновок про призначення одноразової грошової допомоги за встановленою 2 групою інвалідності, захворювання пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 ;
- скасувати відмову Міністерства внутрішніх справ України від 04 червня 2021 року, в затвердженні Висновку про призначення одноразової грошової допомоги за встановленою 2 групою інвалідності, захворювання пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ щодо ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги за встановленою 2 групою інвалідності захворювання пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ на ОСОБА_1 , затвердивши Висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що незважаючи на відсутність законодавчих підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, відповідач, всупереч вимог п.14 Порядку №850, відмовив позивачу у призначені такої. Вказує, що підставою для відмови слугувало те, що до складу комісії, яка проводила медико-соціальну експертизу не залучались представники закладів охорони здоров'я МВС, а також те, що поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по м.Києву» для проходження МСЕК не направлялись. Позивач вказує, що на зазначені в пункті 14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року підстави відповідач не спирається к своїй відмові і наявність їх доказово не наводить . Вважаючи у зв'язку з цим свої права порушеними, позивач звернувся до суду за судовим захистом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
Від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що Позивачем не вжито заходів для приведення документації у відповідність до законодавства.
Відповідач 17.08.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2021 у справі № 640/21706/20 МВС України 04.06.2021 затверджено Висновок, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із їх невідповідністю положенням постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. Представник відповідача вказує, що підставами для відмови стало те, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пунктів 10 та 16 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Вказує, що оскільки надіслані матеріали про призначення Позивачу одноразової грошової допомоги не відповідали положенням постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 було прийняте рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. З врахуванням наведеного вважає, що у задоволені позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ України, в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві.
Наказом № 565о/с від 26 липня 2013 року позивача було звільнено з органів внутрішніх справ.
Під час проходження служби в ОВС отримав захворювання, що пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується постановою Медичної військово-лікарської комісії № 26/19 від 16 липня 2019 року.
Втрата працездатності у відсотках склала 65 %, що вбачається із довідки серія 12ААА № 038109 від 24 лютого 2020 року Медико-спеціальної експертної комісії.
06 лютого 2020 року Медико-соціальною експертною комісією було встановлено позивачу 2 групу інвалідності, захворювання пов'язано з проходженням служби в ОВС, що вбачається з Виписки Акта огляду МСЕК серія 12 ААБ № 425894.
27 лютого 2020 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у місті Києві із заявою про призначення одноразової грошової допомоги за встановленою 2 групою інвалідності, захворювання пов'язано з проходженням служби в ОВС, яку Ліквідаційна комісія у сукупності з доданими до неї документами направила на адресу МВС.
В свою чергу, Міністерством внутрішніх справ України було повернуто подану позивачем заяву на призначення одноразової грошової допомоги до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у місті Києві на доопрацювання заявнику. Рішення Міністерства внутрішніх справ України прийнято на підставі листа Департаменту охорони здоров'я МВС від 19 березня 2020 року № 8706.
17 травня 2020 року Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у місті Києві повернула позивачу всі подані документи на доопрацювання.
01 червня 2020 року позивач повторно подав заяву на повторне направлення заяв на призначення ОГД з доданими необхідними законодавчо встановленими документами та із заявою щодо усунення зазначених Міністерством внутрішніх справ України недоліків.
Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві листом сповістила, що виконала всі дії, передбачені пунктами 7 та 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року в повному обсязі та направила необхідні документи на прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України.
Подані позивачем документи були подані повторно до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
26 серпня 2020 року ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у місті Києві листом № 1/913-Пд сповістила позивача про повторне повернення Міністерством внутрішніх справ України поданих документів позивача на призначення ОГД на повторне доопрацювання.
У зв'язку з вищевикладеним та не погоджуючись з діями уповноваженого органу щодо повторних відмов у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, останній звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2021 у справі № 640/21706/20 за позовом ОСОБА_1 до МВС України, третя особа - ГУМВС України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - позов задоволено.
Судом вирішено, зокрема: «зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності, захворювання пов 'язано з проходженням служби в ОВС у відповідності до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, з прийняттям рішення, визначеного нормою пункту 9 зазначеного Порядку у строк, визначений цим же пунктом.».
На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2021 у справі № 640/21706/20 МВС України 04.06.2021 затверджено Висновок, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із їх невідповідністю положенням постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, оскільки медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням, зокрема: пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися; пункту 16 Положення.
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду за судовим захистом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами статті 23 Закону України «Про міліцію» у редакції Закону України від 13 лютого 2015 року № 208-VІІІ (далі - Закон №565-ХІІ), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
07 листопада 2015 року Закон №565-ХІІ втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VІІІ).
При цьому абзацом 3 пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ було передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VІІІ.
Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції було затверджено постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року (далі - Порядок №850).
Пунктом 7 Порядку №850 встановлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно із пунктом 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції:
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу;
витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
У відповідності до вимог пункту 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
На підставі аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що пунктом 9 Порядку № 850 встановлено обов'язок МВС прийняти одне із двох можливих рішень: або про призначення грошової допомоги, або про відмову у призначенні грошової допомоги із зазначенням мотивів такої відмови.
Водночас, Пунктом 14 Порядку №850 передбачено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Суд звертає увагу, що законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні грошової допомоги.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з тієї підстави, що медико-соціальну експертизу проведено із порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, зокрема, до складу комісії, яка проводила зазначену експертизу не був залучений представник закладів охорони здоров'я МВС.
Так, п.10 Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:
1) загального профілю;
2) спеціалізованого профілю.
Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що склад комісії затверджується МОЗ, а участь представника закладів охорони здоров'я МВС не є безумовною.
Крім цього, суд звертає увагу, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання органами державної влади своїх функцій щодо залучення представника закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про те, що відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що до складу комісії, яка проводила зазначену експертизу не був залучений представник закладів охорони здоров'я МВС, Міністерство внутрішніх справ України діяло всупереч нормам чинного законодавства.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до Порядку №850 відмова у призначенні особі одноразової грошової допомоги повинна бути належним чином обґрунтована. Тобто, мотиви відмови повинні бути чіткими та зрозумілими для особи і такі мотиви повинні бути викладені в конкретному рішенні.
Водночас, в даному випадку, відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги шляхом проставлення відповідної резолюції про відмову у затвердженні висновку про виплату такої, без належного обґрунтування.
З цих підстав суд вважає протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України затвердити Висновок про призначення одноразової грошової допомоги за встановленою 2 групою інвалідності, захворювання пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 ;
Тому, для належного відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги за встановленою 2 групою інвалідності захворювання пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 , відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити.
Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України затвердити Висновок про призначення одноразової грошової допомоги за встановленою 2 групою інвалідності, захворювання пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 .
Скасувати відмову Міністерства внутрішніх справ України від 04 червня 2021 року, в затвердженні Висновку про призначення одноразової грошової допомоги за встановленою 2 групою інвалідності, захворювання пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ щодо ОСОБА_1 .
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги за встановленою 2 групою інвалідності захворювання пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 , відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Н.Г. Вєкуа